Тема 8. Управління безпекою життєдіяльності.

Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності. Управління БЖД на глобальному рівні. Управління БЖД в Україні. Основні засади державного управління БЖД. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері БЖД.

Питання для тестового контролю (2-й модуль):

1. Природне середовище, його значення для життєдіяльності людини.

2. Техногенне середовище (промислові та енергетичні об’єкти, знаряддя праці, транспорт, житло, зброя, сільськогосподарські тварини і рослини).

3. Виробниче середовище.

4. Побутове середовище.

5. Фізичні чинники небезпеки.

6. Хімічні чинники небезпеки.

7. Біологічні чинники небезпеки.

8. Психофізіологічні чинники небезпеки.

9. Природні небезпеки (тектонічні, топологічні, метеорологічні).

10. Техногенні небезпеки.

11. Соціально-політичні небезпеки.

12. Соціальні небезпеки.

13. Природно-техногенні небезпеки.

14. Природно-соціальні небезпеки.

15. Надзвичайні ситуації та їх соціально- економічні та екологічні наслідки.

16. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності.

17. Управління БЖД на глобальному рівні.

18. Управління БЖД в Україні.

19. Основні засади державного управління БЖД.

20. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері БЖД.

Теми для самостійного опрацювання (2-й змістовий модуль)

1. Природно-соціальні небезпеки (епідемії інфекційних захворювань, СНІД, наркоманія, венеричні захворювання тощо).

2. Аварії на транспорті.

3. Надзвичайні ситуації, їх класифікація, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення.

Література основна:

1. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.-К.:Кондор, 2009.- 286 с.

2. Безпека життєдіяльності: навч. посіб./ За ред. В.Г.Цапка. – К.: Знання-Прес, 2003. – 397 с.

3. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности.- Сімферополь, 1998.- 224 с.

4. Декларация Рио по окружающей среде и развитию.// Ойкумена.- 1992, №3.

Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Підручник.- К.: Каравела, 2009. –280с.

5. Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. – К., 1998. – 280 с.

6. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 332 с.

7. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми, 1999. – 300 с.

8. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.

9. Закони України.

Література додаткова:

1. Гостюшин А.В. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М., 1994.

2. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. - К., 1993.

3. Дэвис Б. Энциклопедия выживания и спасения. - М., 1997.

4. Ильичев А.А. Большая энциклопедия городского выживания. - М., 2000.

5. Кудряшов Б.Г. Выживание в зоне вооруженных конфликтов. - Краснодар, 1999.

6. Лапін В.М. Людина в екстремальних умовах.- Л., 1995.

7. Міжнародне гуманітарне право: Підручник Затверджено МОН. – К.: Знання, 2007. – 467 с.

8. Моляко В.А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия // Психологический журнал, М., 1992. Т.13, №2.

9. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. - М.-СПб., - 1996.

10. Ольшанский Д.В. Психология террора. – М., 2002.

11. Основи стійкого розвитку /За ред. Л.Г.Мельника.- Суми, 2005.

12. Палкевич Я.Е. Выживание в городе. - М., 1992.

13. Петрик О.І. Основи здорового способу життя. - Л., 1995.

14. Постанова Верховної Ради України „Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 5 березня 1998 р.

15. Психологи о терроризме (круглый стол) // Психологический журнал. – т.16. –1995. - №4.

16. Психология экстремальных ситуаций /сост. А.Е.Тарас, К.В.Сельченок. - Минск, 1999.

17. Терновой Н.К., Соловьев А.Е. Все решают секунды. - К., 1989.

18. Цвилюк Г.Е. Школа безопасности. - М., 1997.

19. Кримінально-процесуальний кодекс України.

20. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

21. Закон України “Про міліцію” (від 20 грудня 1990 року, № 565-XII).

22. Закон України “Про попереднє ув'язнення” (від 30 червня 1993 року, № 3352-XII).

23. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (від 16.03.2000, №1550-ІІІ).

24. Закон України “Про правовий режим воєнного стану” (від 06.04.2000, №1647-III).

25. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року. Дата підписання Україною: 12 грудня 1977 р. Дата набуття чинності для України: 25 липня 1990 р. ( Протокол ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР N 7960-XI (7960-11) від 18.08.89 ).

26. Конвенція про закони і звичаї суходільної війни (IV Гаазька конвенція) (Документ 995-222 -ВР) .

Вимоги

до оформлення рефератів з тем самостійного опрацювання

Реферат повинен мати:

      Титульний лист: знизу в правому нижньому куті першої сторінки наводиться прізвище та ініціали, курс, група. Посередині сторінки – назва теми великими літерами.

План реферату:

1. Вступна частина, яка розкриває актуальність і проблеми теми для безпеки життєдіяльності людини, суспільства, держави.

2. Основна частина – а) зміст обов'язкових питань, які запропоновані для самостійного вивчення; б) зміст додаткових питань, які допоможуть ширше розкрити тему; в) значення і висновки до кожного питання визначеної теми; г) посилання у тексті на літературні джерела, які були використані.

3. Частина власних думок, які стосуються питань теми, пропозицій, які можуть на погляд автора вирішити проблему, приклади.

4. Частина підсумкових висновків реферату.

5. Літературні джерела.

Обсяг реферату: для друкованих робіт не менше 6 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної сторінки і літературних джерел).

Реферат оцінюється за:

• повноту розкриття всіх питань теми;

• творчий аналіз та висновки;

• культуру мови;

• логічність мислення та його послідовність;

• врахування специфіки майбутньої професії.

Оцінка знижується або виставляється “незадовільно” якщо:

• реферат написаний із численними запозиченнями у інших авторів без посилання на джерела (плагіат);

• порушення оформлення;

• відсутність додаткових літературних джерел, опрацювання тільки допоміжної літератури (підручників, методичних розробок, лекцій);

• наявність граматичних та орфографічних помилок.

Теми рефератів

1.Основні завдання науки про безпеку людини.

2. Історія розвитку БЖД.

3. Конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку.

4. Програма дій „Порядок денний на ХХІ століття” та її стратегічні завдання.

5. Проблема реалізації сталого розвитку в Україні.

6. Причини і наслідки глобальних проблем сучасності.

7. Глобальні і регіональні екологічні проблеми.

8. Соціально-демографічні проблеми ХХІ століття.

9. Продовольча проблема як глобальна, її вирішення в різних регіонах світу.

10. Проблема ліквідації небезпечних хвороб.

11. Глобальні екологічні проблеми.

12. Глобальні кліматичні зміни, їх прояв у різних регіонах світу.

13. Екологічна ситуація та рівень захворюваності.

14. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних екологічних проблем.

15. Природне середовище, його значення для життєдіяльності людини.

16. Небезпеки життєвого середовища.

17. Природні небезпеки (тектонічні, топологічні, метеорологічні).

18. Техногенні небезпеки (промислові аварії та катастрофи, аварії на транспорті).

19. Соціально-політичні небезпеки (війни, тероризм, екстремальні ситуації криміногенного характеру).

20. Надзвичайні ситуації та їх соціально- економічні та екологічні наслідки.

21.Природно-соціальні небезпеки (епідемії інфекційних захворювань, СНІД, наркоманія тощо).

22. Природно-техногенні небезпеки („парниковий ефект, порушення озонового шару, кислотні опади).

23. Проблема забезпечення продуктами харчування населення різних країн світу.

24. Біологічні чинники небезпеки.

25. Антропогенні катастрофи на акваторіях Світового океану.

26. Міжнародне співробітництво у вирішенні проблеми забруднення Світового океану.

27. Міжнародне співробітництво у вирішенні проблеми забруднення атмосфери.

28. Ресурсозбереження як запорука стійкого розвитку.

29. Стихійні метеорологічні явища на території України.

30. Україна як суб’єкт міжнародних правовідносин у сфері БЖД.

22