3. Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів

Територія міста Харкова має достатню базу мінерально-сировинних ресурсів. Поширені горючі і неметалеві корисні копалини, які служать сировиною для паливно-енергетичної промисловості, будівельних матеріалів, хімічної, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, а також нерудною сировиною для чорної металургії. Родовища металевих корисних копалин у Харкові відсутні.

Треба зазначити,що на території самого міста Харків немає відкритих родовищ, відомі лише декілька джерел чистої мінеральної води.

2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов

Клімат помірно континентальний: зима холодна і сніжна, але мінлива, літо — спекотне. Середня температура року — + 7,5 °C (у січні — 7, у липні + 20,4). Середня кількість опадів за рік 513 мм, найбільша в червні й липні [http://pogoda.ru.net/climate/34300.htm]. В самому місті і в приміських околицях клімат м'якший, ніж на прилеглій північній території, і тому придатний для городництва і садівництва, включно з виноградарством.

Таблиця 2.1 Середня, максимальна та мінімальна температури по місяцях в місті Харків

температура/місяць	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	рік
середня	-7	-5,7	-0,3	8,9	15,6	19	20,4	19,5	14,1	7,3	1,3	-3,3	7,5
денна максимальна	-5	-2	2	13	21	25	27	26	20	12	3	-1	12
денна мінімальна	-9	-8	-3	5	10	13	15	14	9	3	-1	-5	3

2.5 Господарська оцінка водних ресурсів

Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10. Регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами - це 1,8 % від загальних водних ресурсів України. Водні ресурси області формуються як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку із суміжних територій (транзитні води Росії).

Гідрографічна мережа території міста Харків відноситься до басейну р. Сіверського Дінця, що є найбільш великою притокою Дону. Він бере початок на Середньоруській височині і, прямуючи на південь, потім на південний схід, перетинає ряд областей України і РФ. Загальна протяжність річки 1053 км, площа її басейну 98900 км2. Сіверський Дінець приймає багато приток.

Середньобагаторічна забезпеченість сумарними водними ресурсами на 1 жителя складає 1,35 тис.м3 /рік, в тому числі річковим стоком – 0,74тис.м3/рік.

Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є підземні та поверхневі води басейну річки Сіверський Дінець. Крім того здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас. Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі.

Для оптимального перерозподілу та зарегулювання річного стоку в Харківській області створено 57 водосховищ. Найбільші з них (Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке) – комплексного призначення, входять до єдиної водогосподарської системи канал Дніпро-Донбас – р.Сіверський Донець, що є основним джерелом водопостачання великого промислового регіону України, який включає Харківську, Донецьку, Луганську та частково Дніпропетровську області. Інші 54 водосховища використовуються для зрошення, сільгоспводопостачання, риборозведення та інших потреб.

Згідно досліджень та даних результатів аналізів за поточний рік, можна зробити такі висновки: стан якості водних об'єктів задовільний. Спостерігалися перевищення ГДК в басейні р. Сіверський Донець по БСК5 та ХСК. Це можна пояснити забрудненням річок зворотними водами, внаслідок недостатньо ефективної роботи очисних споруд міст і промислових підприємств. Забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець відбувається внаслідок впливу р. Уди, яка впадає до р. Сіверський Донець та формується за рахунок зворотних вод КБО «Безлюдівський» та КБО«Диканівський», підприємств м. Харкова та Чугуєва та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова, Чугуєва та інших населених пунктів.

Використання водних ресурсів. Водні ресурси басейну р. Лопані використовуються, в основному, на потреби промислових підприємств і сільського господарства, у тому числі зрошення, а також для комунально-побутових потреб населених пунктів. Найбільш великими водоспоживачами є промисловість м. Дергачі і м. Харкова, одним із найбільших підприємств якого є Харківський завод транспортного машинобудування.

Рис. 2.3 Басейн р. Харків

Рис. 2.2 Очисні споруди

У гирловій частині р. Лопані здійснюють скидання стічних вод м. Харкова Диканівські очисні споруди (рис.2.2), об'єм скидання яких значно перевищує об'єм водозабору в басейні річки. Річка Харків належить до басейну р. Сіверського Дінця і є його правою притокою третього порядку. Вона є основна притока р. Лопані і бере початок у с. Бондарівки Жовтневого району Білгородської області на висоті 160 м над рівнем моря, впадає в Лопань на 11 км від устя, майже в центрі міста, на висоті 102 м над рівнем моря. Довжина річки складає 77,6 км. Гідрографічна мережа басейну річки розвинута помірно. Річка Харків має 8 приток довжиною більш 10 км і 81 притоку з довжиною 10 км і менше. Серед них Липець із притокою Липчик, Муром і Млявий, Немишля.Водні ресурси басейну р. Харків (рис.2.3) використовуються, в основному, на потреби промислових підприємств, комунально-побутові потреби населених пунктів, для сільського господарства. Слід зазначити, що Трав'янське і Муромське водосховища, а також річка Харків (район Журавлівського гідропарку) використовуються для рекреаційних цілей в об'ємі, необхідному для обслуговування не менше 100 тис. чоловік у рік.