Iх. Кишковий сік, його властивості

PH=8,5-9,0.

Виділяється 0,055-0,06 л за добу.

Складається : 98% з води; значна кількість злущених клітин епітелію,

лімфоцитів та слизу; невелика кількість ферментів:

пептидази, ліпази, амілази. Властивості ферментів: дуже мало

поступають з хімусом і інактивуються мікрофлорою кишки.

Виділення соку стимулюється механічним подразненням слизової.

Формуванню калу сприяють згустки слизу кишкового соку, які склеюють не

перетравлені частки їжі. Крім того, в склад калу входять:

- відмерлі клітини кишечнику,

- жовчні пігменти,

- в великій кількості (30 - 53%), бактерії, (бактерії молочнокислого бродіння

та кишкова паличка), які в процесі життєдіяльності

виконують позитивні функції:

а) утворюють молочну кислоту, яка володіє антисептичною дією;

б) синтезують вітаміни групи В, вітамін К, лактовін, пантотенову

кислоту;

в)мікрофлора інактивує ферменти,

г) пригнічують розмноження патогенних мікробів.

Негативна роль мікроорганізмів кишок полягає в тому, що вони:

а) утворюють ендотоксини, які викликають бродіння і гнилісні

процеси, з утворенням отруйних речовин (індол, скатол, фенол) ;

б) за певних умов можуть викликати захворювання.

ІХ. Моторна функція товстої кишки.

Моторна функція товстої кишки забезпечує:

накопичення калових мас;

періодичне їх виділення з кишечнику;

сприяє всмоктуванню води.

В товстій кишці спостерігаються такі рухи:

- перистальтичні;

- антиперистальтичні;

- маятникоподібні;

- мас-скорочення – воно виникає рідко (2-4 рази на добу). Скорочення охоплюють

більшу частину кишки та забезпечують швидке спорожнення її значних ділянок.

Х. Регуляція моторної функції товстого кишечнику.

І. Нервові механізми.

1. Товста кишка має:

а)інтрамуральну;

б)екстрамуральну іннервацію, яка представлена:

симпатичними нервам, що виходять з верхнього та нижнього брижових сплетінь,

і парасимпатичними, що входять до складу блукаючих та тазового нервів.

Внаслідок цього всі рефлекторні впливи на моторику товстої кишки опосередковуються

через симпатичну та парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи.

2. Рефлекторний вплив на рухову активність здійснюється:

а) під час їжі, внаслідок збудження хемо- і механорецепторів шлунка і тонкої кишки

б) місцевими рефлексами, які виникають під час збудження механорецепторів.

ІІ. Характер прийнятої їжі.

Чим більше в їжі клітковини, тим більш виражена моторна активність товстої кишки.

ХІ. Акт дефекації.

Акт дефекації – це складний рефлекторний акт спорожнення дистального відділу товстої

кишки через відхідник.

Дефекація наступає при розтягненні прямої кишки каловими масами. При цьому

подразнюються механорецептори не тільки слизової оболонки, але й м’язового шару

кишки. Здійсненню дефекації сприяє скорочення м’язів діафрагми,

передньої черевної стінки та

м’язу - підіймачу відхідника.

Центр рефлексу дефекації знаходиться в попереково - крижовому відділі спинного

мозку. Він забезпечує несвавільний акт дефекації. На центр впливають: довгастий

мозок, гіпоталамус, кора великих півкуль, що може прискорити або загальмувати

акт дефекації

На м’язи сфінктерів прямої кишки і на її гладеньку мускулатуру також впливають

симпатичні та прасимпатичні нерви.