4. Поняття цп. Стадії цп.

ЦП – врегульований нормами ЦПП порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав та обов’язків учасників процесу, які реалізуються у відповідних цивільно-процесуальних діях, спрямованих на здійснення правосуддя у цивільних справах. Суворе дотримання процесуального порядку при здійсненні правосуддя має забезпечити винесення вірного судового рішення у цивільній справі. стадії ЦП – складові частини єдиного ЦП (судочинства), які характеризуються спільністю найближчої процесуальної мети, які мають специфічний склад і відповідне процесуальне оформлення. Для кожної стадії характерна певна сукупність процесуальних дій, а початок та закінчення кожної стадії оформлюється певним процесуальним документом. В теорії ЦПП цивільне судочинство ділиться на 5 (іноді 7) стадій. 1) порушення ЦС в суді за заявою зацікавленої особи; 2) підготовка справи до судового розгляду; 3) розгляд та вирішення справи по суті в суд 1 інстанції; 4) апеляційне провадження; 5) касаційне провадження; 6) перегляд рішень ухвал, які набрали законної сили за ново виявленими або виключними обставинами; 7) виконання судових рішень. В той же час вся сукупність вказаних стадій не означає, що будь-яка ЦС має пройти кожну з них.

5. Поняття та класифікація принципів цпп.

Принципи ЦПП – основні ідеї, уявлення про суд та правосуддя, які закріплені в нормах ЦПП і внаслідок цього стають його основними положеннями, якісними особливостями, які визначають характер процесуального права, порядок його здійснення і перспективи подальшого розвитку. Система прицниів ЦПП – це їх сукупність у співвідношенні та взаємозв’язку. Загально правові принципи – це принципи, які властиві всім галузям права, в тому числі й ЦПП (демократизм, гуманізм, законність). Міжгалузеві принципи – це принципи, властиві ЦПП, КПП і деяким іншим галузям права (мова судочинства, гласність, об’єктивна істина тощо). Галузеві принципи – принципи, властиві тільки ЦПП (диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність сторін). Принципи окремих правових інститутів – це процесуальні принципи, властиві, наприклад тільки інститут судового розгляду цивільних справ (безпосередність, усність, безперервність).

6. Принцип законності в цп.

Ст. 8 КУ – в Україні визнається і діє принцип верховенства права. КУ має найвищу юридичну силу. ЗУ та інші НПА приймаються на основні КУ і мають відповідати їй. Норми КУ є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі КУ гарантується. Таким чином, законність є одним з найважливіших принципів ЦПП та судової діяльності. Цей принцип передбачає суворе та неухильне дотримання законів та підзаконних актів усіма судовими органами та учасниками процесу. У випадку невиконання вимог законності судом, у даного суду виникають проблеми з законом – несприятливі процесуальні чи організаційні наслідки порушення даним судом норм законодавства. Ці наслідки виявляються як у відміні рішення вищестоящим судом або дисциплінарному стягненні відносно судді та інших дій. В тому випадку, коли обов’язок дотримуватися законів в цивільному судочинстві не виконується особами, які беруть участь у справі, або іншими суб’єктами процесу, до них застосовуються як процесуальні санкції, так і інші заходи, до кримінальної відповідальності. Таким чином, принцип законності являє собою основну ідею, зміст якої визначається сутністю права, його норм як обов’язкових правил поведінки. Сутнісний зміст принципу законності в ЦПП визначається спрямованістю його норм, які закликані регулювати діяльність суду по здійсненню правосуддя у цивільних справах. При цьому одним з найважливіших обов’язків суду є охорона прав та законних інтересів ФО, ЮО, держави шляхом всебічного розгляду і вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства.