1.Тонка кишка.

Тонка кишка (intestinum tenue) - починається від виходу з шлунку і закінчується в

місці впадання її в товсту кишку.

Це найдовша частина травного апарату.

Довжина тонкої кишки у дорослого 5-7 м, а ширина :у верхніх відділах 4-см і в нижніх -

2-3 см.

Тонку кишку поділяють на: дванадцятипалу кишку і брижову частину кишки.

Дванадцятипала кишка разом з підшлунковою залозою та печінкою займає центральне місце у функції травлення.

У порожнині кишки :

а)сік підшлункової залози

розщеплює білки, жири та вуглеводи, -

б)жовч - сприяє перетравленню жиру та всмоктуванню жирних кислот. Крім того, жовч

підвищує тонус кишок, посилює їхню перистальтику і бере участь у

пристінковому травленні.

в)клітини слизової оболонки дванадцятипалої кишки продукують біологічно активні

речовини, що сприяють процесам всмоктування і регуляції загального обміну

речовин.

Іннервується дванадцятипала кишка гілками автономної НС.

І І.Кишковий сік (тонка кишка), його властивості, склад

Кишковий сік (КС) – PH=7,0-8,5.

Виділяється 2,0-2,5 л за добу.

СКЛАД:

1. Протеази:

а) амінопептидаза - розщеплює продукти перетравлення білків, які утворюються в шлунку

та дванадцятипалій кишці;

б) лейцинамінопептидаза;

в) катепсин - діє на білкові компоненти їжі та травних соків в слабокислому

середовищі;

2.Фосфатази - кисла та лужна, беруть участь в травленні фосфоліпідів;

3. Ліпаза - в незначній кількості діє на нейтральні жири;

4. Карбогідрази:

а) амілаза - розщеплює поліцукри та дисахариди до моноцукрів;

б) мальтаза - розщеплює дицукри до моноцукрів;

в) сахараза - розщеплює дицукри до моноцукрів;

г) лактаза - розщеплює цукор молока;

5. Ентерокіназа - каталізує перетворення трипсиногену в трипсин;

6. Муцин (слиз).

III. Травлення у тонкій кишці

В залежності від локалізації травного процесу в кишечнику розрізняють порожнинне і пристінкове травлення.

Порожнинне травлення характеризується тим, що ферменти, які виділяються у складі травних

соків в порожнину кишок, впливають специфічно на травну кашицю.

Пристінкове травлення здійснюється ферментами, які фіксовані на клітинній мембрані, тому

пристінкове травлення називають ще мембранним. Особливістю пристінкового

травлення є те, що воно здійснюється на межі позаклітинного та внутрішнього сере-

довищ.

Пристінкове та порожнинне травлення взаємопов’язані.

Порожнисте травлення забезпечує початковий гідроліз травних речовин до проміжних продуктів. Мембранне травлення забезпечує проміжну та заключну його стадії, а також перехід до всмоктування.

ІУ.ВСМОКТУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС.

Всмоктування – це універсальний фізіологічний процес переходу різного роду речовин

через шар будь-яких клітин у внутрішнє середовище організму.

Завдяки йому організм одержує все необхідне для життя.

Всмоктування відбувається на всьому протязі травного каналу, але основним місцем є

тонка кишка.

Інтенсивність всмоктування в різних відділах ШКТ неоднакова.

Вуглеводи всмоктуються в кров у вигляді глюкози або інших моноцукрів. Всмоктування

моноцукрів відбувається у верхніх відділах тонкої кишки.

Білки всмоктуються в кров у вигляді амінокислот та простих пептидів. Продукти

розщеплення білків рослинного походження всмоктуються – на 60-80%,.

тваринного походження - на 90-95%,

Жири розщеплюються до гліцерину та жирних кислот.

Гліцерин добре розчиняється у воді тому легко всмоктується.

Жирні кислоти всмоктуються тільки після взаємодії з жовчними кислотами, з якими

вони утворюють комплексні з’єднання.

Жири поступають головним чином в лімфу (70 % ) і тільки 30% - в кров.

Вода, мінеральні солі, вітаміні всмоктуються в кров на всьому протязі ШКТ.

У. Механізм всмоктування

Всмоктування забезпечують фізичні процеси:

- дифузія,

- фільтрація,

- осмос і

- діяльність епітелію. Епітелій тонкої кишки являє собою напив проникну біологічну

мембрану, яка має ряд особливостей:

- володіє однобічною всмоктувальною здібністю (із кишки в кров і лімфу);

- володіє вибірковою всмоктувальною здібністю (одні речовини всмоктуються,

інші - погано, деякі зовсім не всмоктуються);

- в ньому відбуваються складні біохімічні процеси (синтез жиру із жирних кислот

і гліцерину);

- його діяльність тісно пов’язане з енергетичним обміном (чим активніше клітина,

тим більше кисню вона поглинає і навпаки).