- •Загальні уявлення про статистику, короткі відомості з історії.
- •Статистика як наука. Предмет статистики.
- •Цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих або інших суспільних явищ
- •Статистична практика діяльність, спрямована на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують явища суспільного життя;
- •Методологічна база статистики. Основні розділи статистично науки.
- •Основні поняття в статистиці: статистична сукупність, статистична закономірність, статистичний показник, закон великих чисел.
- •Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».
- •Поняття про статистичне спостереження і його організацію.
- •Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •Організаційні форми статистичного спостереження, їх характеристика.
- •Види статистичного спостереження: за часом, за повнотою охоплення одиниць сукупності.
- •Спеціально організоване статистичне спостереження. Переписи – одна із форм спеціально організованого статистичного спостереження, їх необхідність та значення.
- •Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •Звітність – основна форма статистичного спостереження. Поняття про звітність, її значення, вимоги до неї. Форми звітності.
- •Статистичне зведення: суть, значення та види.
- •Групування – основа наукової обробки статистичних даних.
- •Поняття про групувальну ознаку, види ознак. Поняття про інтервал, встановлення розмірів інтервалів.
- •Ряди розподілу, їх види і графічне зображення.
- •Статистичний показник і його значення для вивчення соціально-економічних явищ. Види статистичних показників.
- •Поняття про абсолютні статистичні величини, їх значення та одиниці виміру.
- •Відносні величини, їх види, одиниці їх вираження.
- •Відносні величини виконання плану, планового завдання та динаміки. Відносні величини динаміки
- •Відносні величини структури, координації, порівняння та інтенсивності. Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •Поняття про середні величини їх значення та види.
- •Середня арифметична методика її обчислення та математичні властивості. Середня арифметична
- •Середня гармонійна та методика її обчислення.
- •27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
- •28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
- •29 Питання. Характеристика центру розподілу: середня прогресивна,мода,медіана
- •30 Питання. Суть варіації масових явищ. Статистичні характеристики варіації
- •31 Питання. Дисперсія,методика обчислення і властивості дисперсій
- •32. Коефіцієнти варіації,методика обчислення
- •33. Економічний зміст загальної, групової та між групової дисперсії
- •34. Лінійте на середнє квадратичне відхилення,їх сутність та методика обчислення
- •35. Суть вибіркового спостереження. Причини,умови його застосування. Переваги вибіркового методу
- •36. Обчислення помилок вибірки та необхідної чисельності вибірки
- •37. Способи добору,що забезпечують репрезентативність вибірки.
- •38. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •39. Взаємозв’язки між соціально-економічними явищами і процесами
- •40. Оцінка щільності зв’язків між ознаками порядкової (рангової) шкали.
- •41. Сутність дисперсійного аналізу
- •42. Статистичне вивчення тенденції розвитку явищ
- •44. Розкрийте сутність механічних методів виявлення тенденцій розвитку
- •45. Поняття про ряди динаміки,їх значення. Види рядів динаміки та їх особливості.
- •47..Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •48.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •49. Порівняльний аналіз рядів динаміки.
- •50. Основні прийоми перетвореня рядів динаміки.
- •51. Рівень ряду динаміки, обчислення середнього рівня ряду динаміки.
- •52. Поняття про індекси та їх значення. Види індексів.
- •53. Індивідуальні індекси, методика їх обчислення.
- •54. Поняття про індексні величини і ваги агрегатного індексу.
- •55. Агрегатна форма індексів як основна. Види зведених індексів.
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •56. Середньозважені індекси, методика їх обчислення
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •57. Базисні та ланцюгові індекси, їх взаємозв’язок.
- •Кількість зареєстрованих злочинів в районі
- •58. Територіальні індекси, їх значення при статистичному аналізі.
- •Товарна маса і ціни експорту
- •59. Індекси середнього рівня (індекс змінного складу, індекс структурних зрушень та індекс фіксованого складу)
- •60 Системи взаємозалежних індексів.
- •61. Поняття про графічне зображення статистичних даних. Складові елементи графічного зображення.
- •62. Види графіків: діаграми та картосхеми. Їх характеристика.
- •63. Поняття про статистичні таблиці, їх значення в статистиці. Види таблиць.
- •64. Правила побудови статистичних таблиць.
Середня гармонійна та методика її обчислення.
Середня гармонійна – обернена до середньої арифметичної, обчисленої з обернених значень усередню вальної ознаки. Залежно від характеру наявного матеріалу її застосовують тоді, коли ваги доводиться, множити на обернене їх значення. Таким чином середня гармонійна розраховується, коли відомі дані про обсяг ознаки та індивідуальні значення ознаки (Х) і невідомі ваги (f). Так як обсяги ознак являють собою добуток значень ознаки (Х) на частоту (f), то частоту (f) визначають як f = 1/x.
середньою гармонічною простою називають:
=
Цей розрахунок зроблено за формулою середньої гармонічної зваженої:
,
де Zj = xj fj — обсяг значень ознаки (у нашому прикладі — вартість).
У разі, коли осереднювана ознака є відношенням між логічно пов’язаними величинами (наприклад, відносна величина інтенсивності, структури тощо), постає питання про вибір виду середньої. Основою вибору є логічна формула показника
27 Питання. Середня хронологічна,її суть і методика обчислення
Середня хронологічна розраховується при аналізі показників, які задані дискретно, тобто у формі величин, що характеризують явище на пені моменти часу, певні дати.
Якщо показники характеризують аналізоване явище за період, розбитий на рівні проміжки часу, то середня величина у таких випадках визначається як середня хронологічна за формулою:
,
де п – число моментів.
Середня хронологічна застосовується переважно в бухгалтерському обліку для визначення середньорічних залишків матеріальних цінностей (за квартал, за рік).
28 Питання. Обчислення середніх величин за інтервальним рядом
Середня величина в статистиці – це узагальнюючий показник, що характеризує типовий рівень варіюючої ознаки в якісно однорідній сукупності.
Середня арифметична застосовується при обчисленні середнього рівня варіюючої ознаки. Середня квадратична застосовується для визначення міри варіації, а середня геометрична – для характеристики середнього темпу росту, тобто в рядах динаміки.
При обчисленні середніх величин знаменник кожного з наведених співвідношень виступає як вага і називається частотою (f):
1) середня арифметична. Ця середня величина застосовується у випадках, коли обсяг варіюючої ознаки обчислюється як сума індивідуальних її значень х1, х2, х3, ... хn.
Це може бути вік окремих студентів.
Середня в цьому разі обчислюється за формулою середньої арифметичної простої, якщо дані не згруповані:
.
Якщо ж окремі варіанти повторюються різне число разів, тобто в наявності ряд розподілу, то для обчислення середнього значення застосовується так звана середня арифметична зважена:
.
Середня арифметична зважена застосовується також при обчисленні середньої з інтервального ряду розподілу та при обчисленні загальної середньої з групових середніх.
Результат обчислення середньої з інтервального ряду є дещо наближеним. Як варіанти в цьому випадку використовуються середні значення кожного інтервалу.
2) середня гармонійна є оберненою з так званих обернених значень. Мова йде про те, що середня обчислюється не з варіант x1, x2, x3, ..., xn, а з варіант , , , ..., :
– середня гармонійна проста. Застосовується на практиці дуже рідко.
Широке застосування має середня гармонійна зважена , де z = xf .
Використовується у випадках, коли відсутні дані про вагу, тобто відсутня f .