Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку

В тонкій кишці розрізняють: перистальтичні і неперистальтичні рухи.

Перистальтичні скорочення забезпечують пересування травної кашці по кишечнику. При

цьому відбувається скорочення кільцевих м’язів верхнього відрізка кишки та видав-

лювання травної кашці у нижню ділянку. Внаслідок перистальтичних рухів тонкої

кишки відбувається евакуація їжі в товсту кишку через ілєоцекальний сфінктер.

Неперистальтичні рухи представлені сегментарними скороченнями.

Це: ритмічна сегментація і маятникоподібні рухи.

1.Ритмічна сегментація забезпечується скороченням кільцевих м’язів, внаслідок чого

утворюються поперечні перехвати, які поділяють кишку на невеликі сегменти.

Через деякий час ці перехвати розслаблюються і знову виникають, але в інших

ділянках кишки.

2.Маятникоподібні рухи зумовлені скороченням колових та повздовжніх м’язів. На

невеликій ділянці внаслідок послідовних скорочень м’язів відрізок кишки то

скорочується і одночасно розширюється, то подовжується і звужується.

УІІ Регуляція моторики тонкої кишки.

І. Нервовий шлях регуляції .

1. Здійснюється: а)інтрамуральною

б)екстрамуральною нервовими системами.

До інтрамуральної нервової системи відносять:

а) м’язово - кишкове (ауербахівське);

б) глибоке міжм’язове;

в) підслизове (мейснеровське) сплетіння.

Вони забезпечують виникнення місцевих рефлекторних реакцій, які виникають при

подразненні слизової оболонки шлунка його вмістом.

Екстрамуральна нервова система кишечнику представлена:

а) блукаючими нервами - при їх подразненні стимулюється моторика кишок;

б) черевними нервами - при їх подразненні гальмується моторика кишок.

2. Рефлекторно:

а) моторика тонкого кишечнику стимулюється при збудженні рецепторів любого

відділу ШКТ (розтягнення стінки стравоходу, подразнення механорецепторів

шлунка, акт їжі);

б) моторика тонкого кишечнику гальмується при сильних подразненнях слизової

оболонки любого відділу ШКТ.

3. Вплив кори великого мозку на моторику тонкої кишки доводять шляхом утворення

умовних рефлексів.

ІІ. Гуморальна регуляція моторної функції тонкого кишечнику.

1. Стимулюють моторику:

а) біологічно - активні речовини - серотонін, гістамін. брадикінін;

б) гормони ШКТ - гастрин, перистальтин);

в) гормони залоз внутрішньої секреції - інсулін;

г) груба їжа, яка вміщує велику кількість клітковини;

д) соляна кислота шлункового соку;

є) жовчні кислоти.

2. Гальмують моторику гормони надниркових залоз:

а) адреналін;

б) норадреналін.

Такі емоційні стани, як жах, переляк, гнів, злоба, лютість викликають викид в кров

великої кількості адреналіну, що і гальмує моторику.

Поза травленням ілєоцекальний сфінктер закритий. Під час травлення сфінктер відкривається рефлекторно кожні 30 сек. Внаслідок хімус невеликими порціями поступає в сліпу кишку.

УІІI. Травлення в товстій кишці

Основною функцією проксимальної частини товстої кишки є всмоктування води.

Роль дистального відділу полягає в формуванні калових мас, накопичення їх і

виділення з організму.

Всмоктуються поживні речовині лише в тому випадку, коли вони потрапляють в товсту

кишку в значній кількості та легко розщеплюються. На цьому побудоване застосування

поживних клізм, тобто введення в пряму кишку легкозасвоюваних продуктів.