36.Юрисдикція ксу.

Юрисдикція КСУ визначеня в КУ, ЗУ „Про КСУ”. КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Цим визначається його особливий статус, в тому числі в сфері цивільно-процесуального судочинства. КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ і надає офіційне тлумачення КУ та ЗУ, в т.ч. ЦПЗ. ЗУ та інші НПА за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю або частково, якщо вони не відповідають КУ, або якщо була порушена встановлена КУ процедура їх розгляду, прийняття або набрання ними чинності. ЗУ, інші НПА або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана ФО чи ЮО актами та діями, визнаними неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законом порядку. Рішення КСУ є остаточними та обов’язковими для виконання на території України. Вони не можуть бути оскаржені. Таким чином, КСУ шляхом виконання своїх прямих повноважень виступає орієнтуючим фактором при тлумаченні системи ЦПЗ.

37.Законна сила судового рішення.

Законна сила судового рішення – це його загальнообовязковість, тобто обовязковість і для суду, і для учасників процесу, і для осіб та органів, яким воно адресується або яких воно стосується. Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Набрання рішенням законної сили тягне виникнення в нього ряду властивостей. 1) неспростовність – рішення не можна оскаржити в апеляційному порядку. рішення, яке набрало законної сили може бути переглянуто виключно в касаційному порядку, якщо воно було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, в звязку з винятковими обставинами, якщо воно було предметом перегляду в касаційному порядку, і у звязку з нововиявленими обставинами. 2) виключність – неможливість вторинного вирішення спору між тими самими сторонами, про той же предмет та на тих же підставах. 3) преюдиціальність – факти, які були підтверджені рішенням, яке набрало законної сили, обовязкові для суду, який пізніше розглядав справу, повязану із справою, за якою було винесено рішення. 4) исполнимость (?) – рішення в примусовому порядку виконується тільки після набрання ним законної сили. 5) загальнообовязковість.

38. Наказне провадження

Наказне провадження – такий вид спрощеного судочинства у справах, які мають очевидно достовірний характер. Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ Судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі; 2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом. Стаття 97. Підсудність Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 4) вартість майна у разі його витребування; 5) перелік документів, що додаються до заяви. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження. Неналежно оформлена заява залишається без руху або повертається заявнику. Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу. Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті 1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною другою статті 121 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. Стаття 103. Зміст судового наказу У судовому наказі зазначаються: 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили. Стаття 104. Надіслання боржникові копії судового наказу Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування. Стаття 105. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві У разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання Стаття 106. Скасування судового наказу Заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви. В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз’яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову. Копії ухвали надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановлення.