81. Зберігання на товарному складі

За договором складського зберігання товарний склад зобов'я­зується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути його у схоронності (ч. 1 ст. 957 ЦК України). Даний до­говір слід охарактеризувати як двосторонній, консенсуальний та оплатний.

Особливим суб'єктом даного договору є зберігач, яким виступає товарний склад. Товарним складом згідно з ч. 1 ст. 956 ЦК Украї­ни є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. При цьому за­конодавець розрізняє два види товарних складів: власне товарний склад і товарний склад загального користування. Суттєва відмін­ність між ними полягає у тому, що товарний склад загального кори­стування здійснює свою діяльність на підставі публічного договору (ч. 2 ст. 957 ЦК України), тобто на підставі закону, інших норма­тивно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний при­ймати на зберігання товари від будь-якої особи (ч. 2 ст. 956 ЦК України). Є також певна специфіка у визначенні поклажодавця за договором складського зберігання. За даним договором поклажода-вець конкретизується, як правило, коли він передає товар для збе­рігання на склад.

Крім особливостей суб'єкта даного договору, певними особливос­тями наділений і об'єкт договору складського зберігання. На від­міну від загальних положень зберігання, де об'єктом є річ мате­ріального світу, об'єктом договору складського зберігання є товар, який з точки зору економічної теорії розуміється як результат пра­ці, що призначений для подальшої реалізації, а не для споживання.

Певною специфікою наділені права та обов'язки сторін.

По-перше, товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількос­ті та зовнішнього стану (ч. 1 ст. 959 ЦК України). Отримані дані фік­суються у відповідних документах, що мають назву складських.

По-друге, товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавце-ві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання. У разі іррегулярного зберігання товарний склад зобов'я­зується надавати поклажодавцю можливість взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності (ч. 2 ст. 959 ЦК України).

По-третє, товарний склад у разі, якщо для здійснення належного забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, зобов'язаний негайно вжити відповідних невідкладних за­ходів та повідомити про них поклажодавця (ч. 1 ст. 960 ЦК України).

По-четверте, товарний склад у разі виявлення пошкоджень това­ру зобов'язаний негайно скласти акт і того самого дня повідомити про це поклажодавця (ч. 2 ст. 960 ЦК України).

Особлива роль відводиться повноваженням сторін при повернен­ні товару. У цьому разі кожна зі сторін, тобто як поклажодавець, так і товарний склад, має право вимагати огляду товару та перевір­ки його якості (ч. З ст. 959 ЦК України). При цьому на ініціатора огляду та перевірки законодавець покладає і відшкодування пов'я­заних з ними витрат.

Якщо при поверненні товару огляд та перевірка товару не були проведені, поклажодавець має заявити про нестачу або пошко­дження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням. Коли нестача або пошкодження не могли бути виявлені при зви­чайному способі прийняття товару, то законодавець відводить три дні з моменту одержання товару, протягом яких поклажодавець може заявити про нестачу чи пошкодження товару. В іншому разі вважається, що поклажодавець повернув товар відповідно до умов договору.

Іншою суттєвою відмінністю даного договору від загальних умов договору зберігання є порядок оформлення складського зберігання. Договір складського зберігання має бути укладений у письмовій формі. Однак на практиці між контрагентами інколи укладаються письмові договори складського зберігання, в яких зазначається не лише факт передачі товару на склад, а мають місце і чітко зазначені права й обов'язки сторін та інші істотні умови. Тому законодавець вважає, що письмова форма даного договору дотримується у разі, коли товарний склад видав поклажодавцю складський документ. До складських документів належать: складська квитанція, просте складське свідоцтво та подвійне складське свідоцтво.

Під поняттям «складська квитанція» слід розуміти документ, яким засвідчується факт прийняття товару на товарний склад, ос­новні показники товару (кількість, якість, асортимент тощо), а та­кож посвідчено права поклажодавця вимагати повернення товару. При цьому товар, прийнятий на складське зберігання за складсь­кою квитанцією, не може зазнавати розпорядчого впливу з боку по­клажодавця впродовж усього строку складського зберігання.

Просте складське свідоцтво — це єдиний документ, виданий на пред'явника, що підтверджує передачу товару на зберігання.

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин — складського та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути як поєднані, так і відокремлені одне від одного.

Особливе регулювання має порядок видачі товару за подвійним складським свідоцтвом. За загальним правилом товарний склад ви­дає товари володільцеві подвійного складського свідоцтва, тобто од­ночасно складського та заставного свідоцтва лише в обмін на обидва свідоцтва разом (ч. 1 ст. 966 ЦК України).

Володілець подвійного складського свідоцтва має право вимага­ти видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцт­ва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.

Однак товар може забрати також і особа, яка не має подвійного складського свідоцтва. Так, наприклад, якщо особа є володільцем лише складського свідоцтва, але вона сплатила суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом. В іншому разі товарний склад відповідає пе­ред володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпе­ченої за ним (ч. 2 ст. 966 ЦК України).