1. Система органів державного регулювання не. Функції та повноваження органів державної влади в не.

Державне регулювання економіки (ДРЕ) — це система типових заходів законодавчого, виконавчого та судового характеру, за допомогою яких держава впливає на розвиток економіки країни і забезпечує реалізацію соціально-економічних цілей розвитку суспільства.

Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни включає центральні та місцеві органи.

Верховна Рада України — вищий законодавчий орган, до компетенції якого належить:

прийняття та зміна законів, постанов, інших законодавчих актів і контроль за їхнім виконанням;

визначення основ державної економічної політики, у тому числі кредитно-грошової,* зовнішньоекономічної, цінової, податкової;

затвердження державного бюджету країни тощо.

Президент — Глава держави, управляє економікою за допомогою указів, постанов, розпоряджень. Йому підпорядкований уряд — Кабінет Міністрів.

Кабінет Міністрів — вищий виконавчий орган державної влади. Йому належить основна роль в управлінні економікою, він зобов'язаний забезпечувати реалізацію законів, постанов та інших законодавчих актів.

У структурі Кабінету Міністрів важливе значення має Міністерство економіки, основними функціями якого є:

безпосередня участь у реалізації соціально-економічної стратегії держави;

визначення пріоритетів розвитку національної економіки;

розробка програми соціально-економічного розвитку країни, структурної та інноваційної політики;

участь у розробці соціальної, зовнішньоекономічної, фінансової, кредитно-грошової та валютної політики;

координація зусиль міністерств і відомств на основі положень Законів України, указів і розпоряджень Президента, постанов уряду.

Органи місцевої (регіональної) влади:

наділені всією повнотою державної влади на своїй території;

є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв'язків;

здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами;

управляють місцевими бюджетами;

створюють умови для виконання державних та регіональних програм;

забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів;

гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо.Судові, правові органи управління (різних рівнів) —

стежать за виконанням законів, розглядають конфліктні ситуації, претензії суб'єктів господарювання.

Недержавні органи управління економікою: асоціації, об'єднання, спілки (профспілкові, захисту прав споживачів, молодіжні, екологічні, ветеранів, за професійним спрямуванням тощо).

2. 2) Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою:

визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України;

визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;

визначення та обгрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Державні соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.

3. 1. Основний критерій відкритості національної економіки світовому господарству – експортна квота.

3.2. Основними мінімальними соціальними гарантіями за доходами в національній економіці є прожитковий мінімум…

3.3. Сутність індикативного планування - Індикативне планування передбачає процес формування заходів рекомендаційного характеру, спрямованих на досягнення цілей соціально-економічної політики держави і створення таких умов для суб´єктів господарювання, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань. Індикативне планування характерне для змішаної економіки.

3.4. Основними показниками ефективності національної економіки – цільова : ВВП на душу насел, рівень споживання окремих товарів на д.н., рівень та якість життя; ресурсна: фондовіддача, продуктивність праці, матеріалоємність, фондоємність.

3.5. Лібералізація нац. економіки проявляється в таких формах як базується на принципах невтручання держави в економічні процеси, необмеженої волі конкуренції підприємців; вільні економічні зони.

Білет 12.