4.3.2 Освіта і наука

Харківська область – один з найпотужніших освітянських центрів України. Система освіти в регіоні на сьогодні налічує 973 загальноосвітніх начальних заклади, 614 дитячих навчальних заклади, 92 ВНЗ І-ІV рівня акредитації, 58 ПТНЗ, в яких навчається і виховується 655,1 тис. дітей учнівської та студентської молоді. У ВНЗ Харкова і області навчаються представники з 90 країн світу, ПТНЗ готують робітників 160 спеціальностей. Численні навчальні заклади надають унікальну можливість отримати якісну освіту за обраною спеціальністю. Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (далі – управління) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові обласної державної адміністрації та Міністерству освіти і науки України.

За рівнем освіти і науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подеколи і Східної Європи), часто конкурують зі столичними.

Низка харківських освітніх і наукових установ веде свій початок з дореволюційних часів, інші — з часу, коли Харків був столицею УРСР, а деякі засновані, реорганізовані чи відновлені після Другої Світової війни.

Внаслідок різних реформ Харків мав станом на 1979 рік 21 ВНЗ з понад 130 000 студентів.

Серед вищих шкіл Харкова найважливіші:

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва;

Харківський національний університет імені В.Каразіна;

Харківський політехнічний інститут;

Харківський національний економічний університет;

Харківський державний медичний університет;

Національна юридична академія ім. Я.Мудрого;

Харківська державна академія культури;

Національний фармацевтичний університет;

Національний аерокосмічний університет тощо.

У місті діє також ряд інженерно-економічних ВНЗ:

Українська державна академія залізничного транспорту;

Харківський національний університет будівництва та архітектури;

Харківський національний автомобільно-дорожній університет;

Зооветеринарна академія;

Харківський національний університет радіоелектроніки;

Харківська національна академія міського господарства.

У 1923—63 працювала державна консерваторія.

Дивіться основну статтю: Вищі навчальні заклади Харкова.

У Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл; понад 50 науково-дослідних інститутів при високих школах або у відомстві міністерств (зокрема, ще 1920 року був заснований Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології, що займався вирішенням питань радіології та онкології), 6 науково-дослідних інститутів АН України (Харківський Наук. Центр АН, Укрдіпроруда та ін.).

Від початку 30-их pp., а особливо після війни посилена русифікація усіх ступенів освіти у Харкові, як також інших культурно-освітніх установ.

З наукових установ діють:

Харківська астрономічна обсерваторія;

Харківське математичне товариство;

обласний державний архів.

4.3.3 Медична сфера

На кінець 2009р. в області працювало 148 лікарняних закладів, в них розміщено 27,5 тис. лікарняних ліжок. Порівняно з попереднім роком кількість лікарень збільшилась на дві одиниці, а кількість лікарняних ліжок в них лишилась такою ж, як і в минулому році.

Мережа лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів склала 503 одиниці проти 511 у 2008р., тобто зменшилась на 1,6%, Планова ємність (кількість відвідувань за зміну) склала 60,3 тис, що на 1% менше, ніж у минулому році. У 2009р. в області кількість лікарів усіх спеціальностей досягла 15655 осіб, порівняно з 2008р. зменшилась на 1,1%. Розподіл загальної кількості лікарів за спеціальностями склався таким чином: терапевти - 19,8%, стоматологи - 12,9%, хірурги - 12,8%, педіатри - 6,3%, акушери гінекологи - 6,1%, сімейні лікарі - 5,1%, лікарі санітарно-протиепідемілогічної групи 5,0%, невропатологи - 4,0%, психіатри і наркологи - 3,1%, рентгенологи і радіологи - 2,3%. дермато-венерологи - 2,1%, офтальмологи - 1,8%, отоларингологи - 1,7%, фтизіатри - 1,5%, лікарі інших спеціальностей - 15,5%.

Із загальної кількості лікарів доля жінок склала 66,1%, тобто 10353 особи. Кількість середньго медичного персоналу склала 28038 осіб, що фактично становить рівень минулого року, із загальної кількості більшість склали жінки -95,0%.

Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань по Міністерству охорони здоров'я України у 2009р. склала 2172,4 тис. у 2008р. (на 2,0% менше). [Головне управління статистики в Харьковской области - http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/stat/stat_inf/demograf.html].

У 2009р. кількість потерпілих на виробництві з утратою працездатності на 1 робочий день і більше та зі смертельним наслідком становила 683 особи (у минулому році - 756), у тому числі жінок - 187 осіб (торік - 244). Кількість потерпілих зі смертельним наслідком становила 3 1 особу (4,5% від загальної кількості потерпілих).

Травматизм на виробництві на підприємствах області призвів до втрати 277738 людино-днів непрацездатності у потерпілих з втратою працездатності на 1 робочий день і більше (включно з померлими), тимчасова непрацездатність яких закінчилася у звітному році. Переведено з основної роботи на іншу (легшу) 16 потерпілих.

Таблиця 4.4 Заклади охорони здоров`я по місту Харків на кінець 2009р.

	Кількість лікарняних закладів	В них ліжок	Кількість лікарських амбула-торно- поліклінік-них закладів	Планова ємність амбулаторно- поліклінічних закладів	На 10 тис. населення		К-ть населення на одне лікарняне ліжко
					Кіль-ть ліжок	Кількість відвіду-вань за зміну
Всього по області	160	27457	503	60320	98,8	217,0	101,3
м.Харків	85	18450	160	39633	127.3	275.5	78.6
Дзержинський	13	3915	30	5788	178.4	263,8	56,0
Жовтневий	10	1479	11	3225	137,2	299.2	72.9
Київський	19	2994	60	7841	165.9	434.4	60,3
Комінтер- нівський	4	1430	8	3367	96.4	227,0	103.7
Ленінський	8	1440	8	3744	163.3	424.5	61,3
Московський	9	3990	15	5879	131,8	194.2	75.9
Ордженікідзе- вський	8	1080	11	4435	68,7	281,9	145.6
Фрунзенський	7	1465	10	3267	103.8	231.5	96,3
Червонозаводський	7	515	7	2074	55.4	223,3	180.4

За 2009р. підприємствами виплачено потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих - 621,3 тис. грн., вартість зіпсованого устаткування, зруйнованих будівель, споруд з причини нещасних випадків становила 253,5 тис.грн., а сума штрафів за настання з вини підприємства нещасних випадків на виробництві або їх приховування - 2,8 тис.грн.