КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КРАЇНОЗНАВСТВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ “КРАЇНОЗНАВСТВО”

для слухачів відділення післядипломної освіти

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра країнознавства

Укладач:

проф. В.І.Головченко

КРАЇНОЗНАВСТВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для слухачів відділення післядипломної освіти

(спеціальності “міжнародна інформація”, “міжнародне право”, “міжнародні економічні відносини” та “міжнародний бізнес”

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 9

від “20” травня 2011 р.

Завідувач кафедри

____________________

Директор Інституту міжнародних відносин

____________________

В.В.Копійка

Київ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни

“КРАЇНОЗНАВСТВО”

Укладач:

проф. В.І.Головченко

Лектор:

проф. В.І.Головченко

Викладач:

проф. В.І.Головченко

Погоджено

з науково-методичною комісією

“_____” _______________ 2011 р.

____________________________

Підпис голови НМК факультету/інституту

Навчальна дисципліна „Країнознавство” є професійно орієнтованою складовою загальної освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр” напряму 0304 „міжнародні відносини” й має на меті формування в слухачів Інституту міжнародних відносин комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки; уявлення про цивілізаційний вимір вивчення країн і регіонів; розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти планети, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення слухачів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.

Об’єктом курсу є країни Азії, Африки, Латинської Америки.

Предмет навчальної дисципліни включає географічне й геополітичне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного ладу, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує знання:

- понятійно-категоріального апарату наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініцій та властивостей геосистем, сутності держави, країни та ролі цих акторів у міжнародних відносинах;

- загальної структури країнознавчих досліджень;

- друкованих, інтернетівських і мультимедійних джерел країнознавчої інформації;

- особливостей системного й комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

- країнознавчої типології держав Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

- геополітичних, природно-кліматичних, етнодемографічних, культурно-цивілізаційних, історичних, суспільно-економічних та політико-правових особливостей розвитку країн і регіонів;

- науково-практичних складових країнознавства.

Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує вміння:

- добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

- будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

- орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

- використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) й порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;

- формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

- визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

- застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії;

- обстоювати активну громадянську позицію в питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Навчальна дисципліна „Країнознавство” вивчається протягом семестру в обсязі 324-х годин навчальних занять: 24 години – лекційних, 6 годин – семінарських занять, а також 294 години самостійної роботи.

Форма підсумкового семестрового контролю – іспит.