- •1. Особливості розвитку Західної Європи епохи Середньовіччя.
- •2. Роль народної творчості, античної спадщини і християнства у розвитку середньовічної культури і літератури.
- •3. Періодизація середньовічної літератури.
- •Історико-культурне значення Середньовіччя:
- •4. Антиаскетичний та антиклерікальний характер поезії вагантів.
- •5. Епос і його давні корені; еволюція епосу.
- •6. Англосаксонська поема "Боевульф" як пам'ятка додержавного епосу.
- •7. Кельтський епос: саги про Кухуліна, фантастичні саги тощо.
- •8. Скандинавський епос: "Старша Едда", поезія скальдів, прозаїчні саги.
- •9. Особливості французького героїчного епосу ("Пісня про Роланда"). Особливості французького епосу
- •Загальна характеристика твору “Пісня про Роланда”
- •Сюжет “Пісня про Роланда”
- •10. Своєрідність іспанського героїчного епосу ("Пісня про мого Сіда"). Особливості іспанського епосу:
- •11. Німецький героїчний епос ("Пісня про Нібелунгів"). Особливості Німецького героїчного епосу
- •“Пісня про Нібелунгів” – мотиви:
- •12. "Слово о полку Ігоревім" як яскравий пам'ятник російської і світової літератури
- •13. Епос південних слов'ян (болгарські та сербські пісні: косовські пісні про Марка Королевича тощо).
- •14. Ідейно-художні особливості рицарської поезії. Лірика трубадурів, труверів, мінезингерів.
- •15. Особливості куртуазного роману, його цикли.
- •16. Психологізм і ліризм "Романа про Трістана та Ізольду" Жозефа Бедьє.
- •17. Уславлення краси і сили жіночого кохання в давньоруській повісті "Про Петра та Февронію" (хуІст.). Повість про Петра і Февронію
- •18 Виникнення міської літератури, її реалістичний характер.
- •19. Жанри, стиль, особливості міської літератури (фабліо, шванки).
- •20. Своєрідність алегоричного епосу ("Роман про Троянду"). Видіння.
- •21. "Роман про Ренара" - найвизначніший твір тваринного епосу.
- •22. Розвиток міської драми (містерії, міраклі, мораліте, фарси, соті).
- •23. Епоха Відродження як значний прогресивний переворот, пережитий людством.
- •24. Італія - батьківщина Відродження. Основні етапи розвитку італійської гуманістичної літератури.
- •25. Особливості історико-літературного процесу Франції в епоху Відродження.
- •26. Епоха відродження в Німеччині та Нідерландах.
- •27. Етапи англійського Відродження.
- •28. Своєрідність Відродження в Іспанії.
- •29. Особливості розвитку гуманістичної далматинської літератури XV-хуІст. (б.Котрульєвич, м.Маруліч, Сасін, м.Држич, Гундуліч).
- •30. Епоха Відродження в Угорщині (я.Панноній, б.Балаши).
- •31. Епоха Відродження в Чехії (я.Гус, б.Лобковіц).
- •32. Польське Відродження (а. Кржицький, к.Яницький, Рей, я.Кохановський).
- •33. Творчість Данте - останнього поета середніх віків і першого поета Нового часу.
- •34. „Нове життя" - лірична автобіографія Данте.
- •35. Значення трактатів Данте ("Бенкет", "Про народну мову", "Про монархію").
- •36. "Божественна комедія" Данте - філософсько-художній синтез середньовічної культури і пролог до літератури Нового часу.
- •37. Петрарка як родоначальник італійського гуманізму. Основні мотиви лірики Петрарки.
- •38. "Канцоньєре" ("Книга пісень" - справа усього творчого життя Петрарки.
- •39. Особливості творчості Боккаччо ("Фьєзоланські німфи", "Фьяметта", "Декамерон").
- •40. "Декамерон" Боккаччо - енциклопедія італійського життя епохи Відродження.
- •41. Творчість Аріосто (поема "Несамовитий Роланд").
- •42. Феодально-католицька реакція і криза гуманізму в хуІст. ("Звільнений Єрусалим" Торквато Тассо).
- •43. Осміювання недоліків і вад суспільства, нападки на церкву в "Похвальному слові Глупоті" Еразма Роттердамського.
- •44. "Листи темних людей" і літературна діяльність Ульріха фон Гуттена.
- •45. Народні німецькі книги ("Тіль Ейленшпігель", "Історія про доктора Фауста") та народні пісні і балади.
- •46. Рабле. "Гаргантюа і Пантагрюель": сатира на феодалізм і схоластику, боротьба за нові гуманістичні ідеали, педагогічні погляди.
- •47. Творчість поетів Плеяди.
- •48. Основні мотиви лірики Ронсара.
- •49. Попередники ренесансу в Англії (Ленгленд. "Видіння про Петра-орача". Чосер. "Кентерберійські оповідання").
- •50. Томас Мор - перший соціаліст-утопіст у європейській літературі ("Утопія").
- •51. Боротьба Бекона зі схоластикою і догматизмом у науці в "Новій Атлантиді".
- •52. Марло як творець англійської ренесансної трагедії ("Трагічна історія доктора Фауста").
- •53. Шекспірівське питання. Значення творчості Шекспіра.
- •54. Періодизація творчості Шекспіра, особливості і, II, III періодів.
- •55. Своєрідність і тематика сонетів Шекспіра.
- •56. Історичні хроніки і відображення в них політичних поглядів Шекспіра ("Генріх IV", "Річард III", інші).
- •57. Життєстверджуючий, оптимістичний характер комедій Шекспіра: проблематика, головні герої.
- •58. Трагічний конфлікт гуманістичної мрії і дійсності в трагедії Шекспіра „Гамлет". Образ Гамлета.
- •59. "Отелло" Шекспіра - трагедія "обманутої довіри" : проблематика, образи Отелло та Яго.
- •60. Динаміка образу Ліра в трагедії Шекспіра "Король Лір"..
- •61. "Ромео і Джульєтта" Шекспіра - п'єса про велике людське кохання, яке торжествує над середньовічним фанатизмом.
- •62. Проблематика пізніх п'єс Шекспіра ("Цимбелін", "Зимова казка", "Буря").
- •63. Рицарський роман в Іспанії ("Амадіс Гальський").
- •64. Шахрайський роман в Іспанії та його демократична спрямованість ("Ласарільо з Тормеса").
- •65. Сервантес - великий реаліст іспанської літератури.
28. Своєрідність Відродження в Іспанії.
Розвиток буржуазних відносин розпочався у XV ст.. супроводжувався значним економічним піднесенням. Все це показав Карл Маркс у своїй роботі « революційна Іспанія». Іспанія була першою і най могутнішою колоніальною державою. Всі ці особливості знайшли відображення в іспанській літературі., яка розвивалася в складник і своєрідних умовах. Університет в Алькапа де Енарес (1508) став центром наукової гуманістичної думки. Характерною особливістю і сп. літ-ри 16-17 ст. була поширеність в ній релігійних тем і жанрів. Два етапи ісп. Літ-ри: ранній (з кінця XV до середини XVI ст.); зрілий (друга половина XVI-XVII). Найвідоміші представники : Хуан дель Енсіна (письменник іспанського театру), Фернандо де Рохаса «Селестина». Розпочинається становлення провідних жанрів іспанської ренесансної літератури - драми і роману.
29. Особливості розвитку гуманістичної далматинської літератури XV-хуІст. (б.Котрульєвич, м.Маруліч, Сасін, м.Држич, Гундуліч).
"БенедиктКотрульевич. Народився у 1416 році уДубровнику, помер у 1469 у Л"Акуила. італійський купець 15 ст., неаполітанський дипломат, автор книжки « Про торгівлю і ідеального купця».1458 р, один із засновників ітап. бухгалтерії. "Мазко Маруліч(1450-1524) - поет і драматург цієї епохи з Дубровника, автор численних релігійних, історичних і поетичних творів. "Марін Држич (1508, Дубровник, - 1567, Венеция) - хорватський драматург, представник Дубровницької літератури. Походив з духовної родини, був священиком. Освіту здобув в Дубровнику і Синенському університеті (Італія). Зіграв велику роль установленні Дубровницького театру. Його п'єси у віршах і прозі розігрувалися аматорськими трупами. Драматургічна діяльність Држича почалася в 1548 (або 1549). Найпопулярніша комедія Држича - "Дядечко Марое" (пост. 1550)з сучасного життя Дубровника і Риму. П'єса йде у переробці М. Фотеза в Югославіїта в СРСР (у Театрі ім. Євг. Вахтангова). Багато п'єс, насичені місцевим колоритом, містять саркастичне викриття пороків. "ҐУНДУЛИЧ, Іван (09.01.1589, Дубровник — 08.12.1638) — хорватський поет. Літературні смаки Ґундулича формувалися на античних взірцях, на кращих творах італійської літератури, а також на сучасній йому вітчизняній ренесансній літературі. Найвідомішийтвір «Осман».
30. Епоха Відродження в Угорщині (я.Панноній, б.Балаши).
Ян Панноній (29 серпня 1434, Славонія — 27 березня 1472, поблизу Загреба) — угорський латиноновний поет. Три періоди творчості: *феррарський,*падуанський "угорський. Величальна пісня, панегірик, був характерним жанром падуанського пері оду творчості Паннонія. Серед його панегіриків найвідомішою е пісня-хвала Г. Гваріні. У цьому творі Панноній прославляє заслуги свого вчителя з Феррари й одночасно вславляє Італію як колиску гуманізму. Найвизначнішим філософським твором Паннонія вважають поезію «До своєї душі» («Асі апігпагп гпеагп»),у якій виражаються неоплатонічні погляди на тіло і душу людини: душа щаслива лише тоді, коли звільняється від тіла. Окремий випадок, невдачу зустрічі власної душі і тіла, він узагальнює до фатуму, що чекає на кожну людину. Поет боїться, що це може колись повторитися. У цьому вірші звучить гуманістичне прагнення душі до вічності. Серед інших відомих елегій Паннонія — елегії «Про свою хворобу в таборі», «Скарги на хворобу» , у яких відчувається страждання душі,змученої блуканнями та хворобами, душі, яка то впадає у відчай, то злітає думками до зірок.