2. Телевізійні жанри: тележурнал. Телеогляд.

Понятие комментария происходит от латинского commentarius – толкование и полностью этому соответствует. Комментарий относится к аналитической публицистике, поскольку его целью является не простое информирование зрителя о тех или иных событиях, а выявление и разъяснение причинно-следственных связей внутри события или между событиями, прогнозирование. Основой комментария как жанра является откровенная авторская оценка, авторский анализ фактов.

Обозрение один из самых устойчивых и традиционных жанров тележурналистики. Как правило, обозрение строго фактологично, причем, факты отобраны и сгруппированы в соответствии с определенной авторской концепцией. Кроме того, обозреватель рассматривает факты в их взаимодействии, вскрывает взаимосвязь фактов, выделяет общее и делает свои выводы. Обозрение обычно шире, чем комментарий, который может рассматривать один факт или событие. Обозрение чаще всего ограничивается хронологическими или тематическими рамками. При всем тематическом разнообразии телепередач этого жанра, можно выделить общие обозрения, где рассматриваются различные события на конкретном отрезке времени («Зеркало» РТР, «Итоги» НТВ), а также специализирующиеся тематически («Международная панорама», «Футбольное обозрение»).

3. М. В. Лисенко – фундатор української музичної школи.

Вчений-фольклорист (три наукові праці: про народні пісні, народні муз. інструменти, історичні пісні і думи Остапа Вересая). Звертався до поезії Шевченка (музика до «Кобзаря» Шевченка, понад 80 творів). Солоспіви на Франка і Гейне.

Оперна музика: лірико-комедійні («Наталка Полтавка»), опера-сатира («Енеїда» за Котляревським), героїко-патріотичні («Тарас Бульба»), лірико-фантастичні («Утоплена»), дитячі («Коза-дереза»).

У 1904 році заснував першу професійну муз. школу з двома відділеннями (музичне пізніше відійшло до Консерваторії, театральне стало нашим університетом).

Білет 4

1. Концепція твору. Цілісність, органічність. Інтрига.

Інтрига. Способи розгортання дії(гра з часом: переставлення кінця і початку історії, флеш-беки. «Танцующая во тьме» - жанр – мюзкл – також спосіб розгортання дії: тому що її уявний світ так само важливий, або, навіть важливіший за реальність та буденщину. Розуміння цього досягається формою мюзикла).

Конце́пция, или конце́пт, (от лат. conceptio — понимание, система) — определённый способ понимания (трактовки, восприятия) какого-либо предмета, явления или процесса; основная точка зрения на предмет; руководящая идея для их систематического освещения.

Употребляется также для обозначения ведущего замысла, конструктивного принципа в научной, художественной, технической, политической и других видах деятельности.

2. Екранізація літературного твору та її види.

Екранізація літературного твору — відтворення засобами кіно і телебачення творів літератури.

Зводячись довгий час до ілюстрації, «живих картин», навіяних сюжетом відомих творів, екранізація поступово набуває все більшої глибини інтерпретації літератури та художньої самостійності. Витлумачення стає незрідка полемічним (фільм «Євангеліє від Матвія» П. Пазоліні строго дотримується тексту Святого Письма і водночас наскрізь перейнятий полемікою з традиційним християнством), супроводжується зміною історичного і національного колориту, місця дії (фільм А. Куросави, де дія «Ідіота» Ф. Достоєвського перенесена в японське місто після Другої світової війни).

«Оптимальною» екранізацію вважають здебільшого тоді, коли метою кінематографістів стає створення мистецької аналогії екранізованого твору, переклад його на мову кіно із збереженням головних особливостей змісту і стилю першоджерела. При цьому цілком природним стає факт відмови від «буквалізму перекладу», скорочення супутніх сюжетних ліній, більша концентрація дії чи духовного сенсу зображуваного. Прикладом саме такого, небуквального наближення до художніх глибин екранізованого твору може слугувати всесвітньо відомий фільм «Тіні забутих предків» С. Параджанова.