2.2. Дослідження попиту на туристичний продукт в сегменті іноземного туризму туроператора «Гамалія»
Основна маса іноземних туристів робить подорожі з такими цілями: розваги, ознайомлення з туристичними визначними пам'ятками інших країн і відпочинок. Загальна частка таких туристів у міжнародному туризмі складає близько 50%. За цим сегментом випливають ділові поїздки, обсяг яких постійно зростає, і поїздки з метою відвідування родичів (етнічний туризм) (рис.2.5) :
Рис. 2.5. Мотивація міжнародних подорожей [2]
Вивчення попиту на туристичні поїздки в Україну, менеджери «Гамалії» починають з вивчення вибору іноземними туристами того чи іншого засобу транспорту. Сегментація цього попиту визначає виникнення на туристичному ринку таких великих товарних субринків, як автобусні тури, авіачартерні тури, морські і річкові круїзи, залізничні круїзи (рис.2.3):
Рис.2.6. Сегментація попиту на вид транспорту для подорожі [3]
Основним засобом пасажирських перевезень у міжнародному туризмі, особливо в Європейському регіоні, є автотранспорт. Громадяни із країн СНД для поїздки в Україну користуються переважно автомобільним і залізничним транспортом.
Що стосується туристів із країн далекого зарубіжжя, що прямують в Україну, то вони в основному використовують авіатранспорт як основний засіб перевезення [3].
У зв'язку з появою в Україні великої кількості незалежних авіакомпаній, що виконують міжнародні перевезення з різних міст нашої країни, використання чартерних рейсів при прийомі іноземних туристів є досить перспективним напрямом діяльності українських туристичних фірм.
Субринок автотуризму й автотранспортних перевезень включає автобусні перевезення на регулярних рейсах по міжнародних і внутрішніх лініях і перевезення на орендованих автобусах за окремими маршрутами. Ще одним сегментом ринку автотуризму є індивідуальні поїздки на власному чи орендованому легковому автомобілях.
На тлі більшості європейських країн частка України в автоперевезеннях іноземних туристів незначна. Це зумовлено обмеженістю маршрутів для іноземних туристів, поганим станом доріг, відсутністю належного технічного обслуговування. Все ж автобусний туризм становить найважливішу частину ринку міжнародного туризму. Обсяг перевезень туристів на орендованих автобусах по самостійно організованих маршрутах постійно зростає.
Субринок залізничних перевезень поділяється на регулярні перевезення і залізничні круїзи. Останні призначені для організації подорожей по туристичних маршрутах типу "Східний експрес", "Галичина", "Дніпро", "Чорномор" та ін.
Субринок водних (морських, річкових, озерних), як і інші види пасажирських перевезень, поділяється на регулярні міжнародні лінійні і внутрішні каботажні перевезення. Морські, річкові й озерні круїзи також користуються великим попитом в іноземних туристів. Великий інтерес в іноземних туристів викликають річкові й озерні круїзи по Дніпру та Дністру.
Чорноморський регіон зараз стає все більш привабливим для іноземних круїзних компаній. Торік три порти України - Одесу, Ялту та Севастополь прийнято у члени Міжнародної асоціації круїзних портів Середземного моря "Medcruise". За ініціативою керівництва АСК "Укррічфлот" відпрацьовується проект продовження дніпровсько-чорноморських круїзів до Румунії та Болгарії, портів Кримського узбережжя, Туреччини.
Проаналізувавши статистичні дані [8], [9], завантаженість маршрутів, які користуються попитом у іноземців, охарактеризуємо ситуацію, що склалась на туристичному ринку України:
Незважаючи на дешевизну, в Україні є недолік, який відлякує гостей з-за кордону - проблеми з інфраструктурою. Наприклад, не кожен європеєць погодиться на поїздку в українських потягах.
Популярністю користуються туристичні дестинації, що мають сформований бренд, розвинену інфраструктуру та освоєний природний потенціал, а саме: АР Крим (20% турпотоку іноземних туристів), м.Київ (44%), м. Севастополь (11.5%), Одеська область (8%). Саме їх найчастіше пропонують іноземним туристам (рис.2.7).
Рис.2.7. Карта-схема найпопулярніших місць в Україні серед іноземних туристів (Джерело: розроблено автором)
Друге місце, але зі значним потенціалом, займають області, які мають
стабільний попит на внутрішньому ринку: Запорізька, Дніпропетровська, Доненька, Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Полтавська, Харківська, Херсонська області (кожна має внесок на рівні 2-3% річного обороту, а Івано-Франківська - на рівні 35%).
Хоча за кількістю іноземців ці області не дотягують до 10 тисяч осіб відвідувачів (Львівська, Закарпатська, Харківська, Чернівецька області). Менше тисячі осіб приймають Луганська, Кіровоградська, Сумська, Хмельницька та Тернопільська області) [3], [4].
Найпопулярніші тури - по палацах і парках Криму, замках Західної
України, а також Львів. Зарубіжним гостям подобаються замки та фортеці,
музеї користуються меншою популярністю.
В «Гамалії» навіть існує свій топ-10 місць, де хочуть побувати іноземні туристи:
Києво-Печерська лавра;
Хотинська фортеця;
Кам’янець-Подільська фортеця;
Чорнобильська АЕС;
Говерла;
Замок Паланок в Мукачево;
Старовинний центр Львова;
Софіївський парк;
Печера Млинки;
Чернівецький національний університет.
Також менеджер туроператора розповідає, що на заході особливою популярністю користуються Свірзький замок, Рогатин з пам'ятником Роксолані і костелом Св. Миколая, Бережанський замок та інші. Також найулюбленішим місцем відпочинку є Говерла. Популярним залишається Чорнобиль. Всі хочуть побачити легендарну мертву зону.
Ще одним з мотивів приїзду іноземців до України є діловий туризм. За даними Держслужби туризму і курортів [3], найбільше бізнес-туристів прибуває в Україну з Росії та Білорусі. А ось зі сторони мультинаціональних корпорацій інтересу до України як до місця проведення ділових заходів поки що не спостерігається.
Проводити корпоративні заходи найвигідніше в міжсезоння, в так званий «невисокий сезон» (з осені по початок весни). Саме на цей період припадає найбільша кількість ділових визних заходів. Це й зрозуміло - вартість проживання в готелях знижена, і, відповідно кінець року - час підбиття підсумків і бажання заохотити кращих.
Серед європейських ділових гостей можна відмітити бізнес-туристів із таких країн, як Польща, Чехія, Німеччина, Франція. Основна ціль таких візитів – відвідування дочірніх підприємств та компаній-партнерів, що знаходяться в Україні.
Найбільш популярними бізнес-центрами для іноземних ділових туристів є такі індустріальні міста, як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, адже тут є всі можливості для розвитку ділового туризму після того, як були побудовані об’єкти під Євро-2012 і зараз будуються мультифункціональні комплекси під Євробаскет-2015, які можуть використовуватися як конференц-зали. НСК « Олімпійський» і « Донбас Арена» вже зараз активно використовуються для проведення конференцій і подібних заходів.
Найбільше бізнес-місто це звичайно столиця України - один з найкрупніших транспортних вузлів Східної Європи, з високим промисловим і науковим потенціалом, насичений різноманітними об'єктами туристичної інфраструктури. Більшість готелів, що належать світовим мережам, знаходяться у Києві (HYATT, Radisson SAS, Intercontinental та ін.). Ці готелі обладнані у відповідності з усіма стандартами ділового туризму, відповідно, здатні проводити бізнес-заходи будь-якого рівня складності та показовості.
«Гамалія» слідкує за останніми тенденціями ринку, тому для розбещених іноземних туристів, яким вже не цікаві екскурсії , зараз досить актуально пропонувати спелеотуризм. Основні спелеорайони України - Крим, Західна Україна, Причорномор'я, Донбас. Найбільш незвичайні печери, що не мають аналогів у світі, розташовані на Придністровському Поділлі та на Буковині.
Особливою увагою користуються такі печери: Мармурова та Еміне Баір Хосар; на Ай-Петрінскій Яйлі та у Карадагському Лісі найбільш значними є вертикальні печери Каскадна (глибина 1500 м, довжина 630 м) та Вдовіченка (глибина 196 м, довжина 250м); друга у світі за довжиною печера “Оптимістична” (довжина 157000м), гігантський лабіринт печери “Озерної” (довжина 107000м), спортивна печера “Млинки” (довжина 19100м), печера-музей “Кришталева” (довжина 22000м).
Туристам пропонуються дводенні або триденні спелеологічні тури, які
організовуються цілий рік. Проходження підземних маршрутів з досвідченими інструкторами роблять похід безпечним і багатим враженнями.
Всім учасникам надається спеціальне спорядження й інвентар, а програма тура передбачає проведення занять по спелеотехніці на скалодромі,
відвідування гротів, загальнодоступних і необладнаних печер. Один день подібного тура обійдеться в 20-40 доларів з людини. У вартість включені трансфер, оренда необхідного спорядження й інструкторський супровід.
Для дорослих триденний спелеотур буде коштувати 65 доларів, у вартість входить проживання, харчування, трансфер, оренда необхідного спорядження й інструкторський супровід.
Отже, можна сказати, не зважаючи на те що, Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, - потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає. На ринку іноземного (в’їздного) туризму спостерігається значна сезонність, «пік» якої припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок .
Водночас зростає чисельність туристів, які прибувають з курортно-лікувальною та спортивно-оздоровчою метою, хоча частка цих сегментів залишається порівняно незначною. Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: максимальним він є у Києві та в Криму, порівняно високий в Одеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, а найменшим — у Кіровоградській, Хмельницькій, Донецькій та Луганській областях.
Основними видовими сегментами ринку й надалі залишатюься рекреаційний з метою відпочинку, курортно-лікувальний, культурно-пізнавальний (екскурсійний), спортивно-оздоровчий, релігійний туризм. Традиційним національним турпродуктом на ринку міжнародного туризму є курортно-лікувальний відпочинок, культурний та екскурсійний туризм.