- •4. Використання комп’ютерів в економіці, науці та техніці.
- •8. Структурні схеми комп’ютерів різних поколінь
- •11. Види архітектур комп’ютерів.
- •13. Мікропрограмна реалізація комп’ютерів.
- •14. Багаторівнева організація еом.
- •15.Багатопроцесорна архітектура
- •16.Матричные микропроцессоры
- •24. Архітектура Intel.
- •26. Канальна архітектура
- •40. Організація системи вводу - виводу.
- •41. Контролер вводу – виводу.
- •42.Програмно - керований обмін інформацією між пристроями комп’ютера.
- •45.Апаратні інтерфейси комп’ютера
- •46. Синхронізація в апаратних інтерфейсах комп’ютера. Функції контролера переривань.
- •47. Топологія апаратних інтерфейсів комп’ютера. Особливості реалізації сучасних апаратних інтерфейсів комп’ютера
- •48. Ввід/вивід аналогової інформації. Ввід/вивід дискретних сигналів.
- •53.Введення до іменованих конвеєрів
- •54. Ідея конвеєра команд та вигода від нього, причини збоїв в конвеєрі.
- •55. Ячейки, адреси, машинні слова, розряди, біти, байти.
- •57.Представлення чисел в форматі з фіксованою точкою (представлення беззнакових чисел, представлення знакових чисел в прямому та допоміжному кодах).
- •58. Особливості складання та віднімання цілих чисел (на прикладі персонального комп’ютера - пк).
- •59. Представлення чисел в форматі з плаваючою точкою (на прикладі пк).
- •60. Кодування ascii (American Standart Code for Information Interchange) та стандарт Unicode. Кодування українського тексту (Windows-1251, koi8 та ін.,.
- •64. Типові схеми постійно запам’ятовуючих та оперативно запам’ятовуючих пристроїв комп’ютерів.
- •66. Системні плати, склад, характеристики та порівняння.
- •67.Дискова память,сегмент та зміщення
- •68. Регістри компю’терів
- •69. Контролери комп’ютерів.
- •72. Організація буфера клавіатури.
- •73. Звукові карти та мультимедійні системи.
- •74. Системи охолодження та вентиляції.
- •75. Монітори та їх характеристика.
- •76. Принтери та їх характеристика.
- •77. Сканери та їх характеристика.
- •78. Пристрої управління та їх характеристика (миш, клавіатура, джойстик та ін.).
- •79. Накопичувачі та їх характеристика (fdd, hdd ).
- •80. Накопичувачі та їх характеристика (cd-r, cd-rw, dvd rom, dvd ram, Zip).
- •81. Накопичувачі та їх характеристика (магнітно-оптичні змінні пристрої, флеш-пам’ять та ін.).
- •82. Пристрої зв’язку (модеми, факс-модеми та ін. ).
- •83. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Типи файлів (імена, формати, розширення) та їх структура.
- •84 Структура даних на носіях інформації
- •4.1 Структура даних на магнітному диску
- •88. Адресация данных и команд.
- •89. Універсальність комп’ютерів: принцип фон-Неймана; гарвардський принцип.
- •92. (Модульний принцип побудови, масштабованість, сумісність програмного забезпечення. Орієнтування на клас задач. Модернізованість.
- •93. Вибір основних складових комп’ютера: процесор, чипсет, тип та об'єм озп, материнська плата, відеокарта, диск, монітор.
- •94. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: сd, dvd, сd-r, cd-rw, флеш-пам’ять.
- •95. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: принтер, сканер, мультимедіа.
- •96. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: модем, факс-модем та ін.
- •97. Перевірка архітектури комп’ютера та його складових. Методи та засоби.
- •98. Тестування та перевірка: оперативної та дискової пам’яті комп’ютера.
- •102. Тестування та перевірки: модема та факс - модема.
- •104. Дайте визначення та охарактерізуйте категорії регістрів
- •107. Визначить функції команди int в Асемблері. Переривання в Асемблері.
- •108. Макроозначення та функції в Асемблері. Макроозначення Invoke.
- •109. Змінні в Асемблері. Їх розміщення.
- •110. Особливості Асемблера в Windows. Створення вікон.
- •112.Опишіть технологію компіляції програм на Асемблері.
- •116. Еом .Характеристики апаратних засоби зберігання й обробки інформації .
- •118. Системний блок персонального комп'ютера- характеристика.
- •119. Апаратні засоби пк
- •120. Процесор (центральный процесор (цп) пк
- •121. Оперативна пам'ять пк та її характеристики.
- •122. Статична пам'ять (sram) у сучасних пк та її характеристики
- •123. Динамічна пам'ять (dram) у сучасних пк та її характеристики
- •126. Постановка задачі . Етапи.
- •127. Які етапи містить наукова постановка задачі
- •128. Характеристика , визначення й опис вхідної/вихідної інформації в постановці задачі.
- •129. Визначення та аналіз разработки алгоритму/алгоритмів рішення задачі.
- •130. Що визначає опис технологічного процесу обробки даних задачі.
- •Характеристика програм, комплексів програм та систем (Приклади)
- •Документування программ
- •Що визначає надійність программного забезпечення(программных средств).
- •Що визначає ефективність технічних засобів.
- •Що визначає ефективність програмних засобів
- •Етапи підготовки програми.
- •137. Модульна структура побудови програмного забезпечення та її характеристики
- •138. Етапи підготовки програм та комплексів программ.
- •140. Агоритми.- характеристика, призначення, функції, принципи побудови.
24. Архітектура Intel.
Ключевая роль отводится инновациям, впервые реализованным в новом поколении процессорной архитектуры Intel:
Технология Intel Wide Dynamic Execution призвана обеспечить выполнение большего количества команд за каждый такт, повышая эффективность выполнения приложений и сокращая энергопотребление. Каждое ядро процессора, поддерживающего эту технологию, теперь может выполнять до четырех инструкций одновременно с помощью 14-стадийного конвейера.
Технология Intel Intelligent Power Capability, активируя отдельные узлы чипа только по мере необходимости, значительно снижает энергопотребление системы в целом.
Технология Intel Advanced Smart Cache подразумевает наличие общей для всех ядер кэш-памяти L2, совместное использование которой снижает энергопотребление и повышает производительность. При этом, по мере необходимости, одно из ядер процессора может использовать весь объём кэш-памяти при динамическом отключении другого ядра.
Технология Intel Smart Memory Access повышает производительность системы, сокращая время отклика памяти и оптимизируя, таким образом, использование пропускной способности подсистемы памяти.
Технология Intel Advanced Digital Media Boost позволяет обрабатывать все 128-разрядные команды SSE, SSE2 и SSE3, широко используемые в мультимедийных и графических приложениях, за один такт, что увеличивает скорость их выполнения.
Архитектура Intel® 64 в сочетании с соответствующим программным обеспечением поддерживает работу 64-разрядных приложений на серверах, рабочих станциях, настольных ПК и ноутбуках.¹ Архитектура Intel® 64 обеспечивает повышение производительности, за счет чего вычислительные системы могут использовать более 4 ГБ виртуальной и физической памяти. Архитектура Intel® 64 поддерживает следующие возможности:
64-разрядное сплошное пространство виртуальных адресов
64-разрядные указатели
64-разрядные регистры общего назначения
64-разрядная поддержка вычислений с целыми числами
До 1 ТБ адресного пространства платформы
25. Архітектура Sun Sparc. Хотя архитектура SPARC в течение длительного времени оставалась доминирующей на рынке процессоров RISC, особенно в секторе рабочих станций, повышение тактовой частоты процессоров в 1992-1994 годах происходило более медленными темпами по сравнению с повышением тактовой частоты конкурирующих архитектур процессоров. Чтобы ликвидировать это отставание, а также в ответ на появление на рынке 64-битовых процессоров компания Sun разработала и проводит в жизнь пятилетнюю программу модернизации. В соответствии с этой программой Sun планировала довести тактовую частоту процессоров MicroSPARC до 100 МГц в 1994 году (процессор MicroSPARC II с тактовой частотой 110 МГц используется в рабочих станциях и серверах SPARCstation 4 и 5). В конце 1994 и в течение 1995 года на рынке появились микропроцессоры hyperSPARC и однопроцессорные и многопроцессорные рабочие станции SPARCstation 20 с тактовой частотой процессора 100, 125 и 150 МГц. К середине 1995 года тактовая частота процессоров SuperSPARC была доведена до 85 МГц (60, 75 и 85 МГц версии этого процессора в настоящее время применяются в рабочих станциях и серверах SPARCstation 20, SPARCserver 1000 и SPARCcenter 2000 компании Sun и 64-процессорном сервере компании Cray Research). Наконец, в ноябре 1995 года, появились 64-битовые процессоры UltraSPARC-I с тактовой частотой 143, 167 и 200 МГц, и были объявлены процессоры UltraSPARC-II с тактовой частотой от 250 до 300 МГц, серийное производство которых должно начаться в середине 1996 года. В дальнейшем планируется выпуск процессоров UltraSPARC-III с частотой до 500 МГц.
В типичной SPARC-архитектуре используется регистровый файл из 128 регистров; причем пользователю из них одномоментно доступны только расположенные подряд 24 регистра, образующие в этом файле окно, плюс еще восемь стоящих особняком глобальных регистров. Глобальные регистры используются для глобальных переменных[В структурных языках программирования типа C принято разделять локальные переменные, которые определены и используются только одной конкретной функцией и существуют только то время, пока эта функция работает; и глобальные переменные, которые существуют все время, пока выполняется программа, и доступны всем функциям программы]; регистровое окно - для локальных. Расположение окон в SPARC’ах можно программировать, добиваясь максимально эффективного использования схемы (либо много окон, но маленьких, либо мало - но больших; в зависимости от того, что за функции встречаются в программе) - этот факт даже отражен в названии процессора (Scalable Processor ARChitecture). Подобно многим своим RISC-сестрам, разработанная в середине 80-х годов и пережившая расцвет в середине 90-х, SPARC-архитектура не выдержала "гонки мегагерц" и сегодня фактически умерла. Но предложенный ею подход живет и здравствует - его позволяет использовать, например, архитектура IA-64 (Itanium).