- •1. Форми захисту цп і законних інтересів громадян та організацій.
- •2. Поняття правосуддя в цс.
- •3. Джерела цпп. Структура цпку.
- •4. Поняття цп. Стадії цп.
- •5. Поняття та класифікація принципів цпп.
- •6. Принцип законності в цп.
- •7.Принцип усності та безпосередності в цп.
- •8. Прицнип диспозитивності в цп.
- •9. Приницп змагальності в цп.
- •10. Принцип рівноправності сторін в цп.
- •11.Фіксування Судового процесу.
- •12. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •14. Поняття та види співучасть в цп. Процесуальні права та обовязки співучасників
- •15. Склад суду. Підстави для відводу суду.
- •16. Поняття сторін в цп. Права та обовязки сторін.
- •17. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •18. Процесуальне правонаступництво.
- •20. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.
- •21.Система судів цивільної юрисдикції. Суд як субєкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
- •23. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •24. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •25. Інші учасники цп. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •26. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову
- •28.Заочний розгляд справи.
- •29.Відкриття провадження по справі.
- •30. Повноваження представника у суді.
- •31. Строки у цп. Порядок їх продовження та поновлення.
- •32. Поняття та види судових витрат.
- •33. Цивільна юрисдикція загальних судів
- •34. Поняття і види судових рішень.
- •35.Види позовів.
- •36.Юрисдикція ксу.
- •37.Законна сила судового рішення.
- •38. Наказне провадження
- •39. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •40. Поняття та види підсудності.
- •41. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •42. Судове доручення, порядок їх здійснення
- •43. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •44. Поняття доказування у цп.
- •45. Предмет доказування.
- •46. Факти, що не потребують доказування.
- •47. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •48.Поняття позову та його елементи.
- •49.Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили у зв*язку з нововиявленими та винятковими обставинами
- •50. Право на звернення до суду
- •51. Предявлення позову.
- •52. Позовна заява, її реквізити.
- •53. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону
- •54. Предметна юрисдикція господарського процесу
- •55. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі
- •56. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві
- •57. Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду
- •58. Забезпечення доказів
- •59. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу
- •60. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви
- •61. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі
- •62. Підстави і наслідки закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду.
- •63. Види проваджень цивільного судочинства
- •65. Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •66. Окреме провадження в системі цивільного судочинства.
- •67. Поворот виконання судових рішень
- •68. Ухвали суду першої інстанції та їх види
- •69. ПорядоК порушення та розгляду справ у господарському суді
- •70.Загальна характеристика апеляційного провадження.
- •71.Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •72.Загальна характеристика касаційного провадження.
- •73.Підстави для скасування судових рішень і касаційному порядку.
- •74.Процесуальний порядок розгляду справ в касаційній інстанції.
- •75.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •76.Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77.Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78.Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.
- •79.Докази у господарському процесі.
- •80.Органи примусового виконання судових рішень.
- •81.Загальна характеристика виконавчого провадження.
- •82.Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •83.Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •84.Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •86.Правовий статус і види третейського суду.
- •87.Учасники господарського процесу.
20. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.
Ст. 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов’язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
Ознаки: 1) вступають у процес, що вже почався; 2) утручаються у спір між сторонами, який уже виник; 3) їх інтереси, як правило, протирічать інтересах первісних сторі; 4) заявляють самостійні вимоги стосовно предмету спору; 5) відстоюють в процесі свої інтереси, тобто претендують на предмет спору, а тому їх юридична зацікавленість має особистий характер; 6) вступають у справу, предявивши позов до однієї чи обох сторін. Позов про присудження (про витребування речі) предявляється до тієї сторони, у якої ця річ знаходиться. Позов про визнання права предявляється до тієї особи, яка стверджує в процесі про те, що право належить їй. Якщо при предявленні позову про присудження невідомо, кому належить право на річ, тобто там, де визнання передує присудження, позов предявляється до обох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вступають в процес шляхом подання позовної заяви, яка має відповідами всім вимогам ЦПК, має сплачуватись судовим збором, як і заява первісного відповідача. Третя особа даного виду наділяється в процесі тими ж правами та обовязками, що й позивач, але за своєю вимогою. Таким чином, треті особи, які заявляють самостійні вимоги – це особисто зацікавлені учасники процеса, які вступають у справу, яка вже почалася шляхом предявлення позову до однієї чи обох сторін.
21.Система судів цивільної юрисдикції. Суд як субєкт цивільних процесуальних правовідносин.
В системі судів цивільної юрисдикції діють суди 1 інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій. Суд є обовязковим субєктом на всіх стадіях процесу. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. Безпосереднім субєктом цивільних процесуальних правовідносин виступає від імені суду в першу чергу сам суддя (або суд у складі 3 суддів, один з яких є головуючим). Суд керіє ходом процесу, спрямовує дії осіб, які беруть участь у процесі, забезпечує виконання ними прав та обовязків, виносить ухвали, постанови, які мають владний характер, вирішують справу по суті. Суд здійснюючи правосуддя, діє як орган судової влади, маючи при цьому не тільки владні повноваження, але й обовязки. Він зобовязаний розглядати клопотання осіб, які беруть участь у справі, приймати до розгляду та вирішувати в визначені строки підсудну йому справу.
22.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
Треті особи даного виду відрізняються від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги характером зацікавленості: вони зацікавлені не в предметі спору, а в його певному результаті, оскільки той чи інший результат вплине на їх взаємовідносини з однією з сторін у справі після вирішення спору судом. 2 види: треті особи на стороні позивача чи на стороні відповідача. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов’язки, встановлені ЦПК. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов’язана повідомити суд про цю третю особу. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі. Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.