Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
держ іспит - цив проц.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
159.17 Кб
Скачать

23. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Актим чином, відмова від позову є односторонім волевиявленням позивача в суді, спрямованим на відмову від судового захисту своєї позовної вимоги. Але суд може відмовити позивачу в прийнятті його відмови, якщо така розпорядча дія протиречить закону, інтересам інших осіб або з інших причин не може бути прийнята судом. Прийняття судом відмови позивача від позову тягне за собою закриття провадження у справі та виключає можливість в майбутньому звернення до суду з тотожнім позовом. Особа, яка здійснює відмовувід позову, має право отримати розяснення суду відносно правових наслідків такої відмови. В свою чергу визнання позову відповідачем є одностороннім волевиявленням відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. ЦПК не визначає прямих правових наслідків визнання відповідачем позову, тем не менш таке визнання має велике значення для встановлення обставин справи і винесення рішення у справі. Але суд не вповноважений, не дослідивши сутність позову з точки зору обставин справи, покласти в основу свого рішення тільки визнання позову відповідачем. У звязку з цим суд може вважати позов визнаних тільки тоді, коли в нього не виникає сумнівів в тому, що це визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав чи законних інтересів, а також не здійснено під впливом протиправної поведінки стосовно відповідача з боку інших осіб або з метою приховати істину.

Стаття 175. Мирова угода сторін Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Таким чином мирова угода є укладеною між сторонами та затверджену судом домовленість про припинення спору між ними шляхом взаємних поступок за цим спором.