39.Організація транспортного госп.На пром..Під-ві

Великі пром. під-ва мають спеціалізовані транспортні цехи в інфраструктурі .Відбув.централізоване регулювання транспортних перевезень та тер. заводу.Основні цехи забезпеч.зі складських приміщень,сировиною та мат. інструм,пристроями,за допомогою міжцехового транспорту,автомоб.або електрокарами.В цехах вик.такі транспортні засоби:мостові крани,крани балки,та авто потокової лінії. На металургійних комбінатах,до складу яких входять супермасштабні цехи(знах.на відст.декількох км один від одного),а також на тер.махт.хім.комбінатіввик.електровози) Практикуютьт вик.2-х сис-м трансп.перевезень:

1 Кільцьова

2 маятникова

40.Визначення тривалості виробничого циклу

Трив циклу-це пром. часу між моментом надходження у вир. Сировини і мат. до моменту прийняття готової продукції. Тц=Тосн+Тдод+Тобсл+Тп.з+Тпер

Тосн-час осн. Опер.на протязі якого пров. безпос. Обробіток придмета праці.;Т дод-час доп. операцій.;Тобсл.-час обсл.роб. місць тобто дрібний ремонт замвна масла.;Тп.з-пігот.зав.час на вив. Креслень вив.технол.оброб.;Тпер-час перерв.

На тривалість циклу впливає 1.тех.. стан. Обл..Рівень підготовки працівників;2 Орг роботи труд.колективів. Між адмін..під-вами та труд колективами вкладається угода про умови праці та співробітництво.Це знах.відобр.в еолект.договорі,як в осн.юред. док.Адмін зобов’язання забезп. прац. роботою і відпов.рівнем зарплати.Працівники зобов’язані чітко викон.відповідно до пос.інструкції всі свої обов’язки,у вкакз.строк ретельно дотримуватись трудової та технол. дисципліни. В цехах часто застосовують бригад. Форму орг..праці-це дає змогу прац.на єд кінцевий результат.обовязки між членами бригади розподіл.відпов.до рівня їх кваліфікації та час3у роботи за план період.

41.Планування персоналу та зарплати

Персонал планується в прямій залежності від вироб. Програми яка зумовлена трудомісткістю робіт. Планування чисельн. по під-ву в цілому необх. для розрах. таких техн.. економ. показників.

1.Прод. праці за труд. методом:ПП= Тзаг\Рос; Т аг-заг. К-сть нормо\год.які повині бути відправ. Всіма вироб. Робітниками в вироб. цехах де випускається. пром.. прод.

Трудомісткість однієї прод. визнач. Як сумарні витрати часу на сві техн.. опер. Та тех.. перерви. Росн-чис. Осн. Вироб. Робітників при поанув. Труд. показн. Прод. праці врах. Труд. законодавство відповідно до якого дійсний роботи 1 роб.пов. складати в сер. 1820-1860 год.

2Фондоозброєність

Фд=(1820-1860)=Вчр.р\Росн

Оптилізація чис. Роб. Вик. Також в аналізі зниж. Собів. Прод.Тому що від показника чисельн. Залежить витрати на зарплату, а це є одна з провідн. Статей калькуль. При планув. Чис. Осн. Вироб. Роб. Врахов. Загальний,економічний розв. Регіону.

Планування фонду зарплати.при планув фонду зарплати врахов:! Тарифний фонд;2 преміальні доплати;3 додатк. Зпр плата.

Доплати підлягають обов’язковим виплатам з труд. законодавством та охороною праці.

42.Планування продуктивності праці

Продуктивність праці як економічна категорія характеризує ефективність тру­дових витрат і показує здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробниц­тво одиниці продукції (виконання одиниці роботи чи послуги).

Продуктивність праці розраховується прямим або оберненим методами, залежно від чого маємо два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це кількість виробленої продукції (обсягу робіт чи послуг), що припа­дає на одного середньооблікового працівника за певний період. Він визначається ме­тодом прямого розрахунку:

Методи вимірювання продуктивності праці залежать від специфіки виробниц­тва та способу визначення обсягів виробничої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий і вартісний (грошовий) методи.

Сутність натурального методу полягає в тому, що обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тоннах, мет­рах тощо).

Цей метод має широке застосування всередині підприємства: на робочих місцях, у бригадах, на окремих дільницях тих галузей, які виробляють однорідну продукцію (елек­троенергетика, видобувні галузі промисловості).

Трудовий метод найчастіше використовується на робочих місцях, у бригадах, на виробничих дільницях і в цехах, де обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах. За науково обґрунтованими і на певний період незмінни­ми нормами цей метод достатньо точно характеризує зміни продуктивності праці. Разом із тим, трудові показники вимагають досконалої нормативної бази, а в умовах динамічного зовнішнього середовища цього досягти складно.

Найпоширенішим методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (гро­шовий), який ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (ва­лова, товарна, реалізована та чиста продукція).

Перевага даного методу полягає в можливості порівняння різнорідної продукції із витратами на її виготовлення як на окремому підприємстві або в галузі, так і еконо­міки в цілому. У зв'язку з цим вартісний метод застосовується на всіх етапах плану­вання і обліку.

Вартісний метод вимірювання продуктивності праці має і певні недоліки. Вони по­лягають у тому, що рівень виробітку більшою мірою обумовлений затратами минулої (упредметненої) праці, ніж затратами живої праці. На величину виробітку і його дина­міку побічний вплив мають зміни асортименту продукції, її матеріаломісткість і тру­домісткість, зміни обсягу поставок, обсягу незавершеного виробництва, відмінності і динаміка цін на продукцію. Під час обчислення валової або товарної продукції часто має місце повторюваність розрахунку у зв'язку з тим, що вартість продукції підприєм­ства, яке постачає цю продукцію, впливає на величину продуктивності підприємства, яке її використовує.

Зауважимо, що показник валової продукції характеризує загальний обсяг виробни­чої діяльності підприємства; показник товарної продукції - обсяг, який надходить у народногосподарський обіг; показник вартості чистої продукції (новоствореної вар­тості) - вклад підприємства у створення продукції.

Розмір чистої продукції розраховується як різниця між обсягом валової продукції і елементами упредметненої праці, тобто витратами на сировину, матеріали, напівфаб­рикати, паливо, енергію, амортизаційні відрахування:

Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характеризувати показниками трудомісткості продукції. Трудомісткість відображає суму затрат праці промислово-виробничого персоналу (живої праці) на виробництво одиниці продукції і вимірюється в людино-годинах (нормо-годинах).