- •4. Використання комп’ютерів в економіці, науці та техніці.
- •8. Структурні схеми комп’ютерів різних поколінь
- •11. Види архітектур комп’ютерів.
- •13. Мікропрограмна реалізація комп’ютерів.
- •14. Багаторівнева організація еом.
- •15.Багатопроцесорна архітектура
- •16.Матричные микропроцессоры
- •24. Архітектура Intel.
- •26. Канальна архітектура
- •40. Організація системи вводу - виводу.
- •41. Контролер вводу – виводу.
- •42.Програмно - керований обмін інформацією між пристроями комп’ютера.
- •45.Апаратні інтерфейси комп’ютера
- •46. Синхронізація в апаратних інтерфейсах комп’ютера. Функції контролера переривань.
- •47. Топологія апаратних інтерфейсів комп’ютера. Особливості реалізації сучасних апаратних інтерфейсів комп’ютера
- •48. Ввід/вивід аналогової інформації. Ввід/вивід дискретних сигналів.
- •53.Введення до іменованих конвеєрів
- •54. Ідея конвеєра команд та вигода від нього, причини збоїв в конвеєрі.
- •55. Ячейки, адреси, машинні слова, розряди, біти, байти.
- •57.Представлення чисел в форматі з фіксованою точкою (представлення беззнакових чисел, представлення знакових чисел в прямому та допоміжному кодах).
- •58. Особливості складання та віднімання цілих чисел (на прикладі персонального комп’ютера - пк).
- •59. Представлення чисел в форматі з плаваючою точкою (на прикладі пк).
- •60. Кодування ascii (American Standart Code for Information Interchange) та стандарт Unicode. Кодування українського тексту (Windows-1251, koi8 та ін.,.
- •64. Типові схеми постійно запам’ятовуючих та оперативно запам’ятовуючих пристроїв комп’ютерів.
- •66. Системні плати, склад, характеристики та порівняння.
- •67.Дискова память,сегмент та зміщення
- •68. Регістри компю’терів
- •69. Контролери комп’ютерів.
- •72. Організація буфера клавіатури.
- •73. Звукові карти та мультимедійні системи.
- •74. Системи охолодження та вентиляції.
- •75. Монітори та їх характеристика.
- •76. Принтери та їх характеристика.
- •77. Сканери та їх характеристика.
- •78. Пристрої управління та їх характеристика (миш, клавіатура, джойстик та ін.).
- •79. Накопичувачі та їх характеристика (fdd, hdd ).
- •80. Накопичувачі та їх характеристика (cd-r, cd-rw, dvd rom, dvd ram, Zip).
- •81. Накопичувачі та їх характеристика (магнітно-оптичні змінні пристрої, флеш-пам’ять та ін.).
- •82. Пристрої зв’язку (модеми, факс-модеми та ін. ).
- •83. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Типи файлів (імена, формати, розширення) та їх структура.
- •84 Структура даних на носіях інформації
- •4.1 Структура даних на магнітному диску
- •88. Адресация данных и команд.
- •89. Універсальність комп’ютерів: принцип фон-Неймана; гарвардський принцип.
- •92. (Модульний принцип побудови, масштабованість, сумісність програмного забезпечення. Орієнтування на клас задач. Модернізованість.
- •93. Вибір основних складових комп’ютера: процесор, чипсет, тип та об'єм озп, материнська плата, відеокарта, диск, монітор.
- •94. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: сd, dvd, сd-r, cd-rw, флеш-пам’ять.
- •95. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: принтер, сканер, мультимедіа.
- •96. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: модем, факс-модем та ін.
- •97. Перевірка архітектури комп’ютера та його складових. Методи та засоби.
- •98. Тестування та перевірка: оперативної та дискової пам’яті комп’ютера.
- •102. Тестування та перевірки: модема та факс - модема.
- •104. Дайте визначення та охарактерізуйте категорії регістрів
- •107. Визначить функції команди int в Асемблері. Переривання в Асемблері.
- •108. Макроозначення та функції в Асемблері. Макроозначення Invoke.
- •109. Змінні в Асемблері. Їх розміщення.
- •110. Особливості Асемблера в Windows. Створення вікон.
- •112.Опишіть технологію компіляції програм на Асемблері.
- •116. Еом .Характеристики апаратних засоби зберігання й обробки інформації .
- •118. Системний блок персонального комп'ютера- характеристика.
- •119. Апаратні засоби пк
- •120. Процесор (центральный процесор (цп) пк
- •121. Оперативна пам'ять пк та її характеристики.
- •122. Статична пам'ять (sram) у сучасних пк та її характеристики
- •123. Динамічна пам'ять (dram) у сучасних пк та її характеристики
- •126. Постановка задачі . Етапи.
- •127. Які етапи містить наукова постановка задачі
- •128. Характеристика , визначення й опис вхідної/вихідної інформації в постановці задачі.
- •129. Визначення та аналіз разработки алгоритму/алгоритмів рішення задачі.
- •130. Що визначає опис технологічного процесу обробки даних задачі.
- •Характеристика програм, комплексів програм та систем (Приклади)
- •Документування программ
- •Що визначає надійність программного забезпечення(программных средств).
- •Що визначає ефективність технічних засобів.
- •Що визначає ефективність програмних засобів
- •Етапи підготовки програми.
- •137. Модульна структура побудови програмного забезпечення та її характеристики
- •138. Етапи підготовки програм та комплексів программ.
- •140. Агоритми.- характеристика, призначення, функції, принципи побудови.
57.Представлення чисел в форматі з фіксованою точкою (представлення беззнакових чисел, представлення знакових чисел в прямому та допоміжному кодах).
При поданні в ЕОМ чисел у природній формі встановлюється фіксована довжина розрядної сітки. При цьому розподіл розрядів між цілою і дрібна частина залишається незмінним для будь-яких чисел. У зв'язку з цим в інформатиці існує інша назва природного форми представлення чисел - з фіксованою крапкою (комою).
Працюючи на комп'ютері, ми можемо вводити числа з фіксованою комою в будь-якому вигляді. Так само вони будуть висвітлюватися на екрані комп'ютера, але перед занесенням в пам'ять комп'ютера вони перетворюються у відповідності з розрядній сіткою і зберігаються або з комою, фіксованого після останнього розряду (цілі числа), або з комою перед старшим розрядом дробу.
Будь-які дріб і число в двійковій системі числення відповідно імебт вигляд:
Аналіз цих формул показує:
1) мінімальне додатне число Аmin = 0,00 ... 1 для дробних та 1 для цілих чисел; числа за абсолютною величиною менше Аmin (одиниці молодшого розряду n-розрядної машинної сітки) називається машинним нулем;
2) максимальне позитивне число Аmax = 0,11 ... 1 (1-2-n) для дробних чисел (у всіх розрядах повинні бути записані одиниці) і 11 ... 1 (2n-1) для цілих чисел;
3) кількість різних чисел, які можна записати в n-розрядну сітку, так само 2n; кількість розрядів n, необхідних для запису довільного десяткового числа M одно
n = log2M, якщо log2M - ціле число;
в іншому випадку n одно найближчого цілого, більшого log2M.
Сучасні ЕОМ працюють в режимі з плаваючою точкою, але збережений і режим роботи з фіксованою крапкою, який використовується преімущемтвенно для представлення цілих чисел.
58. Особливості складання та віднімання цілих чисел (на прикладі персонального комп’ютера - пк).
У ПК є команди додавання і віднімання цілих чисел розміром в слово і байт. Спеціальних команд для додавання і віднімання подвійних слів немає, ці операції реалізуються через команди додавання і віднімання слів.
Складання і віднімання беззнаковаих чисел здійснюється за модулем 2 ^ 8 для байтів і 2 ^ 16 для слів. Це означає, що якщо в результаті складання з'явилася одиниця переносу, не вміщається в розрядну сітку, то вона відкидаються. Наприклад, при складання байтов 128 і 130 виходить число 258 = 100000010b, тому ліва двійкова одиниця відкидаються і залишається число 2 = 10b, яке й оголошується результатом складання.
Помилка тут не фіксується, але в прапор переносу CF записується 1 (якщо переносу не було, в CF заноситься 0). "Упіймати" таке спотворення суми можна тільки наступним аналізом прапора CF.
Спотворення результату відбувається і при віднімання від меншого числа більшого. І тут не фіксується помилка, однак першого числа дається
"позику одиниці" (у випадку байтов це число збільшується на 256, для слів - на 2 ^ 16), після чого і проводиться віднімання. Наприклад, віднімання байтов 2 і 3 зводиться до віднімання чисел 256 +2 = 258 і 3, в результаті чого виходить неправильна різниця 255 (а не -1). Для того щоб можна було виявити таку ситуацію, в прапор переносу CF заноситься 1 (якщо позика не було, в CF записується 0).
Сложение и вычитание знаковых целых чисел производится по тем же алгоритмам, что и для беззнаковых чисел (в этом одно из достоинств дополнительного кода): знаковые числа рассматриваются как соответствующие беззнаковые числа, произодится операция над этими беззнаковыми числами и полученный результат интерпретируется как знаковое число. Наприклад, складання байт чисел 1 і -2 відбувається так: беруться їх додаткові коди 1 і (256-2) = 254, обчислюється сума цих величин 1 254 = 255 і вона трактується як знакове число -1 (255 = 256-1) . Якщо при такому складання виникла одиниця переносу, то вона, як звичайно, відкидаються, а прапор CF отримує значення 1. Однак у даному випадку це відсікання не представляє інтерес - результат операції буде правильним, наприклад: 3 + (-2) => 3 254 (mod 256) = 257 (mod 256) = 1. Зате тут можлива інша неприємність: модуль суми (її мантісса) може перевершити допустиму кордон і "залізти" у знаковий розряд, зіпсувавши його. Наприклад, при складання байт чисел 127 і 2 виходить величина 129 = 100001001b, що представляє додатковий код числа -127 (= 256-129).
Хоча результат тут вийшов і неправильним, процесор не фіксує помилку, але зате заносить 1 в прапор переповнення OF (якщо "переповнювання
мантісси "не було, в OF записується 0). Аналізуючи потім цей прапор, можна" спіймати "таку помилку.
Таким чином, складання (віднімання) знакових і беззнакових чисел
проводиться по одному й тому ж алгоритму. При цьому ПК не "знає", які числа (зі знаком чи без) він складає, у будь-якому випадку він складає їх як беззнаковие числа і в будь-якому випадку формує прапори CF і OF. А ось як інтерпретувати складові та суму, на який з цих прапорів звертати увагу - це особиста справа автора програми.
Що стосується множення і ділення знакових і беззнакових чисел, то
вони виконуються за різними алгоритмами, різних машинах командами. Од -
нако і у цих операцій є ряд особливостей. При множення байтів (слів) перший сомножітель зобов'язаний перебувати в регістрі AL (AX), результатом ж множення є слово (подвійне слово), яке заноситься в регістр AX (регістри DX і AX). Тим самим при множення зберігаються всі цифри твори. При діленні байтів (слів) перший операндів (ділені) повинен бути словом (подвійним словом) і зобов'язаний перебувати в регістрі AX (регістрах DX і AX). Результатом поділу є дві величини розміром в байт (слово) - неповна приватне (div) і залишок від ділення (mod); неповна приватне записується в регістр AL (AX), а залишок - в регістр AH (DX).