- •61. Поняття договору в цивільному праві. Види цивільно-правових договорів
- •62. Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •63. Порядок укладення договору.
- •64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.
- •Асортимент товару
- •65Договір роздрібної купівлі-продажу
- •66Договір поставки.
- •67.Договір дарування: поняття, ознаки. Сторони в доюворі. Предмет договору дару вання. Форма договору
- •68. Договір довічної о утримання: поняпя. Ознаки. Сторони у договорі. Форма доі овору довічного утримання (догляду).
- •69. Договір найму (оренди): поняття, ознаки, сфера застосування та джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Зміст договору найму (оренди).
- •70. Договір прокату.
- •71. Договір фінансового лізингу.
- •72. Договір найму житла.
- •73. Договір позички.
- •74. Договір підряду: нонятгя, ознаки, джерела правовою регулювання. Сторони та зміст договору підряду.
- •75. Договір побутового підряду.
- •76. Договір будівельного підряду.
- •77. Договір перевезення пасажира і багажу
- •78. Договір перевезення вантажу
- •79.Договір транспортного експедирування
- •80. Договір зберігання поняття, ознаки, строни. Форма договору зберігання.
- •81. Зберігання на товарному складі
- •82. Договір страхування: поняття, ознаки. Укладення договору страхування. Форма договору. Зміст договору страхування.
- •Стаття 988. Обов’язки страховика
- •Стаття 989. Обов’язки страхувальника
- •Стаття 991. Відмова від здійснення страхової виплати
- •Стаття 997. Припинення договору страхування
- •Стаття 998. Недійсність договору страхування
- •83.Договір доручення.
- •84. Договір позики.
- •85. Кредитний договір.
- •86. Договір банківського вкладу.
- •87. Договір банківського рахунку.
- •88. Договір про спільну діяльність
- •89. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди
- •90. Зобов'язання із рятування здоров'я та житгя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •91. Зобов'язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •92. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду
- •93. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою. Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Стаття 1184. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Стаття 1185. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •94. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •95. Поняття та види спадкування. Спадщина, її склад. Стаття 1216. Поняття спадкування
- •Стаття 1217. Види спадкування
- •96. Спадкоємці. Усунення від права на спадкування
- •Стаття 1222. Спадкоємці
- •Стаття 1223. Право на спадкування
- •Стаття 1224. Усунення від права на спадкування
- •97. Спадкування за заповітом.
- •98. Спадкування за законом.
- •99. Здійснення права на спадкування Стаття 1268. Прийняття спадщини
- •100. Спадковий договір.
- •Стаття 1308. Розірвання спадкового договору
100. Спадковий договір.
Стаття 1302. Поняття спадкового договору
1. За спадковим договором одна сторона (набувач)
зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Стаття 1303. Сторони у спадковому договорі
1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.
2. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
Стаття 1304. Форма спадкового договору
1. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 1305. Обов’язки набувача у спадковому договорі
1. Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Стаття 1306. Особливості спадкового договору з участю подружжя
1. Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.
2. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
Стаття 1307. Забезпечення виконання спадкового договору
1. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
2. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
3. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.
У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Стаття 1308. Розірвання спадкового договору
1. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
2. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Цивільне законодавство передбачає новий різновид договорів — спадковий договір (статті 1302-1308 ЦК України). Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
У прямому розумінні слова даний договір не передбачає виникнення спадкових правовідносин. Віднесення його до спадкового права є дещо умовним. Воно зумовлене лише тим, що правові наслідки цього договору пов'язані зі смертю однієї з його сторін. Цей договір моделюється за принципами договору про довічне утримання, хоч і має певні відмінності. Основна з них полягає у часі виникнення в набувача права власності на майно. За договором довічного утримання це право виникає з моменту державної реєстрації нотаріально посвідченого договору, в той час як за спадковим договором набувач стає власником майна лише після смерті відчужувача.
Відчужувачем за даним договором можуть бути три категорії осіб: подружжя, один із подружжя, інша особа; набувачем — дві: фізична та юридична особи. Якщо набувачем є юридична особа, то виконання дій, обумовлених спадковим договором, очевидно, має бути здійснено його працівниками.
Відповідно до ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний здійснити певну дію як майнового, так і немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Важко сказати, чому йдеться про «дію», а не «дії» набувача. Навряд чи передбачає кодекс виконання набувачем одноразового акта. Якщо знову проводити паралель із договором довічного утримання, то можна передбачити, що за спадковим договором набувач буде зобов'язаний виконувати певні дії, спрямовані на забезпечення інтересів відчужувача, — піклуватися про нього або інших осіб за вказівкою відчужувача, доглядати його майно та ін. На відміну від договору довічного утримання, дії набувача можуть мати не тільки майновий, але і немайновий характер. Особливість полягає також у тому, що зобов'язання, покладене на набувача, може здійснитись як до, так і після відкриття спадщини.
Якщо відчужувачем за спадковим договором є подружжя, то предметом договору може бути майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності або приватної власності будь-кого з подружжя.
У договорі може бути передбачено, що у разі смерті одного з подружжя майно переходить до другого і тільки після смерті останнього — до набувача за договором. Отже, після смерті як першого, так і другого з подружжя спадщина не відкривається з усіма наслідками щодо цього (норми спадкового права не вступають у дію, спадкоємці не набувають права на спадкування тощо).
Спадковий договір може бути розірваний судом за згодою сторін. В односторонньому порядку розірвання договору можливе за рішенням суду — на вимогу відчужувача, у разі невиконання набувачем його розпоряджень, або на вимогу набувача — у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача (ст. 1308 ЦК України).