- •Загальні уявлення про статистику, короткі відомості з історії.
- •Статистика як наука. Предмет статистики.
- •Цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ
- •Статистична практика діяльність, спрямована на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують явища суспільного життя;
- •Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
- •Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
- •Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Поняття про статистичне спостереження і його організацію.
- •Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •Організаційні форми статистичного спостереження, їх характеристика.
- •Види статистичного спостереження: за часом, за повнотою охоплення одиниць сукупності.
- •Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
- •Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •Статистичне зведення: суть, значення та види.
- •Групування – основа наукової обробки статистичних даних.
- •Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •Ряди розподілу, їх види і графічне зображення.
- •Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
- •Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
- •Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •Відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки. Відносні величини динаміки
- •Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності. Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •Поняття про середні величини їх значення та види.
- •Середня арифметична методика її обчислення та математичні властивості. Середня арифметична
- •Середня гармонійна та методика її обчислення.
- •27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
- •28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
- •29 Питання. Характеристика центру розподілу: середня прогресивна,мода,медіана
- •30 Питання. Суть варіації масових явищ. Статистичні характеристики варіації
- •31 Питання. Дисперсія,методика обчислення і властивості дисперсій
- •32. Коефіцієнти варіації,методика обчислення
- •33. Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсії
- •34. Лінійте на середнє квадратичне відхилення,їх сутність та методика обчислення
- •35. Суть вибіркового спостереження. Причини,умови його застосування. Переваги вибіркового методу
- •36. Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки
- •37. Способи добору,що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •39. Взаємозв’язки між соціально-економічними явищами і процесами
- •40. Оцінка щільності зв’язків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41. Сутність дисперсійного аналізу
- •42. Статистичне вивчення тенденції розвитку явищ
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку
- •45. Поняття про ряди динаміки,їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •47..Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •48.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50. Основні прийоми перетвореня рядів динаміки.
- •51. Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня ряду динаміки.
- •52. Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53. Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54. Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •55. Агрегатна форма індексів як основна. Види зведених індексів.
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •56. Середньозважені індекси, методика їх обчислення
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •57. Базисні та ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.
- •Кількість зареєстрованих злочинів в районі
- •58. Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •Товарна маса і ціни експорту
- •59. Індекси середнього рівня (індекс змінного складу, індекс структурних зрушень та індекс фіксованого складу)
- •60 Системи взаємозалежних індексів.
- •61. Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічного зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці. Види таблиць.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
Статистичний показник — це міра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.
Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим вираженням є правило побудови — модель показника, яка розкриває його статистичну структуру, установлюючи, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються одиниці, узяті для вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.
Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вірогідності статистичної інформації. Як видно з рис. 4.1, від обґрунтованості моделі залежать обидва аспекти вірогідності такої інформації, адекватність відображення явища і точність вимірювання.
Рис. 4.1. Зв’язок статистичної моделі показника та вірогідності інформації
Адекватність розглядається як здатність показника відбити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження. Адже для однієї й тієї самої якісної категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва можна оцінити на основі балансового або чистого прибутку, стосовно капіталу чи активів.
Точність і повнота вимірювання залежать від можливостей обліку, організації збирання та обробки даних. Отже, щоб показник відповідав своєму призначенню й виконував покладені на нього функції, на стадії його проектування потрібно з усіх боків логічно та статистично обґрунтувати модель.
Показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функціями.
За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кількість і сума вкладів у Ощадний банк). Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин (середня заробітна плата, індекс середньої заробітної плати).
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік). Прикладом може бути обсяг виробленої продукції, уведення в дію житла, споживання свіжої води і т. ін. До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних і цитрусових насаджень, протяжність нафтопроводів на кінець року тощо. Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.
Інтервальні показники залежать від довжини періоду, за який вони обчислюються. Особливістю первинних інтервальних показників є адитивність, тобто можливість підсумовування. Похідні показники здебільшого неадитивні.
Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
Абсолютні величини – це величини, які виражають розміри суспільних явищ, як таких без відношення їх до інших явищ.
Абсолютні величини являють собою іменовані числа, тобто кожна з них має свою одиницю виміріювання: штуки, тонни, кіловати, гривні тощо. Натуральні вимірники відбивають притаманні явищам фізичні властивості.
Абсолютними показниками називають кількісні показники, які визначають рівень, обсяг, чисельність суспільних явищ.
Абсолютні показники виражають розміри суспільних явищ в певних межах часу та території. Вони є іменованими числами, завжди мають певну розмірність, є одиницею вимірювання.
Залежно від характеру явища і завдань дослідження абсолютні показники виражають у натуральних, вартісних трудових та умовно-натуральних одиницях вимірювання.
Натуральні одиниці виражаються у фізичних одиницях виміру обсягу тих чи інших матеріальних благ (кг, штуки, потужності, тощо).
Вартісні одиниці виражаються у грошових одиницях виміру. Він є найбільш універсальним та розповсюдженим, оскільки забезпечує точність вимірювання.
Трудові одиниці виміру виражає кількість людей, які чимось займаються.