Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економіка. сортування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
872.45 Кб
Скачать

41. Охарактеризуйте механізм формування заробітку працівника за умов застосування відрядної форми оплати праці.

В розрізі відрядної форми оплати праці виділяють такі системи:

1 Пряма відрядна, при якій заробітна плата залежить від обсягу випущеної продукції і розцінки на одиницю випущеної продукції:

ЗПп.в.= ∑Ni*Pi , грн., де Рі – розцінка за одиницю виконаних робіт, грн../шт..

Ріштгод, грн../ткм. де Тшт – норма часу на виконання одиниці робіт, год, хв..

2 Відрядно-преміальна система:

ЗПв.пр. =ЗПп.в. +Д, грн.,

Д=ЗПп.в. *((П12*ППП)/100), грн. де П1 - % доплат за виконання плану ; П2 -% доплат за перевиконання плану;

ППП - % перевиконання плану.

  1. Відрядно-прогресивна система - при якій понаднормове виконання завдань оплачується за підвищеними розцінками

Шкала встановлення % зростання розцінки:

% перевиконання вихідної бази

1 – 10

11 – 25

26 – 40

≥41

% зростання розцінки

25

50

75

100

  1. Непряма відрядна система використовується для оплати праці допоміжних робітників:

ЗПн.в. =∑Nін.в., грн., де Рн.в- розцінка непряма відрядна, грн../шт..

Рн.в.=Сзм/(m*Ν), грн../шт.

де m - кількість робітників, яких обслуговує 1 допоміжний робітник, чол..;

Сзм - змінна ставка, грн..;

Ν - кількість продукції, шт

5 Колективна (бригадна) система використовується, коли для виконання робіт необхідні спільні зусилля групи працівників. При даній системі розраховують бригадну заробітну плату за бригадними розцінками, а потім ця заробітна плата розподіляється між членами бригади залежно від відпрацьованого часу і кваліфікації робітника із врахуванням умов праці.

6 Акордна оплата праці застосовується, коли виконавцю (виконавцям) розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого терміну його виконання. Ця система заохочує до скорочення термінів виконання робіт і тому використовується передусім для усунення наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт тощо. При цьому необхідно дотримуватися правил безпеки праці і вести суворий контроль якості.

42. Охарактеризуйте змінні та постійні статті калькуляції собівартості послуг.

Статті – це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення. За статтями витрат визначають витрати на одиницю продукції, тобто здійснюють калькуляцію. За принципом залежності витрат від обсягів виробництва витрати поділяються на постійні та змінні.

  1. постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах (адміністративно-управлінські, загальновиробничі витрати);

  2. змінними називаються витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції (сировина, матеріали, відрядний заробіток).

Перелік статей калькуляції може бути різним в залежності від галузі промисловості, але в загальному для виробничої собівартості може мати такий склад:

  • сировина і матеріали; - змінні

  • куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; - змінні

  • паливо й енергія на технологічні цілі; постійні

  • зворотні відходи (вираховуються); змінні

  • основна заробітна плата; постійні

  • додаткова заробітна плата; змінні

  • відрахування на соціальне страхування; постійні

  • витрати на утримання та експлуатацію устаткування; постійні

  • загальновиробничі витрати, пов’язані із організацією виробництва у цехах та дільницях; постійні

  • позавиробничі витрати (маркетинг, збут і т.п.) змінні

В управлінні підприємством одним із найважливіших і ефективних методів є калькулювання витрат.

Калькулювання – це обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг за статтями витрат.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються тільки витрати на даний виріб, а в другому – всі витрати підприємства незалежно від того, де і на які потреби вони були здійснені.