Хіу. Слухова сенсорна система

Слухова сенсорна система служить для сприймання та аналізу звукових хвиль.

Внаслідок цього можливе визначення:

сили, висоти і тембру звуку;

його направлення а також

ступень віддалення джерела звуку

Вона набула особливого значення для людей у зв’язку з розвитком мовлення.

Звук – це коливання молекул пружного середовища, яке відбувається у вигляді повздовжніх

хвиль тиску.

Периферичний відділ слухового аналізатора представлений спіральним (кортієвим) органом

внутрішнього вуха. Він розташований в області завиткового протоку, на його базальній

мембрані. Слухові рецептори спірального органу сприймають фізичну енергію звукових

коливань, які поступають до них від звукоуловлюючого (зовнішнє вухо) та звуко-

передающого (середнє вухо) апаратів. Нервові імпульси, які утворилися в рецепторах спі-

рального органу через

провідний шлях - слухові нерви - ідуть від ядер середнього і проміжного мозку. Тут

відбувається переключення на нейрони, відростки яких прямують у скроневу зону

кори великого мозку -

мозковий відділ аналізатора , в якому нервові імпульси перетворюються в слухові відчуття.

Одним із видів пружного середовища є повітря, у якому внаслідок коливання утворюються зони з більшою і меншою щільністю молекул відповідно до змін зон тиску.

Амплітуду змін тиску називають звуковим тиском, який сприймається механорецепторами.

Хv. Вухо, відділи. Зовнішнє вухо

Орган слуху включає :

зовнішнє вухо - вушна раковина - уловлює звукові коливання, і

зовнішнього слухового ходу проводить звукові коливання.

середнє вухо - барабанна порожнина зі слуховими кісточками;

- слухова або евстахієва труба та

внутрішнє вухо - кістковий і перетинчастий лабіринти.

ХУІ. Механізм сприйняття звуку.

Існують два види звукових коливань:

повітряне;

кісткове.

При повітряному проведенні звуку:

Звукові хвилі, потрапляючи у зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2-3 рази і

викликають коливання барабанної перетинки, тиск якої передається на перетинку

овального вікна за допомогою слухових кісточок, що діють як важіль, зменшуючи

їхню силу ( до 50 разів ).

Коливання перетинки овального вікна викликає вібрацію спірального органу,

внаслідок чого чутливі волоскові клітини збуджуються.

Нервові імпульси, що при цьому виникли, слуховим нервом і провідними слуховими

шляхами поступають в скроневу долю кори великих півкуль. Збудження нейронів кори

викликає відчуття звуку. Звуки сприймаються в широкому діапазоні - від 16 до 20000

коливань в 1с.

Кісткова провідність звуку - здійснюється через кістки черепа. Звукові коливання добре

проводяться кістками черепа, передаються зразу на перилімфу верхнього та нижнього

ходів завитки внутрішнього вуха, а потім на ендолімфу середнього ходу. Відбувається

коливання основної мембрани з волосковими клітинами, внаслідок чого вони

збуджуються ,і нервові імпульси що виникли, в подальшому передаються нейронам

головного мозку. Кісткова передача звукових коливань має значення при зануренні

людини під воду.

У дітей верхня межа досягає 22 тис. Гц., а з віком вона знижується. Найбільша

звукочутливість знаходиться в межах від 1 до 3 тис. Гц ( людська мова та музика ).