- •Загальні уявлення про статистику, короткі відомості з історії.
- •Статистика як наука. Предмет статистики.
- •Цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ
- •Статистична практика діяльність, спрямована на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують явища суспільного життя;
- •Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
- •Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
- •Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Поняття про статистичне спостереження і його організацію.
- •Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •Організаційні форми статистичного спостереження, їх характеристика.
- •Види статистичного спостереження: за часом, за повнотою охоплення одиниць сукупності.
- •Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
- •Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •Статистичне зведення: суть, значення та види.
- •Групування – основа наукової обробки статистичних даних.
- •Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •Ряди розподілу, їх види і графічне зображення.
- •Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
- •Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
- •Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •Відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки. Відносні величини динаміки
- •Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності. Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •Поняття про середні величини їх значення та види.
- •Середня арифметична методика її обчислення та математичні властивості. Середня арифметична
- •Середня гармонійна та методика її обчислення.
- •27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
- •28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
- •29 Питання. Характеристика центру розподілу: середня прогресивна,мода,медіана
- •30 Питання. Суть варіації масових явищ. Статистичні характеристики варіації
- •31 Питання. Дисперсія,методика обчислення і властивості дисперсій
- •32. Коефіцієнти варіації,методика обчислення
- •33. Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсії
- •34. Лінійте на середнє квадратичне відхилення,їх сутність та методика обчислення
- •35. Суть вибіркового спостереження. Причини,умови його застосування. Переваги вибіркового методу
- •36. Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки
- •37. Способи добору,що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •39. Взаємозв’язки між соціально-економічними явищами і процесами
- •40. Оцінка щільності зв’язків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41. Сутність дисперсійного аналізу
- •42. Статистичне вивчення тенденції розвитку явищ
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку
- •45. Поняття про ряди динаміки,їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •47..Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •48.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50. Основні прийоми перетвореня рядів динаміки.
- •51. Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня ряду динаміки.
- •52. Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53. Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54. Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •55. Агрегатна форма індексів як основна. Види зведених індексів.
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •56. Середньозважені індекси, методика їх обчислення
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •57. Базисні та ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.
- •Кількість зареєстрованих злочинів в районі
- •58. Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •Товарна маса і ціни експорту
- •59. Індекси середнього рівня (індекс змінного складу, індекс структурних зрушень та індекс фіксованого складу)
- •60 Системи взаємозалежних індексів.
- •61. Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічного зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці. Види таблиць.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
Статистична методологія — це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.
Принципи:
Загальнолюдські;
Загальнонаукові;
Функції:
Пізнавальна;
Контрольно-організаційна;
Керуюча
Методологічна база статистики:
Теорія пізнання;
Діалектична логіка, загальнонаукові прийоми аналізу і синтезу;
Системний підхід
Основи економічної теорії;
Специфічні методи.
Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ; по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.
Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.
4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
Статистичним показником називають узагальнену числову характеристику будь-якого масового явища в поєднанні з його якісною визначеністю в конкретних умовах місця і часу.
Одиниці вимірювання статистичних показників :
1. натуральні (кг, т, м, км та ін.);
2. вартісні (грн.);
3. умовно-натуральні (калоріях, умовні банки та ін.).
Статистична сукупність – це певна множина елементів поєднаних умовами існування і розвитку
Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах
Системні властивості сукупності становлять суть статистичних закономірностей, які об’єднуються в 4 групи:
1. Закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, статистика свідчить про збільшення кількості населення Земної кулі, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку одруження тощо.
2. Закономірності розподілу елементів сукупності. Це може бути розподіл населення за віком, сімей — за кількістю дітей, комерційних банків — за статутним фондом.
3. Закономірності структурних зрушень. Прикладом може бути збільшення частки міського населення в загальній його кількості, збільшення частки населення похилого віку в сільській місцевості.
4. Закономірності зв’язку між явищами. Наприклад, залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції — від продуктивності праці, урожайності — від родючості ґрунту, попиту — від ціни на товар.
Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називається такою, що варіює, а відмінність, коливання значень ознаки — варіацією.
Одні ознаки виражаються числами, інші — словесно. Їх називають відповідно кількісними і атрибутивними (описовими). Серед атрибутивних ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), інші невизначені (суб’єктивні оцінки, твердження, думки).
За характером варіації ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні.
Дискретні ознаки мають лише окремі цілочислові значення: кількість укладених на біржі угод, кількіcть дітей у сім’ї тощо. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах варіації.