46. Рабле. "Гаргантюа і Пантагрюель": сатира на феодалізм і схоластику, боротьба за нові гуманістичні ідеали, педагогічні погляди.

Рабле."Гаргантюа і Пантафюель": сатира на феодалізм та схоластику, бороть б а за нові гуманістичні ідеалиледагогічні погляди.

Франсуа Рабле (1494-1553). Народився на околицях Шинона (у Турені) у сім'ї заможного землевласника й адвоката. Пішов у монастир. Вивчав там древніх письменників. Потім вивчає медицину, 1532 р. - стає лікарем. Дві поїздки в Рим, де вивчав старсжитності і фармацевтику. Поштовхом до створення роману послужив вихід у світ в 1532 у Ліоні книги «Великі й неоціненні хроніки про великого й величезного велетня Гаргантюа» - пародії. У цьомуж році випускає продовження під псевдонімом Апькофрібас Назьє- анаграма імені. Його педагогічні ідеї, близькі до Еразма Роттердамського, яскравіше всього виражені у картині виховання Гаргантюа. У нього два вчителі. Перший - педант Тубал Олофернзнає тільки зубріння. Гаргантюа за 5 років й 3 місяці зазубрює абетку. Так само засвоювалися й інші книги. Але батько помітив, що користі немає, хлопчик тільки тупіє. Другий учитель Понократ (влада праці) дає осмислене засвоєння знань, цікаві заняття, зв'язок із практичним життям. Прогулянки - зірки, сонце, обід - злаки й тварини, арифметика - карти, чергуючи заняття й відпочинок, вивчають ремесла, гру на музичних інструментах, фізичні вправи. Гаргантюа стає добрим і розумним. Вихована людина тягнеться до добра. Особливий аспект твору-зображення феодальних війн. Король Пікрохол, сусід Грангузьє, пішов на нього війною через те, що піддані на кордоні відняли кілька коржів і не заплатили, тому що ті не бажали їх продати з упертості. Гроші сплачені, коржі готові повернути, але Пікрохол однаково хоче воювати, будує плани завоювання чи ледве не всього світу. Спочатку Грангузьє, потім Іспанію, потім всю Європу й світ. Але братЖан б'є їх. Ідеальна Телемська обитель - новий гуманістичний ідеал. У картині Телемського абатства показано утопію -співдружність інтелігентів, які працюють над удосконаленням природи людини. Це абатство не знає правил, що обмежують розвиток особистості, тут все красиво. Всі жителі абатства - вчені.

Образ доброго короля виражений утрьох варіантах. Це утопічний ідеал. Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюель піклуються не про славу, а про людей. У ник вся повнота влади, немає феодалів. Королі Рабле майже ніяк не керують народом, дають йому вільно розвиватися. Це політика Франциска І й надії гуманістів на нього. Але після реакції образ короля Пантагрюеля тьмяніє.

47. Творчість поетів Плеяди.

Наприкінці 1540-х було утворено літературний гурток, у його складі - кілька освічених дворян, які хотіли реформувати французьку поетичну мову, створити нову гуманістичну поезію. Спочатку була назва «Бригада», потім за числом членів стала «Плеяда» - сім зірок. Спочатку керівником була Дора, потім Пьер де Ронсар (1524-1585) і ЖоашендюБеллі (1522-1560). 1549 р. маніфест цієї школи-«Захист і прославлення французької мови».

Дві частини: перша - проблема поетичної мови, друга -теорія поезії. Вчення про дважанри. Протидія придворним поетам, але перемога при дворі Генріха II. Дю Беллі - лірика, Етьен Жодель -драми. «Плеяди» - попередники класицизму. Мета в ник булла одна- завепнити і настановити аудиторію на християнські істинивикористовуючи при цьому усі можливі прийоми із риторичного арсеналу