Умови допуску студента до іспиту:

• відсутність заборгованостей з (семінарських, практичних, індивідуальних занять);

• відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

• позитивні рейтингові бали за кожний модуль;

• попередній середньозважений стартовий рейтинг з кредитних модулів не менше 40 балів.

Підсумковий контроль:

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок з двох модулів та оцінки за іспит.

Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до екзаменаційної відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:

Значення рейтингу з кредитного модуля	Оцінка ECTS	Традиційна екзамен. оцінка	Традиційна залікова оцінка
95 < RD =100	A – Відмінно	Відмінно	Зараховано
85 < RD <= 95	B - Дуже добре	Добре
75 < RD <= 85	C – Добре
65 < RD <= 75	D – Задовільно	Задовільно
60 <= RD <= 65	E – Достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
40 <= RD < 60	FХ – Незадовільно	Незадовільно	Не зараховано
RD < 40	F – Незадовільно (потрібна додаткова робота)	Не допущено	Не допущено

У разі, коли стартовий рейтинг студента від 60 до 70 балів, екзаменатор має право виставити без додаткового опитування (за згодою студента) оцінку «задовільно» («D», «E» у системі ECTS) відповідно до кількості набраних студентом балів. Присутність студента на іспиті обов’язкова.

Модуль 1

СУЧАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Тема 1. Історичний розвиток і трансформація діловодства

Роль діловодства у створенні документальної бази історії суспільства. Діловодство і його місце у системі наук про документ. Джерела й література курсу: законодавчі акти, документи XVI - початку ХХІ століття, законодавчі акти й нормативні документи радянського періоду.

Еволюція діловодства.

Актове діловодство, Виникнення судів. Ведення актових книг. Актові книги як особлива форма провадження діловодства. Формування сталого процесу роботи з документами приказового діловодства (XVI – XVII ст.). Законодавчі акти (Судебники, Соборне укладення), відбиття в них питань діловодства. Стовпчикова система оформлення документів. Видовий склад документів приказового діловодства. Зберігання документів, зародження організації архівного зберігання документів.

Колезьке діловодство. Генеральний регламент (1720). Його значення й роль у регламентації діловодства в колегіях. Табель про ранги. Зміна апарату місцевого управління. Перехід від стовпчикової системи оформлення документів до зшиткової або книжкової.

Утворення Малоросійської колегії (1722). Реєстрація документів у колегіях. Заходи покарання за підробку, розкрадання й розголошення таємниці. Види документів на початку XVIII ст.

Діловодство у державному апараті української держави козацької доби. Державні документи Гетьманщини ХVІІ – ХVІІІ ст. Гетьманські статті, Бендерська конституція (1710), універсали, листи гетьманів, акти Генеральної військової канцелярії, акти Генерального військового суду, акти Генерального скарбу, акти генеральної артилерії, акти полкової адміністрації і судочинства, акти сотенних урядів, акти міського самоврядування (магістратів і ратуш), акти й документи церковних та культурно-освітніх інституцій.

Особливості розвитку діловодства в Західній Україні ХVШ – ХІХ ст.

Діловодство на Буковині ХVШ – ХІХ ст.

Структура та функції губернської канцелярії Галичини (1772 – 1918).

Міністерське діловодство. Створення міністерств з багатоступеневою структурою. „Общее учреждение министерств” („Загальне заснування міністерств”) 1811 р. як основний законодавчий акт, що визначив організацію та порядок роботи центральних установ. Принцип єдиноначальності в основі державного управління. Створення Канцелярії міністерського правління Малоросійських справ. Структура та загальні функції міністерств. Заснування однакового порядку „виробництва справ” в міністерствах, департаментах та відділах. Порядок взаємодії міністерств з іншими установами. Види і різновиди документів виконавчої системи діловодства. Виникнення бланків. Письмовники і їх призначення.

Поява та розвиток нових засобів передачі інформації, створення та обробки документів. Виникнення нових видів документів. Телефонограми, телеграми. „Положення про письмоводство та діловодство у військовому відомстві” (1911 р.) як програма подальшого удосконалення загальних підходів до діловодства, і робіт з раціоналізації техніки створення та обробки документів.

Діловодство в роки радянської влади – основні етапи розвитку (з 1917 р.). Організаційне й нормативне забезпечення діловодства в СРСР. Створення і діяльність галузевого інституту (ВНДІДАС). Діловодство в СРСР (1920 – 1932). Відродження практики застосування централізовано визначених правил діловодства (1950 – 1970). Єдина державна система діловодства (1973). Основні тенденції розвитку діловодства (1970 – 1991).

Сучасний стан вітчизняного діловодства. Організаційні засади управлінської діяльності в органах державної влади й місцевого самоврядування незалежної України як вирішальна умова якісного управління. Типовий порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади (2003).