- •61. Поняття договору в цивільному праві. Види цивільно-правових договорів
- •62. Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •63. Порядок укладення договору.
- •64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.
- •Асортимент товару
- •65Договір роздрібної купівлі-продажу
- •66Договір поставки.
- •67.Договір дарування: поняття, ознаки. Сторони в доюворі. Предмет договору дару вання. Форма договору
- •68. Договір довічної о утримання: поняпя. Ознаки. Сторони у договорі. Форма доі овору довічного утримання (догляду).
- •69. Договір найму (оренди): поняття, ознаки, сфера застосування та джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Зміст договору найму (оренди).
- •70. Договір прокату.
- •71. Договір фінансового лізингу.
- •72. Договір найму житла.
- •73. Договір позички.
- •74. Договір підряду: нонятгя, ознаки, джерела правовою регулювання. Сторони та зміст договору підряду.
- •75. Договір побутового підряду.
- •76. Договір будівельного підряду.
- •77. Договір перевезення пасажира і багажу
- •78. Договір перевезення вантажу
- •79.Договір транспортного експедирування
- •80. Договір зберігання поняття, ознаки, строни. Форма договору зберігання.
- •81. Зберігання на товарному складі
- •82. Договір страхування: поняття, ознаки. Укладення договору страхування. Форма договору. Зміст договору страхування.
- •Стаття 988. Обов’язки страховика
- •Стаття 989. Обов’язки страхувальника
- •Стаття 991. Відмова від здійснення страхової виплати
- •Стаття 997. Припинення договору страхування
- •Стаття 998. Недійсність договору страхування
- •83.Договір доручення.
- •84. Договір позики.
- •85. Кредитний договір.
- •86. Договір банківського вкладу.
- •87. Договір банківського рахунку.
- •88. Договір про спільну діяльність
- •89. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди
- •90. Зобов'язання із рятування здоров'я та житгя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •91. Зобов'язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •92. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду
- •93. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою. Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Стаття 1184. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Стаття 1185. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •94. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •95. Поняття та види спадкування. Спадщина, її склад. Стаття 1216. Поняття спадкування
- •Стаття 1217. Види спадкування
- •96. Спадкоємці. Усунення від права на спадкування
- •Стаття 1222. Спадкоємці
- •Стаття 1223. Право на спадкування
- •Стаття 1224. Усунення від права на спадкування
- •97. Спадкування за заповітом.
- •98. Спадкування за законом.
- •99. Здійснення права на спадкування Стаття 1268. Прийняття спадщини
- •100. Спадковий договір.
- •Стаття 1308. Розірвання спадкового договору
Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
1. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
92. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду
Певні специфічні риси має протиправне діяння, яким може бути завдана шкода у цьому делікті. Зазначене протиправне діяння, передбачене умовою настання відповідальності, включає в себе виключний перелік протиправних діянь. До них, зокрема, належать:
незаконне засудження;
незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;
незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;
незаконне затримання;
незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Шкода, завдана фізичним чи юридичним особам унаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (зокрема за статтями 1173-1175 ЦК України). Це не стосується випадку, коли суд постановляє незаконне рішення у цивільній справі, за умови встановлення у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, для яких визначається інший порядок (ч. 5 ст. 1176 ЦК України).
Наявність протиправності як характерної ознаки вказаних вище діянь має бути підтверджена постановленням судом виправдального вироку, скасуванням незаконного вироку суду, закриттям кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також винесенням відповідного акта про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто для того, щоб визнати вказане діяння протиправним, потрібні підстави, які б реабілітували особу, якій завдано шкоди. В іншому випадку, коли ці діяння не підтверджуються реабілітуючи- ми особу обставинами (наприклад, кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта помилування), то право на відшкодування завданої шкоди не виникає (ч. З ст. 1176 ЦК України).
Крім цього, не має права на відшкодування завданої шкоди також і фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК України).
Однак, якщо фізична особа вчинила самообмову внаслідок застосованих до неї фізичного чи психічного насильства, погроз, обману чи інших незаконних засобів, які доведені в належному порядку, то шкода, завдана особі, повинна відшкодовуватися на підставі ст. 1176 ЦК України.
Суттєвою специфікою цього делікту є те, що шкода, завдана фізичним та юридичним особам органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, відшкодовується незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (ч. 1 ст. 1176 ЦК України). При цьому, як уже зазначалося, завдана ними шкода відшкодовується державою Україна в особі відповідних фінансових органів за рахунок майна, в тому числі грошових коштів, які належать їй на праві власності (ст. 326 ЦК України). При цьому у чинному законодавстві однозначно не вирішено питання про те, яка шкода відшкодовується за цим деліктом. Так, ЦК України визначає, що *пкода, завдана цим деліктом, відшкодовується у повному обсязі (Ч- 1 ст. 1176 ЦК України), тобто як майнова шкода, завдана особі, так і моральна шкода (ч. 2 ст. 1167 ЦК України). А ст. З Закону про Відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами визначає, що відшкодуванню підлягають: 1) заробіток та інші грошові Доходи, які фізична особа втратила внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки за ними цінні папери та відсотки за ними, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності) конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
З огляду на те, що законодавець визначає виключний перелік протиправних діянь, за які шкода, завдана фізичній особі правоохоронними та судовими органами, відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини, потрібно зауважити, що в окремих випадках встановлюється особливий порядок відшкодування. Наприклад, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постанов- лення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі у разі встановлення у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. 5 ст. 1176 ЦК України).
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудово- го) слідства, прокуратури або суду, встановлюється згідно з Законом про відшкодування шкоди правоохоронними та судовими органами. При цьому, якщо держава відшкодувала шкоду, завдану посадовою чи службовою особою органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, вона наділяється правом зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили (ч. З ст. 1191 ЦК України).