- •4. Використання комп’ютерів в економіці, науці та техніці.
- •8. Структурні схеми комп’ютерів різних поколінь
- •11. Види архітектур комп’ютерів.
- •13. Мікропрограмна реалізація комп’ютерів.
- •14. Багаторівнева організація еом.
- •15.Багатопроцесорна архітектура
- •16.Матричные микропроцессоры
- •24. Архітектура Intel.
- •26. Канальна архітектура
- •40. Організація системи вводу - виводу.
- •41. Контролер вводу – виводу.
- •42.Програмно - керований обмін інформацією між пристроями комп’ютера.
- •45.Апаратні інтерфейси комп’ютера
- •46. Синхронізація в апаратних інтерфейсах комп’ютера. Функції контролера переривань.
- •47. Топологія апаратних інтерфейсів комп’ютера. Особливості реалізації сучасних апаратних інтерфейсів комп’ютера
- •48. Ввід/вивід аналогової інформації. Ввід/вивід дискретних сигналів.
- •53.Введення до іменованих конвеєрів
- •54. Ідея конвеєра команд та вигода від нього, причини збоїв в конвеєрі.
- •55. Ячейки, адреси, машинні слова, розряди, біти, байти.
- •57.Представлення чисел в форматі з фіксованою точкою (представлення беззнакових чисел, представлення знакових чисел в прямому та допоміжному кодах).
- •58. Особливості складання та віднімання цілих чисел (на прикладі персонального комп’ютера - пк).
- •59. Представлення чисел в форматі з плаваючою точкою (на прикладі пк).
- •60. Кодування ascii (American Standart Code for Information Interchange) та стандарт Unicode. Кодування українського тексту (Windows-1251, koi8 та ін.,.
- •64. Типові схеми постійно запам’ятовуючих та оперативно запам’ятовуючих пристроїв комп’ютерів.
- •66. Системні плати, склад, характеристики та порівняння.
- •67.Дискова память,сегмент та зміщення
- •68. Регістри компю’терів
- •69. Контролери комп’ютерів.
- •72. Організація буфера клавіатури.
- •73. Звукові карти та мультимедійні системи.
- •74. Системи охолодження та вентиляції.
- •75. Монітори та їх характеристика.
- •76. Принтери та їх характеристика.
- •77. Сканери та їх характеристика.
- •78. Пристрої управління та їх характеристика (миш, клавіатура, джойстик та ін.).
- •79. Накопичувачі та їх характеристика (fdd, hdd ).
- •80. Накопичувачі та їх характеристика (cd-r, cd-rw, dvd rom, dvd ram, Zip).
- •81. Накопичувачі та їх характеристика (магнітно-оптичні змінні пристрої, флеш-пам’ять та ін.).
- •82. Пристрої зв’язку (модеми, факс-модеми та ін. ).
- •83. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Типи файлів (імена, формати, розширення) та їх структура.
- •84 Структура даних на носіях інформації
- •4.1 Структура даних на магнітному диску
- •88. Адресация данных и команд.
- •89. Універсальність комп’ютерів: принцип фон-Неймана; гарвардський принцип.
- •92. (Модульний принцип побудови, масштабованість, сумісність програмного забезпечення. Орієнтування на клас задач. Модернізованість.
- •93. Вибір основних складових комп’ютера: процесор, чипсет, тип та об'єм озп, материнська плата, відеокарта, диск, монітор.
- •94. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: сd, dvd, сd-r, cd-rw, флеш-пам’ять.
- •95. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: принтер, сканер, мультимедіа.
- •96. Вибір периферійних пристроїв комп’ютера: модем, факс-модем та ін.
- •97. Перевірка архітектури комп’ютера та його складових. Методи та засоби.
- •98. Тестування та перевірка: оперативної та дискової пам’яті комп’ютера.
- •102. Тестування та перевірки: модема та факс - модема.
- •104. Дайте визначення та охарактерізуйте категорії регістрів
- •107. Визначить функції команди int в Асемблері. Переривання в Асемблері.
- •108. Макроозначення та функції в Асемблері. Макроозначення Invoke.
- •109. Змінні в Асемблері. Їх розміщення.
- •110. Особливості Асемблера в Windows. Створення вікон.
- •112.Опишіть технологію компіляції програм на Асемблері.
- •116. Еом .Характеристики апаратних засоби зберігання й обробки інформації .
- •118. Системний блок персонального комп'ютера- характеристика.
- •119. Апаратні засоби пк
- •120. Процесор (центральный процесор (цп) пк
- •121. Оперативна пам'ять пк та її характеристики.
- •122. Статична пам'ять (sram) у сучасних пк та її характеристики
- •123. Динамічна пам'ять (dram) у сучасних пк та її характеристики
- •126. Постановка задачі . Етапи.
- •127. Які етапи містить наукова постановка задачі
- •128. Характеристика , визначення й опис вхідної/вихідної інформації в постановці задачі.
- •129. Визначення та аналіз разработки алгоритму/алгоритмів рішення задачі.
- •130. Що визначає опис технологічного процесу обробки даних задачі.
- •Характеристика програм, комплексів програм та систем (Приклади)
- •Документування программ
- •Що визначає надійність программного забезпечення(программных средств).
- •Що визначає ефективність технічних засобів.
- •Що визначає ефективність програмних засобів
- •Етапи підготовки програми.
- •137. Модульна структура побудови програмного забезпечення та її характеристики
- •138. Етапи підготовки програм та комплексів программ.
- •140. Агоритми.- характеристика, призначення, функції, принципи побудови.
14. Багаторівнева організація еом.
БАГАТОРІВНЕВА СТРУКТУРА ЕОМ - репрезентація електронної обчислювальної машини (взагалі обчислювальної системи) як складної системи з декомпозицією її структури на певну кількість їєрархічних рівнів з метою спрощення процесів аналізу та синтезу.
Необхідність
Складність сучасних структур обчислювальної техніки змушує фахівців використовувати багаторівневе, ієрархічне їх представлення, розбиття складних структур на більш прості складові. На кожному з таких рівнів мають справу з ідеалізованою, спрощеною моделлю. Наприклад, апаратура персонального комп'ютера на одному рівні може бути представлена сукупністю таких компонентів, як «монітор», «системна плата», «накопичувачі на твердих магнітних дисках», «клавіатура», з'єднаних певним чином, на іншому як набір електричних кіл, що складаються з діодів, транзисторів, резисторів, інших електронних компонентів. В першому випадку структура досить нескладна, але з неї насправді досить важко зрозуміти, як, скажімо, відбувається виконання команди додавання всередині процесора. В другому випадку ми маємо справу з мільйонами електричних компонентів, але таке «збільшення» навряд чи додасть простоти в вирішення питання про те, як з'єднати між собою монітор і відеоплату. Тому вибір абстракцій під стать розв'язуваному завданню є дуже важливий. Для розробників така ієрархічна репрезентація особливо важлива. Чітке визначення та розмежування окремих інформаційних структур та систем дає можливість багаторазово використовувати добре зарекомендовані рішення. Це стосується, наприклад, різних втілень однієї й тої ж архітектури, що було б неможливо, якби машина створювалась без чіткої ієрархізації, виділення та відокремлення самого поняття «архітектура» від внутрішньої організації та реалізації конкретної ЕОМ. Багаторівнева структура ЕОМ дає значне прискорення процесу проектування за рахунок можливості не починати щоразу процес наново, замикаючи проект на собі без можливості відокремити вдалі рішення від всієї конструкції. І хоча для монолітної, проектованої на одному подиху «безкомпромісної системи» можна домогтися кращих характеристик, ніж для обкладеної стандартами, цю можливість доводиться розмінювати на складність самого проектування й обмежений життєвий цикл рішення.
Структура
Розробка обчислювальної частини ЕОМ ведеться зазвичай на наступних рівнях:
архітектурний рівень – розробка загальної концепції обчислювальної машини, системи команд процесора і його програмної моделі, визначення інформаційних потоків між процесорами, ієрархією запам’ятовуючих пристроїв, пристроями вводу-виводу. Визначення стандартів в обчислювальній підсистемі й підсистемі вводу-виводу
рівень регістрових пересилань – конкретизація інформаційної й керуючої частин обчислювальної системи в термінах регістрів, обчислювальних операцій, потоків даних та управління і операцій пересилання даних між регістрами.
логічний рівень – подання структур ЕОМ у вигляді набору логічних вентилів і зв'язків між ними. Поведінка системи описується в термінах алгебри логіки (для комбінаційних схем), таблиць переходів (для схем з пам'яттю).
електричне або схемний рівень – подання ЕОМ у вигляді набору електричних схем. Поведінка машини описується законами електротехніки.
Втім, часто між архітектурним рівнем і рівнем регістрових пересилань розташовують додатковий, мікропрограмний, в якому кожній машинній команді ставиться у відповідність певна програма на більш простій мові мікрокоманд, безпосередньо виконуваних процесором. Практика мікропрограмування була поширена в 70-і роки у зв'язку зі складністю побудови чисто апаратних структур управління виконанням складних наборів команд процесорів тих часів. Вона полягала в розробці спеціального, більш простого керуючого пристрою, що сприймав спеціальні мікропрограми, які описують послідовність дій, необхідних для реалізації машинних команд. Мікропрограмний пристрій управління виступав ніби інтерпретатором машинних команд у більш просту мову мікрокоманд процесора. Зрозуміло, що виконання мікропрограм і реалізація машинних команд в такому випадку займала досить тривалий час. Згодом від складних наборів команд відмовилися, пристрої управління почали реалізовувати в апаратурі й від практики мікропрограмування поступово відійшли.
Зрозуміло, що цей розподіл не претендує на повноту, його можна продовжити до рівня інтегральних компонентів і нижче, можна розвивати його вгору, розглядаючи обчислювальну систему як комплекс програмних і апаратних засобів, виділяючи окремо рівні операційної системи, мов високого рівня, прикладного програмного забезпечення.