- •Міста харкова
- •Розділ 1. Характеристика економіко – географічного положення
- •1.1 Місце регіону в соціально-економічному розвитку країни. Географічне положення в межах України.
- •1.2 Адміністративно-територіальний устрій
- •1.3 Положення відносно морів та океанів, транспортних магістралей та шляхів сполучення, великих сировинних баз та ринків збуту продукції
- •1.4 Висновки про позитивні і негативні риси егп
- •Розділ 2. Оцінка природних умов та природно-ресурсного потенціалу
- •2.1 Тектонічна та геологічна будова території
- •2.2 Господарська оцінка рельєфу
- •Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів
- •2.4 Господарська оцінка клімату та кліматичних умов
- •2.5 Господарська оцінка водних ресурсів
- •2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу
- •2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації
- •2.9 Загальна оцінка природо-ресурсного потенціалу міста
- •Розділ 3. Геодемографічна характеристика міста
- •3.1 Загальна чисельність населення та його динаміка
- •3.2. Густота населення та його територіальні відмінності
- •3.3 Природне відтворення населення
- •3.4 Механічний рух населення
- •3.6. Працересурсний потенціал, проблеми зайнятості та безробіття
- •3.5 Етнічний та національний склад населення
- •4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
- •4.2 Загальна характеристика виробничої сфери
- •4.2.1. Електроенергетика
- •4.2.2. Металургійний та машинобудівний комплекс
- •4.2.3 Хімічний та нафтохімічний комплекс
- •4.2.4 Лісова, деревообробна, поліграфічна промисловість
- •4.2.5 Промисловість будівельних матеріалів
- •4.2.6 Фармацевтична, медична та мікробіологічна промисловість
- •4.2.7 Легка промисловість
- •4.2.8 Харчова промисловість
- •4.2.7 Характеристика галузей агропромислового комплексу міста
- •4.3 Загальна характеристика невиробничої сфери
- •4.3. 1. Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування
- •4.3.2 Освіта і наука
- •4.3.3 Медична сфера
- •4.3.4 Культурний комплекс
- •4.3.5 Торгівельна інфраструктура
- •4.3.6 Спортивна інфраструктура
- •4.3.7. Рекреаційна інфраструктура
- •4.4 Загальна характеристика транспорту та зв’язку
- •4.4.1. Характеристика транспортних об’єктів регіонального, національного, міжнаціонального значення
- •4.4.2. Характеристика міської транспортної мережі
- •4.4.3 Характеристика зв’язку
- •Розділ 5. Зовнішньоекономічні зв’язки та інвестиційна діяльність
- •5.1 Експортно – імпортний потенціал
- •5.2 Особливості інвестиційної діяльності
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.5 Етнічний та національний склад населення
У Харкові проживають представники 111 національностей. У місті традиційно існувала велика єврейська община, практично знищена в роки окупаціі1941—1943, що відродилася після війни і що сильно зменшилася після еміграції 1980-х — 1990-х років.
В національній структурі Харкова переважають українці (близько 65%), росіяни, євреї, поляки, білоруси, армени, татари, німці та інші. Харків – багатонаціональне місто.
РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
4.1 Ретроспективний аналіз становлення та розвитку господарства м Харкова
Харків — один з найбільших промислових машинобудівних центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45% всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудівельний, авіаційний, велосипедний завод, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961 р. перевищувала 350 000, у 1980 р. доходить до півмільйона.
Були часи, коли Харків вважався найбільшим транспортним вузлом Сходу Європи. В сучасній "першій столиці" є всі основні види транспорту - залізниця, міжнародний аеропорт, маршрутний автотранспорт, тролейбуси, трамваї, метрополітен.
У галузевій структурі промислового комплексу міста провідна роль належить машинобудуванню та металообробці, харчовій, легкій промисловості й виробництву будівельних матеріалів. За офіційними даними, кількість вільних робочих місць і вакантних посад на сьогодні складає більше 13 тисяч.
Понад усе в Харкові не вистачає різноробочих, будівельників та працівників промисловості. Є нестача кваліфікованих кадрів IT-області, фінансів та транспорту, управлінців середньої і вищої ланки.
У сфері промислового виробництва Харківщина займає 5 місце в країні. У регіоні сконцентровано 667 промислових підприємств, на яких працює 234 тис. чол. Харківська область — лідер машинобудування України. Тут сформований потужний тракторобудівний комплекс. Значне місце займає випуск енергетичного устаткування, літакобудування, верстатобудування, паливна, радіоелектронна, хімічна, фармацевтична, харчова і легка промисловість.
Машинобудування і металообробка
У загальноукраїнському виробництві доля регіону складає: 100% — тракторних і комбайнових двигунів, 50% — тракторів, 100% — парових турбін, 55% — підшипників кочення, 50% — верстатів з ЧПУ і крупних електромашин.
Паливно-енергетична промисловість
Енергоносіїв газу і газоконденсату, і можливості самозабезпечення потреб, що за об'ємом добуваються, в електроенергії за рахунок своїх потужностей (близько 2700 кВт), дозволяє виробляти близько 23,5 млрд. кВт електроенергії в рік.
Харчова промисловість
Забезпечує власні потреби у виробництві хлібобулочних і макаронних виробів, м'ясних продуктів, цільномолочної продукції. Відносно виробництва кондитерських виробів, молочних консервів, алкогольних напоїв, масложирової продукції, цукру-піску є значний експортний потенціал.
Виробництво будівельних матеріалів
Працюють найбільші в Україні підприємства по виробництву цементу, шиферу, облицювальної плитки, блоків з пористого бетону, стінних матеріалів, пластмасових столярних виробів, цеглини, будівельних металоконструкцій.
Фармацевтична промисловість
Має унікальну науково-виробничу базу, яка випускає конкурентноздатну на світовому ринку продукцію. Близько половини виробництва лікарських засобів України зосереджена на Харківщині.
Хімічна промисловість
Спеціалізується на випуску товарів народного вжитку — виробів з пластмас, товарів побутової хімії, емалей і фарб, і сировини для потреб важкої промисловості — коксу, запчастин для нафтобурового устаткування, рідкого і газоподібного азоту, кисню, аргону.
Легка промисловість
Підприємства випускають швацькі, текстильні, шерстяні, шкіряні, килимові вироби, кожгалантерею, взуття. В цілому виробляються приблизно 9 тисяч видів товарів народного вжитку.
Сільське господарство
Корисна площа сільськогосподарських угідь — 2,4 млн. га. Площа орних земель — 1,9 млн. га. Харківська область виділяється серед інших областей України високим рівнем виробництва зерна, цукрового буряка, соняшнику, овочів і картоплі, тваринництвом м’ясо-молочного напряму. Харківська область повністю забезпечує себе основними сільськогосподарськими продуктами.
У 2008 році сільгосппідприємства області за попередніми підсумками змогли направити на 1 га ріллю по 800-820 грн., або удвічі більше, чим в 2008р. Об'єми внесення мінеральних добрив на 1 га посівної площі виросли в 2,6 разу.
За останні три роки забезпечена позитивна динаміка по виробництву практично всіх видів сільськогосподарської продукції, включаючи продукцію тваринництва, в порівнянні з середньорічним рівнем за попередні три роки, а саме: зернових — 156%, цукрового буряка — 129%, соняшнику — 110%, овочів — 116%, картоплі — 113%, яєць — 131%, м'яса в живій вазі — 109%, молока — 106%. Виробництво валової продукції сільського господарства в цілому по всіх категоріях господарств виросло на 25%. Покращуються фінансові результати роботи. Всі останні три роки сільське господарство області працює з прибутками, тоді як до 2005 р. воно було збитковим.