- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •9.Дихання як процес, етапи.
- •10. Механізм вдиху та видиху.
- •11. Механізм першого вдиху.
- •12. Життєва ємкість легенів ( жєл).
- •Лекція №
- •Лекція № Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •1.Загальна характеристика.
- •VI. Травлення в порожнині рота
- •1.Визначаються смакові якості їжі, температура їжі т її придатність.
- •Формується травна грудка.
- •VII. Акт ковтання.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •1.Тонка кишка.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Ііі. Обмін вуглеводів
- •У нирках,
- •Розлади вуглеводного обміну
- •Функції жирів:
- •V. Водно-сольовий обмін
- •Мінерально - сольове голодування:
- •2.Порушення вмісту вапна:
- •3.Відкладання уратів:
- •VII. Перетворення енергії в організмі. Основний обмін
- •Глава IV
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •II. Сенсорні системи, аналізатори
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •Уі. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •Уіі. Больова сенсорна система, її структура
- •Уііі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Хіі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Хііі. Фізіологія зору
- •Хіу. Слухова сенсорна система
- •Хv. Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •Xуіі. Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
Всі складні і різноманітні функції системи травлення регулюються травним центром, який розташований в довгастому мозку. Велика роль регуляції всіх етапів травлення належить ядрам гіпоталамуса: вентромедіальні ядра -’’ центр насичення”,
вентролатеральні –“центр живлення”.
В регуляції процесів травлення та живлення суттєва роль належить корі великих півкуль, особливо тим її відділам, які є кінцями смакового та нюхового аналізаторів.
Травний центр регулює : моторну, секреторну та всмоктувальну функції ШКТ,
забезпечує виникнення складних суб’єктивних відчуттів, таких як:
голод, апетит, відчуття насиченості та спраги.
Голод – сукупність суб’єктивних відчуттів, обумовлених об’єктивною потребою в їжі.
Апетит – пристрасне бажання їжі
ХІІІ. Підшлункового сік.
За добу в нормі виділяється 1,5-2,0 л соку.
Це безбарвна прозора рідина . PH=7,1-8,2.
І. Протеолітичні ферменти:
Трипсин – виділяється в кишечник у вигляді трипсиногену, який
активується ентерокіназою кишкового соку.
Хімотрипсин –виділяється також неактивному стані, активізується трипсином.
Карбоксипептидаза - виробляється у вигляді неактивних попередників,
активізується трипсином.
2.Нуклеаза - дія спрямована на нуклеїнові кислоти.
3.Амінолітичні ферменти:
Амілаза - розщеплює крохмаль до дицукрів.
Мальтаза - перетворює дицукри на моноцукри.
Лактаза - розщеплює цукор молока на моноцукри.
4.Ліполітичні ферменти:
Ліпаза - секретується в активному стані. Її активність зростає в 20 разів при
взаємодії з жовчу. Розщеплює жири до гліцерину та жирних кислот.
Фосфоліпаза - секретується в неактивній формі. Активується в
дванадцятипалій кишці трипсином. Діє на продукти розщеплення
жирів.
Секреція соку починається через 2-3 хв після вживання їжі і триває протягом 4-10
годин. Процес починається з подразнення їжею ротової порожнини та дії
умовно рефлекторних подразнень.
Секреція соку забезпечується нейро- хімічними механізмами, що стимулюються
секретином (виробляється і активується під дією соляної кислоти), і
холецистокініном (виробляється і активується під дією жовчі) - гормонами
які виробляються слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки.
ХIУ. Печінка – функції
ФУНКЦІЇ печінки:
1.Продукти гідролізу поживних речовин у печінці або перетворюються, або
відкладаються в депо.