- •Загальні уявлення про статистику, короткі відомості з історії.
- •Статистика як наука. Предмет статистики.
- •Цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ
- •Статистична практика діяльність, спрямована на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують явища суспільного життя;
- •Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
- •Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
- •Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Поняття про статистичне спостереження і його організацію.
- •Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •Організаційні форми статистичного спостереження, їх характеристика.
- •Види статистичного спостереження: за часом, за повнотою охоплення одиниць сукупності.
- •Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
- •Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •Статистичне зведення: суть, значення та види.
- •Групування – основа наукової обробки статистичних даних.
- •Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •Ряди розподілу, їх види і графічне зображення.
- •Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
- •Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
- •Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •Відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки. Відносні величини динаміки
- •Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності. Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •Поняття про середні величини їх значення та види.
- •Середня арифметична методика її обчислення та математичні властивості. Середня арифметична
- •Середня гармонійна та методика її обчислення.
- •27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
- •28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
- •29 Питання. Характеристика центру розподілу: середня прогресивна,мода,медіана
- •30 Питання. Суть варіації масових явищ. Статистичні характеристики варіації
- •31 Питання. Дисперсія,методика обчислення і властивості дисперсій
- •32. Коефіцієнти варіації,методика обчислення
- •33. Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсії
- •34. Лінійте на середнє квадратичне відхилення,їх сутність та методика обчислення
- •35. Суть вибіркового спостереження. Причини,умови його застосування. Переваги вибіркового методу
- •36. Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки
- •37. Способи добору,що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •39. Взаємозв’язки між соціально-економічними явищами і процесами
- •40. Оцінка щільності зв’язків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41. Сутність дисперсійного аналізу
- •42. Статистичне вивчення тенденції розвитку явищ
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку
- •45. Поняття про ряди динаміки,їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •47..Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •48.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50. Основні прийоми перетвореня рядів динаміки.
- •51. Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня ряду динаміки.
- •52. Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53. Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54. Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •55. Агрегатна форма індексів як основна. Види зведених індексів.
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •56. Середньозважені індекси, методика їх обчислення
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •57. Базисні та ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.
- •Кількість зареєстрованих злочинів в районі
- •58. Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •Товарна маса і ціни експорту
- •59. Індекси середнього рівня (індекс змінного складу, індекс структурних зрушень та індекс фіксованого складу)
- •60 Системи взаємозалежних індексів.
- •61. Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічного зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці. Види таблиць.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не вловлюються звітністю (перепис, облік, спеціальне обстеження, опитування).
Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово. Так, переписи населення в більшості країн світу відбуваються раз на 10 років.
Особливістю переписів є те, що вони проводяться одночасно по всій території за єдиною для всіх одиниць програмою. До програми перепису населення України 2001 року включено питання, що стосуються окремої людини (вік, стать, національність, рідна мова, шлюбний стан, освіта, громадянство, джерела засобів існування), а також домогосподарства в цілому (склад домогосподарства, зайнятість його членів, житлові умови тощо).
Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.
Прикладом може бути облік поголів’я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.
Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими. Наприклад, обстеження з питань неформальної зайнятості населення, бюджетні обстеження домогосподарств, маркетингові обстеження.
Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.
Винятком є суцільне опитування всього населення — референдум: масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань.
Почала відроджуватися така форма спостереження, як статистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. Перші реєстри складались у Російській імперії протягом XVІІІ—XІX століть під назвою «ревізькі казки» — пойменний список мешканців країни із зазначенням їхнього віку, статі, сімейного стану.
Реєстр населення — це пойменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається.
Реєстр населення дозволяє нагромаджувати, зберігати та оновлювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця. Такі реєстри використовуються як база даних для складання списків військовозобов’язаних, виборців, платників податків, а також у разі запровадження безпаспортного (карткового) режиму.
Реєстр підприємств та організацій — це перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників. Уже тепер в Україні діє Єдиний державний реєстр підприємств та організацій (ЄДРПОУ). Цей реєстр дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, до якого входять суб’єкти ринку.