76. Договір будівельного підряду.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного пере­оснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно зі ст. 875 ЦК України договором будівельного підряду ви­знається договір, за яким підрядник зобов'язується збудувати і зда­ти у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобо­в'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'я­зок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визна­чено, яка зі сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну до­кументацію.

77. Договір перевезення пасажира і багажу

Договір перевезення пасажира та багажу. За договором пере­везення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу — також за його провезення (ст. 909 ЦК України).

Хоча ці два види договорів об'єднані однією статтею кодексу, це не дає права говорити про їх правову єдність. Деякі ознаки цих до­говорів дещо відрізняються. Так, договір перевезення пасажира — консенсуальний, а багажу — реальний.

Письмове оформлення цих двох видів договорів також різне. Укладення договору перевезення пасажира посвідчується проїзни­ми документами — квитками, а здача пасажирами багажу, відправ­никами вантажобагажу — багажними або вантажобагажними кви­танціями відповідно¹.

Стаття 911 ЦК України встановлює мінімальний обсяг прав паса­жира, що має бути забезпечений транспортною організацією, яка здійснює перевезення. Так, пасажир має право:

1. одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;

2. провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести ро­ків, якщо вона не займає окремого місця;

3. купувати для дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки зі сплатою в пільговому порядку;

4. перевозити з собою безоплатно ручну поклажу в межах норм, встановлених транспортними статутами (кодексами);

5. зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням стро­ку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби;

6. відмовитися від поїздки з поверненням вартості або частини вартості квитка — залежно від строку здавання квитка згідно з пра­вилами, встановленими транспортними кодексами (статутами);

7. отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце від­правлення транспортного засобу за вказаним у квитку маршрутом;

1. інші права, встановлені транспортними статутами (кодексами).

У разі порушення зобов'язання, що випливає із договору переве­зення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами та ко­дексами (ст. 920 ЦК України). Крім того, ЦК України встановлена також відповідальність перевізника за ненадання транспортного за­собу і відповідальність відправника за невикористання наданого транспортного засобу (ст. 921), а також відповідальність перевізни­ка за затримку відправлення пасажира та порушення строку доста-влення пасажира до пункту призначення (ст. 922). Перевізник від­повідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, ба­гажу, пошти Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошко­дження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у роз­мірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Відповідальність перевізника та іншої сторони договору переве­зення, як правило, врегульована транспортним законодавством. Крім того, законодавство встановлює скорочені строки позовної дав­ності для притягнення до відповідальності за порушення зобов'я­зання щодо перевезення.

Організацію транспортних перевезень не завжди бере на себе без­посередній перевізник. У деяких випадках, особливо коли здійсню­ється комплексне перевезення, його організацію виконує професій­на особа на ринку перевезень — експедитор.

Договір транспортного експедирування

За договором транспортного експедирування одна сторона (екс­педитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієн­та) виконати або організувати виконання визначених договором по­слуг, пов'язаних із доставкою вантажу (ст. 929 ЦК України).

Цей договір є оплатним — взаємним (реальним, якщо виконують­ся послуги, і консенсуальним, якщо організовується виконання по­слуг).

Сторонами договору є клієнт та експедитор. Клієнтами є будь-які особи, зацікавлені в отриманні експедиційних послуг, експедито­ром може виступати лише особа, яка має ліцензію на здійснення транспортно-експедиційних послуг.

Предметом договору є послуги, пов'язані з перевезенням вантажу.

Форма договору — проста письмова.

Клієнт зобов'язаний надати експедитору доручення для підтвер­дження його повноважень, якщо це необхідно, оскільки транспорт­но-експедиційна угода є різновидом угод про представництво ін­тересів.

Для виконання договору експедитор може залучати третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним перед клієнтом за належне та своєчасне виконання транспортно-експедиційного договору.

Для виконання договору клієнт зобов'язаний надати експедито­ру інформацію про вантаж, його властивості та умови здійснення перевезення. Це необхідно для того, щоб експедитор належним чи­ном організував перевезення — отримав передбачені законодавст­вом дозвільні документи, вибрав оптимальний маршрут та виконав усі інші взяті на себе зобов'язання (ст. 933 ЦК України).

Невиконання цього обов'язку клієнтом надає експедиторові пра­во відкласти термін виконання перевезення, запросити додаткову (ст. 924).

інформацію, вимагати від клієнта надання інформації при її нена-данні, а також відшкодувати збитки, завдані експедиторові таким неналежним виконанням.

Клієнт або експедитор мають право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'я­зана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку з ро­зірванням договору (ст. 935 ЦК України).