Вступ

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності ви­значається трьома основними складовими: зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища; зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами; соціально-політичною напругою у суспільстві.

Дисципліна « Безпека життєдіяльності людини» є нормативним курсом для підготовки сучасних спеціалістів у галузі міжнародних відносин. Даний навчальний курс покликаний дати теоретичні та практичні знання про основні проблеми в сфері взаємозв’язків людини з природою, технікою, суспільством; виникнення різного роду небезпек для життя і діяльності людини в сучасних умовах.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах. На опанування цієї дисципліни відводиться 44 години – з них 20 годин лекцій, 14 годин практичних занять та 8 годин самостійної роботи. Завершується освоєння дисципліни "Безпека життєдіяльності заліком. Оцінюється опанування модулями за модульно-рейтинговою системою.

Згідно з Європейською програмою навчання у сфері ризиків «FORM-OSE» науки про безпеку мають світоглядно-профе­сійний характер, із такими функціями, як освітня, виховна та психологічна.

«Безпека життєдіяльності» як навчальна дисципліна має свої об'єкти та методи вивчення, цілі, завдання та функції. Об'єктом вивчення БЖД є людина і людське співтова­риство, середовище, що їх оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають. Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною та багатоелементною системою. Усі небезпеки (природні, техногенні, соціально-політичні) розглядаються з позиції розуміння їх фізичної сутності і механізму дії, а за­соби захисту представлені у загальному вигляді.

Безпека життєдіяльності - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організмі людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Метою навчальної дисципліни є теоретична і практична підготовка, опанування знаннями та навичками, необхідними майбутнім фахівцям для створення безпечних і здорових умов життя і діяльності, умов гармонійного розвитку особистості й сталого розвитку суспільства. Формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в різних сферах існування.

Завданням навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" є:

• вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;

• з’ясування умов формування небезпек;

• прогнозування небезпек, визначення методів та  засобів попередження та зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;

• оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;

• знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності

Об’єктом навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" є життєдіяльність людини.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення впливу різного роду небезпек на життя і здоров`я людини, а також методів, засобів та заходів захисту від них.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства;

- характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини, та методи їх виявлення;

- основні принципи колективної безпеки;    

- законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини.

Студент повинен уміти:

- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеку;

- оцінювати кількісні, часові та  просторові характеристики небезпеки;

- оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

- оцінювати потенційні проявлення остаточного ризику;

- оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;

-  самостійно приймати рішення про термінові заходи у разі виникнення екстремальних ситуацій;

- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;

- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;

- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" є складовою циклу фундаментальних фахових дисциплін професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальності "Міжнародні відносини" та „Міжнародна інформація”.

Безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, географії, економіки, менеджменту і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Дисципліна БЖД викладається у першому семестрі і базується на дисциплінах, що безпосередньо формують компетенції фахівця відповідного напрямку.

Блок змістових модулів з БЖД Галузевих стандартів вищої освіти розглянуто та схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 3 від 21 жовтня 2004 р., у рішеннях 4-ої регіональної науково-методичної конференції "Безпека життєдіяльності" 24-25 листопада 2004 р. м. Харків,  Всеукраїнської науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика" БЖДЛ-2005 15-16 березня 2005 р. м. Київ. остаточний варіант блоків змістових модулів схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 5 від 19 січня 2006 р.

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається із 2-х модулів.

Результати навчальної діяльності студентів у семестрі оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Поточний котроль з дисципліни “ Безпека життєдіяльності ” містить:

• оцінювання ступеня засвоєння програмного матеріалу;

• оцінювання підготовки до семінарських/практичних занять (індивідуальної роботи);

• оцінювання результатів самостійного вивчення програмного матеріалу.

Модульний контроль полягає у проведенні письмової контрольної роботи з елементами тестування для ґрунтовного оцінювання рівня знань студентів, а також у перевірці виконання комплексу самостійних завдань, запропонованих кафедрою. Модульні контрольні роботи (МКР) представлені варіантами завдань, які призначені для перевірки знань, отриманих на лекційних заняттях. Вони проводяться за пройденими темами двічі упродовж семестру, а дата їх складання повідомляється викладачем заздалегідь. Усі варіанти завдань включають десять питань, з яких п’ять – тестових, кожне тестове питання містить перелік з декількох відповідей. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

На інші п’ять питань необхідно дати письмову відповідь, ці завдання оцінюються у 1-3 бали. Якщо всі завдання варіанту виконані правильно, студент набирає 15 балів.

Максимальна оцінка за змістовий модуль становить 30 балів:

Контроль знань студента за модульно-рейтинговою системою

За перший змістовий модуль студент може отримати максимально 30 балів:

- 5 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 – за виступи та доповнення на практичних заняттях;

- 15 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1-3 бали.

За другий змістовий модуль студент може отримати максимально 30 балів:

- 5 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 – за виступи та доповнення на практичних заняттях;

- 15 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 – 3 бали.

Контроль знань.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою у вигляді поточного контролю (60 балів) та підсумкового контролю (40 балів) у формі заліку. Студент може бути допущеним до заліку, якщо він має позитивні оцінки за підсумками поточного та модульного контролю. Залік проводиться у письмовій формі.

Оцінювання за формами поточного контролю:

- Виступ 5 бали;
- Доповнення 3 бали;
- Робота у групі 2 бали;
- Виступ у межах групових форм роботи 2 бали;
- Теоретична самостійна робота (реферат) 10 балів;
- Модульна контрольна робота (тест) 15 балів.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 - «незадовільно» з обов'язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 - «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 - «задовільно» («достатньо»);

65-74 - «задовільно»;

75-84 - «добре»;

85-89 - «добре» («дуже добре»);

90-100 - «відмінно».

Шкала відповідності отриманих балів оцінкам

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90-100	5	відмінно	зараховано
85-89	4	добре
75-84
65-74	3	задовільно
60-64
35-59	2	незадовільно	не зараховано
1-34

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
		Лекції	Семінари/ лаборат., практичні	Сам остійна робота	Інші форми контролю
Змістовий модуль 1
1	Вступ до курсу. Мета і основні завдання навчальної дисципліни.	2			Відвідування занять, опитування, тестування, самостійні роботи
2	Концепція сталого розвитку – основа науки про безпеку людини.	2	2	1
3	Поняття про сучасні глобальні небезпеки.	4	4	1
4	Людина в системі „людина-життєве середовище”	2	2
Модульний контроль – тест-контроль № 1
Змістовий модуль 2
5	Середовище життєдіяльності людини як елемент системи „людина-життєве середовище”	2	2		Відвідування занять, опитування, тестування, самостійні роботи
6	Небезпеки життєвого середовища.	2	2	1
7	Небезпеки глобального характеру та надзвичайні ситуації.	4	2	1
8	Управління безпекою життєдіяльності.	2		1
Модульний контроль – тест-контроль № 2
	ВСЬОГО	20	14	5	-

Загальний обсяг – 45 год., у тому числі:

лекцій –20 год.

семінарів/лабораторних, практичних – 14 год.

консультацій – 4 год.

самостійної роботи – 5 год.

заліків – 2 год.

Змістовий модуль 1

Вступ. Особливості предмету навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”. Мета та завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Програма та послідовність вивчення навчальної дисципліни.

Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності

Об’єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД). Основні завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку. Багатогранність діяльності людини, її структура та характерні ознаки. Принципи забезпечення життєдіяльності.

Основні поняття та визначення БЖД. Небезпечні, шкідливі, уражаючі, нейтральні та необхідні фактори. Поняття небезпеки, безпеки, ризику та їх взаємозв’язки. Небезпека як основний фактор, що визначає рівень безпеки. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Сучасні проблеми життєдіяльності.

Тема 2. Концепція сталого розвитку – основа науки про безпеку людини.

Конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). Програма дій „Порядок денний на ХХІ століття” та її стратегічні завдання. Основні міжнародні організації та інституції, які опікуються питаннями сталого розвитку. Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй (2000 р.), основні її цілі. Проблема реалізації сталого розвитку в Україні.

Семінар 1. Концепція сталого розвитку та основні її пріоритетні напрямки.

1. Конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.).

2. Програма дій „Порядок денний на ХХІ століття” та її стратегічні завдання.

3. Основні міжнародні організації та інституції, які опікуються питаннями сталого розвитку.

4. Проблема реалізації сталого розвитку в Україні.

Тема 3. Глобальні проблеми сучасності.

Причини і наслідки глобальних проблем сучасності. Глобальні і регіональні екологічні проблеми. Екологічна безпека як пріоритетний принцип розвитку суспільства. Зв'язок екологічних проблем з глобальними проблемами сучасності: демографічною, енергетичною, продовольчою, ресурсною, економічної відсталості, ліквідації небезпечних хвороб та ін.

Семінар 2. Глобальні проблеми сучасності

1. Причини і наслідки глобальних проблем сучасності.

2. Демографічна ситуація в світі на початку ХХІ століття.

3. Продовольча проблема як глобальна, її вирішення в різних регіонах світу.

4. Проблема ліквідації небезпечних хвороб.

Семінар 3. Глобальні та регіональні екологічні проблеми.

1. Екологічна безпека як пріоритетний принцип розвитку суспільства.

2. Глобальні екологічні проблеми: забруднення атмосфери та

Світового океану, руйнування озонового шару, утворення

кислотних опадів.

3. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних екологічних

проблем.

Тема 4. Людина в системі „людина-життєве середовище”

Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров`я людини. Поняття про здоров`я. Здоров`я як ключова характеристика людини. Основні критерії здоров`я. Поняття про суспільне здоров`я.

Характеристика факторів природного середовища, що обумовлюють виникнення і поширення хвороб людини. Поняття про комфортність середовища. Комфортні природні умови для життя населення.

Соціально-економічні фактори та їх вплив на здоров`я населення. Соціально-економічні аспекти суспільного здоров`я. Техногенні аварії та катастрофи, їх вплив на захворюваність та смертність населення. Екологічна ситуація та рівень захворюваності.

Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища.

Семінар 4. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров`я людини.

1. Поняття про здоров`я. Основні критерії здоров`я.

2. Характеристика факторів природного середовища, що обумовлюють виникнення і поширення хвороб людини.

3. Соціально-економічні фактори та їх вплив на здоров`я населення.

4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища.

Питання для тестового контролю (1-й модуль):

1. Об’єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД).

2. Основні завдання науки про безпеку людини.

3. Історія розвитку БЖД.

4. Поняття небезпеки, безпеки, ризику та їх взаємозв’язки.

5. Конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку.

6. Програма дій „Порядок денний на ХХІ століття” та її стратегічні завдання.

7. Основні міжнародні організації та інституції, які опікуються питаннями сталого розвитку.

8. Проблема реалізації сталого розвитку в Україні.

9. Причини і наслідки глобальних проблем сучасності.

10.Демографічна ситуація в світі на початку ХХІ століття.

11. Продовольча проблема як глобальна, її вирішення в різних регіонах світу.

12.Проблема ліквідації небезпечних хвороб.

13. Глобальні екологічні проблеми: забруднення атмосфери та Світового океану, руйнування озонового шару, утворення кислотних опадів.

14. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних екологічних

проблем

15. Поняття про здоров`я. Основні критерії здоров`я.

16. Характеристика факторів природного середовища, що обумовлюють виникнення і поширення хвороб людини.

17. Соціально-економічні фактори та їх вплив на здоров`я населення.

18. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища.

19. Поняття про суспільне здоров`я.

20. Екологічна ситуація та рівень захворюваності.

Теми для самостійного опрацювання (1-й змістовий модуль)

1.Забезпечення продуктами харчування населення різних країн світу.

2. Соціально-демографічні проблеми сучасності.

3. Основні причини демографічної кризи в Україні.

4. Комфортні природні умови для життя населення.