87. Договір банківського рахунку.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується прийма­ти і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві ра­хунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпо­рядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

На підставі цього договору банк має право використовувати гро­шові кошти, що знаходяться на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Водночас з метою захисту прав клієнта закон забороняє банку визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обме­ження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Сторони договору. Сторонами договору банківського рахунка є банк та клієнт. Банк може укладати договори банківського рахунка в національній валюті України та іноземній валюті за наявності у нього банківської ліцензії Національного банку України (ст. 47 За­кону України «Про банки і банківську діяльність»)² та письмового дозволу (п. 5.3 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275)³ на здійснення операцій з валютними цінностями, що є генеральною ліцензією на здійснен­ня валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів Украї­ни «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93.

У разі, коли за договором банківського рахунка клієнту має бути відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом його викори­стання, законодавством може бути встановлено і додаткові вимоги до банку. Зокрема, стороною за договором банківського рахунка щодо відкриття енергопостачальнику рахунка та обслуговування за ним розрахунків між учасниками оптового ринку електроенергії може бути лише банк, визначений уповноваженим Кабінетом Мініс­трів України разом з Національним банком України (ст. 15.1 Зако­ну України «Про електроенергетику»)⁴. Крім банку, договір банків­ського рахунка може укладати банківська корпорація.

Відповідно до імперативних вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють відкриття банківсь­ких рахунків в Україні, клієнтом за договором банківського рахун­ка можуть бути:

юридичні особи — резиденти; юридичні особи — нерезиденти, які мають в Україні постійні представництва; юридичні особи — не­резиденти інвестори; спеціалізовані установи Організації Об'єдна­них Націй та інших міжнародних фінансових установ; фізичні осо­би — резиденти — громадяни України; фізичні особи — резиден­ти — іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні; фізичні особи — нерезиденти — громадяни України, які постійно проживають за межами України; нерезиден­ти — іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебува­ють на території України строком до одного року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебу­вання на території України згідно з чинним законодавством; фізич­ні особи — нерезиденти — інвестори.

Клієнтом банку також можуть бути юридичні особи публічного права (зокрема міністерства, комітети, агентства, служби, адмініст­рації, інші органи державної влади). У свою чергу, клієнтом за до­говором банківського рахунка може бути інший банк (резидент або нерезидент).

Предмет договору. Предметом договору банківського рахунка є грошові кошти: національна валюта України або іноземна валюта, що є на рахунку клієнта.

Форма договору. Як і договір банківського вкладу (ст. 1059 ЦК України), договір банківського рахунка укладається сторонами у про­стій письмовій формі.

Відповідно до вимог чинного законодавства та банківських пра­вил договір банківського рахунка може бути укладений сторонами підписанням одного документа або укладенням подання заявником заяви на відкриття рахунка (оферта) та зазначення на заяві згоди керівника банку на його відкриття (акцепт).

Договір банківського рахунка може бути укладений сторонами завдяки фіксації його змісту в кількох документах, зокрема в лис­тах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайп­них, електронних або інших технічних засобів зв'язку (ст. 207 ЦК України). Останнє в цілому не є притаманним банківській практи­ці. У разі, якщо сторони домовились про таке, договір банківського рахунка може бути укладений сторонами у письмовій нотаріальній формі (ст. 639 ЦК України).

Зміст договору. Враховуючи вимоги чинного законодавства, у то­му числі ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне ре­гулювання ринків фінансових послуг», до змісту договору банківсько­го рахунка, останній має містити: назву договору, назву, адресу та реквізити банку; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи клієнта, адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи — клієнта; найменування фінансової операції; строк дії договору; поря­док зміни і припинення дії договору; умови відкриття та функціону­вання рахунка; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови, пе­редбачені законодавством та згодою сторін; підписи сторін, а у разі відкриття поточного рахунка фізичній особі (резиденту) — іденти­фікаційний номер фізичної особи — платника податків.

Порядок розірвання договору. Порядок розірвання договору банківського рахунка визначений ст. 1075 ЦК України. Згідно із нормами зазначеної статті договір банківського рахунка розрива­ється за заявою клієнта у будь-який час. У свою чергу, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у таких випадках:

1. якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаче­ного банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2. у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

3. в інших випадках, установлених договором або законом (на­приклад, у разі, коли розірвання договору пов'язується з недотри­манням клієнтом грошових оборотів за рахунком, розмір яких ви­значений сторонами у договорі).

Розірвання договору банківського рахунка є підставою для за­криття рахунка клієнту. Рахунок клієнта може бути закритий і в інших випадках, визначених законом, зокрема за наявності рішен­ня уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи без­вісно відсутньою (ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 18 Закону України «Про фінансові послуги та дер­жавне регулювання ринків фінансових послуг»).

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та за­крити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошо­вих коштів на цьому рахунку.

Як наслідок розірвання договору банківського рахунка у банку виникає обов'язок видати клієнту залишок грошових коштів або за його вказівкою перерахувати їх на інший рахунок у строки і в по­рядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідальність. Обидві сторони договору банківського ра­хунка несуть відповідальність за належне виконання ними дого­вірних зобов'язань. Відповідно до цього банк несе відповідальність у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка. У разі допущення банком вказа­них порушень він має негайно після виявлення порушення зараху­вати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримува­ча, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

Крім норм ЦК України, відповідальність сторін за договором бан­ківського рахунка також визначається нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».