Розділ 1 теоретичні аспекти формування інноваційного туристичного продукту в сегменті іноземного туризму
Поняття та класифікація інновацій в туризмі
В Україні робляться активні дії по переходу на інноваційний шлях розвитку економіки. Інновації - це щось інше, дії щодо впровадження досягнень науки і техніки в технології та управління, в тому числі і в соціальній сфері, тобто в організаціях, що займаються наданням послуг населенню.
Протягом другої половини ХХ ст. спостерігається прискорення темпів інновацій та зростання масштабів інноваційної діяльності в усіх секторах економіки, включаючи соціально-культурний сервіс і туризм.
Туризм є однією з провідних і найбільш динамічних галузей економіки і за швидкі темпи він визнаний економічним феноменом сторіччя. Для 38% держав туризм - головне джерело доходу, а для 83% країн туризм є одним з п'яти основних джерел доходу. Наприклад (рис.1.1):
Рис.1.1.Частина доходів від міжнародного туризму в деяких країнах в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг [2]
Проте, ситуація, що склалась в туристичному господарстві України практично неконкурентоспроможна на світовому ринку: слабка матеріально-технічна база, яка потребує реконструкції або нового будівництва привабливих для туристів об’єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, поганий стан пам’яток історії та культури, екологічні проблеми і т.п.
Пожвавлення розвитку туризму України та подолання негативних тенденції можливе шляхом впровадження нововведень. Активізація використання інноваційного чинника призводить до створення конкурентоспроможної туристичної індустрії країни. У сучасних умовах жорсткої конкуренції на ринку туристичних послуг довгостроковий успіх компанії нерозривно пов'язаний з її здатністю безперервно впроваджувати інновації. Тому все більшої популярності набирають так звані «проривні» інновації. Це інновації, які змінюють співвідношення цінностей на ринку. При цьому старі продукти стають неконкурентоспроможними просто тому, що параметри, на основі яких раніше проходила конкуренція, стають неважливими.
Цю модель можна використовувати для опису впливу нових технологій на функціонування фірми. Все змінюється в той момент, коли «проривні технології» знаходять свого покупця, який готовий миритися з недоліками нового товару і, якому необхідні нові властивості цього товару. Отримавши такого покупця, нова технологія починає розвиватися, виростають обсяги виробництва, настає момент, коли нова технологія починає виправдовувати свою назву «проривна технологія».
У випадках, коли від проривних інновацій загальне виробництво скорочується (новий сегмент щодо задіяння ресурсів значно менше сегмента, що став неактуальним) йдеться про «закриваючу» технологію.
Для прикладу, це можуть бути платіжні системи, системи онлайн-бронювання, консолідатори послуг, онлайн-портали, туроператорські компанії, турагентські мережі [3].
Традиційно інновації та інноваційна діяльність у першу чергу асоціюються з підприємствами наукоємних високотехнологічних галузей (комп'ютерні та телекомунікаційні технології, хімія, фармацевтична промисловість тощо), проте зміст поняття «інновація» більш широкий.
Інноваційна діяльність передбачає не лише практичне використання науково-технічних розробок і винаходів, але і включає зміни в продуктах, процесах, маркетингу, організації та управлінні виробництвом.
Інноваційна діяльність у туризмі знаходить своє втілення у створенні нових або поліпшенні існуючих турпродуктів, удосконаленні транспортних, готельних та інших послуг, освоєнні нових ринків, упровадженні провідних інформаційних і телекомунікаційних технологій, сучасних форм організаційно-управлінської діяльності, нових підходів до задоволення потреб туристів. Так, інновації в готельному бізнесі, на транспорті, застосування енерго - та ресурсозберігаючих технологій, здатні продовжити життєвий цикл туристичного продукту та знизити вартість послуг.
Часто туристам показують об’єкти, що початково створені не для туристичних цілей, але стали досить цікавими для демонстрації (об’єкти військового, екстремального, екзотичного туризму, залізні дороги. Плаваючі острови тощо). Це так звані нові туристичні ресурси.
Туристичні підприємства України мають можливість лише частково застосовувати інновації. Зазвичай вони просто оновлюють окремі параметри турпродукту, маршруту наприклад, адаптуються до нововведень конкурентів чи наслідують закордонних колег.
Для введення проривних або стратегічних інновацій необхідно набагато більше витрат, зокрема, як на розроблення, так і на впровадження інновації, що для більшості підприємств зробити важко через обмеженість ресурсів на удосконалення інноваційних процесів [9].
Різні аспекти проблеми інноватики відображені в численних публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Серед науковців цю проблему розробляли Й. Шумпетер, Г. Менш, Б.Твіс, К.Фрімен, Р.Фостер, В.С.Новікова, М.М.Малахової, Д.С.Ушакова, В.М.Аньшина,Л.С. Александрової, І.Т. Балабанова, Д. Аакера, Г.І. Михайліченко.
Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації як новостворені (застосовані) і (або) вдосконаленні конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; а інноваційну діяльність – як діяльність, що спрямована на вирішення і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [2].
Інновації, за визначенням Й. Шумпетера [12], — не просто нововведення, а новий фактор виробництва. Також вчений налічує шість характерних випадків нових комбінацій (рис.1.2):
Рис. 1.2. Розкриття змісту інновації за Й. Шумпетером [12]
Науковець К. Найт дає таке визначення: "нововведення — це впровадження будь-чого нового щодо організації або її безпосереднього оточення" і розглядає нововведення як "особливий випадок процесу змін в організації".
За визначенням X. Барнет, нововведенням є будь-яка ідея (діяльність чи речовий результат), що є новою за своїми якісними ознаками порівняно з існуючими формами.
Багато американських дослідників під нововведеннями розуміють процеси виникнення, розвитку, поширення та зміни науково-технічних нововведень у різних сферах людської діяльності.
Наприклад, науковець В. Томпсон стверджує, що : "Нововведення є генерування, прийняття і впровадження нових ідей, процесів, продуктів та послуг". Б. Твіс: "Нововведення є процес створення і впровадження нового. Це єдиний у своєму роді процес, що поєднує науку, техніку, економіку і управління. Він полягає в здобуванні нового, сягає від зародження ідеї до її комерційної реалізації і охоплює комплекс відносин: виробництво, обмін, споживання"[10].
Вчений Новіков В.С. [10] підсумувавши думки своїх колег-вчених, визначив інновації наступним чином:— це створені (вдосконалені), поширювані і застосовувані продукти, технології, послуги, рішення, які характеризуються науково-технічною новизною і задовольняють нові суспільні потреби.
Науковець Михайліченко Г.І. сформувала наступне визначення даної категорії: - це нові технології, продукція, послуги, їх поєднання, а також комплексний процес їх створення, розповсюдження та використання для задоволення суспільних потреб [9].
Окремі науковці [5;8; 10;] розглядають інновації в туризмі в основному в напрямку використання інформаційних технологій для цієї галузі. Але, на нашу думку, інновації в туризмі – це більш широке поняття. Спираючись на загальне поняття «інновація», під інноваціями в туризмі розуміємо заплановані, цілеспрямовані, неминучі управлінські зміни і нововведення на рівні організацій туристичної сфери, громадських об’єднань і держав, спрямовані на розвиток туристичних потоків і створення пропозицій , що максимально задовольняють та випереджають попит, змінюють ціннісну орієнтацію продукції та послуг [9].
Враховуючи специфіку туризму, необхідно відзначити, що ефект, який буде одержано в результаті впровадження інновацій у діяльність туристичних підприємств, повинен носити наступний характер (рис.1.3):
Рис. 1.3. Характер ефекту від впровадження інновацій [4]
Отже, до інновацій у туризмі слід віднести, перш за все, ті нововведення, які супроводжуються:
- відновленням та розвитком духовних і фізичних сил туристів;
- якісно новими змінами туристичного продукту;
- підвищенням ефективності функціонування інфраструктури туризму;
- збільшенням результативності управління, стійким функціонуванням і розвитком туристичної сфери країни;
- підвищенням ефективності процесів формування, позиціонування та
споживання туристичних послуг;
- прогресивними змінами факторів виробництва;
- посилення іміджу і конкурентоздатності туристичних підприємств [4].
Необхідність застосування інновацій для забезпечення розвитку туристичних підприємств визначається сучасними тенденціями розвитку суспільства (рис.1.4).
Рис. 1.4. Фактори, що визначають інноваційний розвиток [10]
На практику нового туризму впливають такі фактори, як демографічні зміни (старіння населення), стиль життя, характер роботи, частота і тривалість відпусток. Люди прагнуть до нових і нестандартних подорожей. Зростаюча обізнаність, нові потреби стимулюють туристичний бізнес, спонукають до інновацій і нововведень.
До найбільш істотних факторів, що впливають на інтенсивність застосування інновацій у діяльності підприємств туристичної галузі, можна віднести наступні:
- загострення конкуренції в туризмі є наслідком переходу туристичних
підприємств від агресивної цінової конкуренції до конкуренції у сфері якості та оптимального співвідношення якості і ціни, що призводить до пошуку інноваційних способів задоволення зростаючих вимог споживачів туристичних послуг;
- постійно зростаючі потреби суспільства змушують підприємства туристичної індустрії формувати більш досконалі, насичені і різноманітні туристичні продукти та пропонувати найбільш уніфіковані і, в той же час, неординарні послуги. Це призводить до формування нових видів туризму (екстремальний туризм, сільський туризм), нових туристичних маршрутів ;
- розвиток науково-технічного прогресу, інформаційних та комунікаційних технологій спонукають туристичні підприємства до використання досягнень науки і техніки для підвищення ефективності і задоволення плинних потреб туристів;
- посилення глобалізаційних процесів призводить до диверсифікації виробництва та об'єднання туристичних підприємств на національному і міжнародному рівнях. Для утримання своїх позицій у цій ситуації підприємства змушені шукати нові методи управління, нові форми співпраці, об'єднуватися у стратегічні союзи, кластери тощо.
Найважливішим теоретичним і практичним питанням формування та реалізації механізму регулювання інноваційних процесів у розвитку підприємств туристичної галузі є визначення основних принципів, на які вони спираються. Під принципами (від лат. рrincipium – основа, початок) розуміють загальноприйняті правила господарських дій і властивості економічних процесів [6].
Аналізуючи сучасну економічну літературу на предмет формування принципів інновацій у розвитку різних галузей економіки, встановлено, що кожен автор формує їх згідно з цілями дослідження. Однак з великої кількості різноманітних принципів можна виділити загальні (принцип науковості, системності, економічності тощо) і специфічні принципи, які безпосередньо відносяться до відповідної сфери діяльності.
Розглядаючи роботи деяких вчених [2;3;4;10], які присвячені дослідженню інновацій у туризмі, можна виділити наступні принципи інновацій у туризмі: принцип науковості, позитивності результатів, іманентності інвестиційним процесам, принцип відповідності інноваційної діяльності та її результатів рівню розвитку суспільства, принцип зв'язності, системності та безпеки (табл. 1.1).
Таблиця 1.1