- •Загальні уявлення про статистику, короткі відомості з історії.
- •Статистика як наука. Предмет статистики.
- •Цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ
- •Статистична практика діяльність, спрямована на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують явища суспільного життя;
- •Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
- •Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
- •Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Поняття про статистичне спостереження і його організацію.
- •Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •Організаційні форми статистичного спостереження, їх характеристика.
- •Види статистичного спостереження: за часом, за повнотою охоплення одиниць сукупності.
- •Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
- •Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •Статистичне зведення: суть, значення та види.
- •Групування – основа наукової обробки статистичних даних.
- •Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •Ряди розподілу, їх види і графічне зображення.
- •Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
- •Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
- •Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •Відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки. Відносні величини динаміки
- •Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності. Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •Поняття про середні величини їх значення та види.
- •Середня арифметична методика її обчислення та математичні властивості. Середня арифметична
- •Середня гармонійна та методика її обчислення.
- •27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
- •28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
- •29 Питання. Характеристика центру розподілу: середня прогресивна,мода,медіана
- •30 Питання. Суть варіації масових явищ. Статистичні характеристики варіації
- •31 Питання. Дисперсія,методика обчислення і властивості дисперсій
- •32. Коефіцієнти варіації,методика обчислення
- •33. Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсії
- •34. Лінійте на середнє квадратичне відхилення,їх сутність та методика обчислення
- •35. Суть вибіркового спостереження. Причини,умови його застосування. Переваги вибіркового методу
- •36. Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки
- •37. Способи добору,що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •39. Взаємозв’язки між соціально-економічними явищами і процесами
- •40. Оцінка щільності зв’язків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41. Сутність дисперсійного аналізу
- •42. Статистичне вивчення тенденції розвитку явищ
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку
- •45. Поняття про ряди динаміки,їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •47..Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •48.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50. Основні прийоми перетвореня рядів динаміки.
- •51. Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня ряду динаміки.
- •52. Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53. Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54. Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •55. Агрегатна форма індексів як основна. Види зведених індексів.
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •56. Середньозважені індекси, методика їх обчислення
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •57. Базисні та ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.
- •Кількість зареєстрованих злочинів в районі
- •58. Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •Товарна маса і ціни експорту
- •59. Індекси середнього рівня (індекс змінного складу, індекс структурних зрушень та індекс фіксованого складу)
- •60 Системи взаємозалежних індексів.
- •61. Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічного зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці. Види таблиць.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
Звітність — це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів статистики та певних відомств у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.
Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.
Обов’язковість означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.
Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.
Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або подання з перекрученням фактів.
Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню — розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності грунтується на даних внутрішньої звітності багатоструктурних суб’єктів діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.
За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна — підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.
Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік переходить на систему національних рахунків (СНР).
Статистичне зведення: суть, значення та види.
Суть статистичного зведення полягає в тому, що матеріали спостереження класифікують та агрегують. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднують у групи, класи, типи, а інформацію про них агрегують як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Основне завдання зведення — виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів.
Складові статистичного зведення такі:
1) розробка програми систематизації та групування даних;
2) обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому;
3) проектування макетів таблиць, в яких подаються результати зведення;
4) визначення технологічних схем обробки інформації, програмного забезпечення;
5) підготовка даних до обробки на комп’ютері, формування автоматизованих банків даних;
6) безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок показників.
Результати статистичного зведення подаються у формі статистичних таблиць, макети яких розроблюються разом з програмою обробки даних.
Макет статистичної таблиці — це комбінація горизонтальних рядків і вертикальних граф, на перетині яких утворюються клітинки. Ліві бічні та верхні клітинки призначені для словесних заголовків — переліку складових сукупності та системи показників, решта — для числових даних.
На практиці використовуються різні технологічні схеми комп’ютерної обробки первинних даних. Спільними для всіх є дві операції: кодування даних і перенесення їх із документів на технічні носії інформації, наприклад на магнітні диски.
Коди — це умовні ідентифікатори ознак. Централізовано розроблені єдині класифікатори, оформлені у вигляді словників, забезпечують однозначність кодів. Сформовані автоматизовані банки даних уможливлюють багаторазове використання інформації, при цьому поглиблюється аналіз, зменшується кількість помилок.
За формою обробки даних зведення бувають централізованими та децентралізованими.
У статистичній практиці інформація обробляється переважно децентралізовано. Так, у разі обробки статистичної звітності зведення здійснюється від нижчої до вищої ланки управління: звіти підприємств зводяться регіональними статистичними органами, підсумки по регіонах передаються в Держкомстат, де узагальнюються в цілому по країні. Характерні класифікаційні позиції, «розрізи» зведення такі: територіальна ознака (область, місто, район), підпорядкованість (міністерство, відомство), галузі господарської діяльності, форми власності.