3.Резус -належність.

Це фактор білкової природи, який був відкритий Вінером і Ландштайнером в1940 році в крові мавпи макаки -резус. 85% людей мають цей фактор і являються резус -позитивними,15% - не мають , і являються резус -негативними.

Якщо кров резус - позитивного донора влити резус негативному реципієнту, то в організмі останнього будуть вироблятись антитіла (анти-резус - аглютиніни).При повторних гемотрансфузіях у хворого може розвинутись гемотрансфузійний шок.

Несумісність крові за резус - належністю грає певну роль в розвитку гемолітичних анемій плоду і новонародженого (зменшення кількості еритроцитів в крові внаслідок гемолізу) і ,можливо, загибелі плода під час вагітності.

Якщо мати належить до резус - негативної групи, а батько до резус -позитивної, то плід може бути резус -позитивним. При цьому в організмі матері можуть вироблятися антирезус аглютиніни, які проникаючи через плаценту в кров плода, викликають аглютинацію еритроцитів з послідуючим гемолізом.

Лекція №

Фізіологія дихання

9.Дихання як процес, етапи.

Дихання – це процес газообміну між живим організмом і навколишнім середовищем.

При цьому:

- організм із зовнішнього середовища споживає О₂;

- виділяє назовні СО₂, який утворюється внаслідок окислення, як кінцевий продукт обміну

речовин.

Припинення дихання хоча б на короткий час призводить до накопичення СО₂, припиненню обміну речовин, а значить –до смерті.

Газообмін являє собою складний процес, який складається з 3-х фаз:

1. зовнішнє дихання;

2. транспорт газів кров'ю;

3. внутрішнє дихання.

1.Зовнішнє дихання – це всі процеси, які відбуваються в легенях. Ритмічні рухи грудної клітки

здійснюють вентиляцію повітря в легенях і підтримують постійність його складу.

Венозна кров, яка притікає до легенів, звільнюється від СО₂ і насичується киснем.

2.Транспорт газів кров’ю.

КРОВ: а) розчиняє гази;

б) хімічно їх зв'язує.

Насичуючись в легенях О₂, вона транспортує його до місця споживання – тобто до клітин,

а від них відносить СО₂.

Таким чином, кров, знаходячись в стані безперервної циркуляції, здійснює транспорт газів.

3.В тканинах відбувається газообмін між кров'ю і тканинами. Цей процес газообміну між

клітинами і кров'ю капілярів називається

внутрішнім або тканинним диханням. Воно здійснюється за участю спеціальних

дихальних ферментів, які прискорюють його. Якщо ці ферменти заблокувати ( прийняти

отруту - ціанистий калій), то припиняється тканинне дихання і настає смерть.

10. Механізм вдиху та видиху.

Діафрагма піднімається вгору, грудна клітина повертається в попереднє положення. Легені зменшуються в об'ємі, тиск збільшується і починається тік повітря назовні.

Цикл дихання – 16-20 раз в 1 хв.

При посиленому диханні скорочуються не тільки головні дихальні м'язи, а і допоміжні м'язи

( м'язи черевного пресу, грудей та шиї).

Дихальний центр (довгастий мозок)

Нервовий імпульс

Дихальний центр (спинний мозок)

Нервовий імпульс

Дихальні м’язи (діафрагма і міжреберні м’язи)