- •1. Арістотелєвський принцип єдності часу, місця та дії. Історичні витоки драматургії.
- •2. Характер і стиль закадрового тексту. Лаконізм, інформаційна ємкість ремарок, характерність та предметність.
- •3. П. І. Чайковський і московська композиторська школа.
- •1. Драматургія як теорія драматичної творчості. Особливості драми як літературного роду. Драматургія, як процес вироблення дії.
- •2. Телевізійні жанри: реаліті шоу.
- •3. Віденська класична школа.
- •1. Дія, основа сюжету. Дія і контрдія. Наскрізна дія. Дія та подія.
- •2. Телевізійні жанри: тележурнал. Телеогляд.
- •3. М. В. Лисенко – фундатор української музичної школи.
- •1. Концепція твору. Цілісність, органічність. Інтрига.
- •2. Екранізація літературного твору та її види.
- •3. Кіно мюзикл: специфіка, етапи розвитку.
- •1. Слово у сценарії. Діалог, закадровий текст, ремарка, надпис. Роль напису у німому та звуковому кіно.
- •2. Драматургічні засоби художньої виразності кадру. Фільм місце втілення кіносценарію.
- •3. Напрям романтизму в європейському музичному мистецтві 19 ст.
- •1. Кінематографічне мислення письменників докінематографічної доби. Монтажне мислення кінодраматурга.
- •2. Художня тропіка як засіб образотворення. Метафора і метонімія.
- •3. Основні тенденції розвитку російського музичного мистецтва на рубежі 19-20 ст.
- •1. Класичні жанри: трагедія, комедія, драма. Витоки жанрів та їх особливості.
- •2. Екранний час та метраж. Різноманіття сценарних форм: від етюду, кіноновели до сценарію повнометражного фільму.
- •3. Імпресіонізм у музичному мистецтві кінця 19 ст. – початку 20 ст.
- •1. Екранний образ. Структура екранного образу і його різноманітність. Прототип. Уява. Продуктивна уява.
- •2. Матеріал. Тема. Проблема. Ідея.
- •3. Пісня – провідний жанр радянського музичного мистецтва 20-х – 40-х років.
- •1. Деталь. Функції та види кінематографічної деталі. Вплив на сюжет.
- •2. Задум. Джерела задуму та його критична оцінка. Дисципліна праці сценариста. Щоденник спостережень. Записник. Сновидіння. Диктофон. Відбір.
- •3. Д. Д. Шостакович, с. С. Прокоф’єв – видатні представники російського радянського музичного мистецтва.
- •1. Конфлікт, як генератор дії. Центральний та другорядні конфлікти. Взаємозв'язок мотивації й конфлікта.
- •2. Заявка, експлікація як способи викладу задуму. Від задуму до сценарію.
- •3. Творча діяльність композиторів «Могучої кучки».
- •1. Телевізійні жанри: телесеріал, створення та види.
- •2. Кінофільм як видовище. Особливості екранних видовищ. Сприйняття. Організація вражень глядача.
- •3. Риси подібності та відмінності кіно і музики.
- •1. Сюжет і фабула. Динаміка взаємин. Основи сюжетотворення. Логічність дії і обґрунтованість мотивацій.
- •2. Перипетія та катарсис у драматургії.
- •3. Творча діяльність українських композиторів 19 ст., традиції та новаторство.
- •1. Герой (персонаж). Типи (стереотипи), персонажі. Створення героя і способи досягнення ідентифікації. Мотивації та перешкоди героя. Персонаж і автор.
- •Створення героя. Мотивація, перешкоди.
- •2. Зміст і форма. Діалектика взаємин. Відповідність форми та ідеї.
- •3. Шляхи розвитку музичного мистецтва країн Західної Європи і сша у другій половині 20 ст.
- •1. Характер як сукупність особливих рис темпераменту, вад і достоїнств. Ідентифікування глядача з дієвою особою. Вчинок. Характер, що провокує конфлікт, рухає сюжет.
- •2. Сцена та епізод у драматургічному творі. Другий план. Паралельна дія.
- •3. Музика, як виражальний засіб кінематографа.
- •1. Драматургічна ситуація. Драматична колізія. Конфлікт. Перипетії.
- •2. Телевізійні жанри: реклама та кліпи.
- •3. Радянський музичний театр 20-х – 40-х років.
- •1. Специфічні особливості діалога. Підтекст. Фільми, де домінує діалог.
- •2. Телевізійні жанри: ток-шоу. Телегра.
- •3. Продовження і розвиток традицій в українській музиці на межі 19-20 ст.
- •1. Жанр як рівень умовності спілкування з глядачем. Стиль. Види і жанри в кінодраматургії. Новаторські пошуки жанрового різноманіття.
- •2. Ритм, як елемент композиції. Ритм і темпоритм.
- •3. Нові художні напрями і течії в музичному мистецтві країн Західної Європи і сша у першій половині 20 ст.
- •1. Загальна характеристика композиції та її елементи.
- •2. Форми сценарного запису. Формат і особливості сучасного сценарію.
- •3. Музичний фільм: різновиди і специфіка кожного з них.
- •1. Драматургічний сенс комунікацій. Діалог, монолог, закадровий голос, написи.
- •2. Документальний фільм. Стадії роботи над сценарієм: визначення теми, концепції, фази збирання матеріалу, проведення інтерв’ю, пошуку у кіноархівах.
- •3. Музика українського художнього кіно у другій половині 20 ст.
- •1. Науково-пізнавальний фільм. Вивчення проблеми. Робота з науковим консультантом. Пошук образного вирішення фільму.
- •2. Телевізійні жанри: журналістське розслідування.
- •3. Музика, як вид мистецтва: специфіка, засоби виразності.
- •1. Телевізійні жанри: телеспектакль. Телефільм.
- •2. Відмінності німого й звукового сценарію. Органічна німота. Приклади з кіно.
- •3. Провідні кіно композитори, їх творчий доробок.
2. Заявка, експлікація як способи викладу задуму. Від задуму до сценарію.
3. Творча діяльність композиторів «Могучої кучки».
У 60ті рр. новий етап розвитку музики. Засновано Петербурзьку та Московську школи композиторів. Петербурзька – «Могуча кучка». Їх об’єднувала тема Росії, і кожний по-своєму розкривав її.
Білет 11
1. Телевізійні жанри: телесеріал, створення та види.
Телесериа́л — художественное или документальное кинопроизведение, состоящее из множества серий и предназначенное для демонстрации по телевидению. До появления телесериалов существовали киносериалы, демонстрировавшиеся в кинотеатрах. Существует (весьма условное) деление на «классические» сериалы и многосерийные телефильмы. Критерии деления чётко не определены, поэтому попадание конкретного сериала в ту или иную категорию зависит, в основном, от субъективных пристрастий продюсера, телекритика и т. п.
«Классические» телесериалы
Собственно, сериалы ориентированы на показ по центральным и кабельным каналам телевидения с определёнными интервалами (обычно раз в сутки или раз-два в неделю). Благодаря ещё одной особенности телесериалов (неизвестно, что будет дальше) они являются очень хорошим средством привлечения и удержания аудитории телеканалами (люди будут смотреть канал с любимым сериалом чаще), а также для проката видеорекламы (в часы новостей и телесериалов реклама наиболее эффективна).
Разбиение на серии
В способах разбиения телесериала на серии можно условно выделить две тенденции.
Один способ — когда каждая серия представляет собой отдельную практически завершённую историю (например, «Улицы разбитых фонарей», «Альф»). Часто каждая серия имеет свою собственную завязку, кульминацию и развязку. При этом серии могут быть практически не связаны между собой, а могут представлять собой маленькие части более общего сюжета, который развивается более постепенно (впрочем, иногда телекомпании нарушают последовательность повествования, показывая серии в произвольном порядке). В редких случая, одна история представляется не одной, а двумя или даже более сериями (часто "незаконченная" серия в таком случае завершается словами "Продолжение следует").
Другой способ — когда сериал представляет собой практически непрерывное повествование, и большинство серий продолжают повествование с того же момента, на котором заканчиается предыдущая серия. (Например, «Санта-Барбара», «Террористка Иванова».)
Многосерийные телефильмы
В отличие от «классических» сериалов, многосерийные телефильмы обладают чётким сюжетом, как правило, основанном на том или ином литературном произведении, и их сценарий обычно бывает полностью написан до начала съёмок. Такие телефильмы, подобно обычным кинофильмам, нередко обладают серьёзной художественной ценностью и часто становятся заметным культурным явлением своей эпохи. («Семнадцать мгновений весны», «Приключения Шерлока Холмса и Доктора Ватсона»).
2. Кінофільм як видовище. Особливості екранних видовищ. Сприйняття. Організація вражень глядача.