- •8.Тромбоцити.
- •2 Види аглютиногенів і
- •2 Види аглютинінів.
- •3.Резус -належність.
- •9.Дихання як процес, етапи.
- •10. Механізм вдиху та видиху.
- •11. Механізм першого вдиху.
- •12. Життєва ємкість легенів ( жєл).
- •Лекція №
- •Лекція № Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •1.Загальна характеристика.
- •VI. Травлення в порожнині рота
- •1.Визначаються смакові якості їжі, температура їжі т її придатність.
- •Формується травна грудка.
- •VII. Акт ковтання.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •1.Тонка кишка.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Ііі. Обмін вуглеводів
- •У нирках,
- •Розлади вуглеводного обміну
- •Функції жирів:
- •V. Водно-сольовий обмін
- •Мінерально - сольове голодування:
- •2.Порушення вмісту вапна:
- •3.Відкладання уратів:
- •VII. Перетворення енергії в організмі. Основний обмін
- •Глава IV
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •II. Сенсорні системи, аналізатори
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •Уі. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •Уіі. Больова сенсорна система, її структура
- •Уііі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Хіі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Хііі. Фізіологія зору
- •Хіу. Слухова сенсорна система
- •Хv. Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •Xуіі. Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Лекція №
Антигенні властивості крові. Основи переливання.
8.Тромбоцити.
-ЧЕРВОНІ КРОВ’ЯНІ ПЛАСТИНКИ.
Їх 2,5 - 4 х 10 11/л.
Функції: а)згортання крові,
б)припинення кровотечі з дрібних судин.
Живуть 4 доби
Їх депо - печінка, селезінка, легені.
Вміщують речовину серотонін, яка звужує судини.
Володіють здатністю: - склеюватись між собою, та приляпати до чужорідної
поверхні.
Зсідання крові.
--є найважливішою реакцією організму, яка попереджає втрату крові при випадковому пошкодженні судин.
ЦЕ СКЛАДНИЙ ферментативний процес, який складається з 3 послідовних етапів. Тривалість 4-5 хвилин.
1.При руйнуванні тромбоцитів з них виходить
неактивний тромбопластин + глобуліни крові =активний тромбопластин .
2.Активний тромбопластин + СА 2+ + протромбін = тромбін
3.Тромбін +фібриноген =фібрин (який у вигляді згустку випадає в осад).
Для консервування крові в неї додають лимонно - кислий натрій, який блокує солі кальцію і зсідання крові не відбувається.
І.ШВИДКІСТЬ ОСІДАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ (ШОЕ).
ШОЕ вимірюється апаратом Панченкова.
В нормі у чоловіків -5-7мм за годину. У жінок -9-12мм за год.
Деякі фізіологічні стани (вагітність) приводить до підвищення ШОЕ (до 40 мм на год.).
ШОЕ говорить про активність еритроцитів - чим нижче ШОЕ ,тим вище активність
еритроцитів навпаки чим вище ШОЕ ,тим нижче активність еритроцитів ( вони
стають важчими, втрачають швидкість і швидше осідають).
ІІ.ГРУПИ КРОВІ. АГЛЮТИНАЦІЯ.
ДОНОРСТВО.
У 1901 році австрійський дослідник Ландштайнер встановив
наявність в еритроцитах людей аглютиногенів (склеюються) та припустив наявність в плазмі аглютинінів (склеюють ).
Були виявлені:
2 Види аглютиногенів і
2 Види аглютинінів.
Аглютиногени позначають літерами латинської мови А і В. .Аглютиніни позначають грецькими - альфа та вета.
В фізіологічних умовах ніколи не відбувається зустрічі одноіменних аглютинінів і аглютиногенів.
Згідно класифікації чеського вченого Яновського, розрізняють 4 групи крові в залежності від наявності або відсутності в еритроцитах аглютиногенів, а в плазмі аглютинінів.
При дослідженні груп крові у людей отримані середні данні співвідношенні належності до тієї чи іншої групи :
І - 33%,
11 -27%,
111 - 21% ,
1У - 80%.
Група крові |
аглютиногени (в еритроцитах) |
аглютиніни ( в плазмі) |
О (І) |
--- |
a , в |
А(ІІ) |
А |
в |
В(ІІІ) |
В |
а |
АВ(ІУ) |
АВ |
--- |
Окрім аглютиногенів, які обумовлюють 4 групи крові, еритроцити можуть утримувати в різних комбінаціях і багато інших аглютиногенів. Серед них особливо велике значення має резус -належність.