- •1. Арістотелєвський принцип єдності часу, місця та дії. Історичні витоки драматургії.
- •2. Характер і стиль закадрового тексту. Лаконізм, інформаційна ємкість ремарок, характерність та предметність.
- •3. П. І. Чайковський і московська композиторська школа.
- •1. Драматургія як теорія драматичної творчості. Особливості драми як літературного роду. Драматургія, як процес вироблення дії.
- •2. Телевізійні жанри: реаліті шоу.
- •3. Віденська класична школа.
- •1. Дія, основа сюжету. Дія і контрдія. Наскрізна дія. Дія та подія.
- •2. Телевізійні жанри: тележурнал. Телеогляд.
- •3. М. В. Лисенко – фундатор української музичної школи.
- •1. Концепція твору. Цілісність, органічність. Інтрига.
- •2. Екранізація літературного твору та її види.
- •3. Кіно мюзикл: специфіка, етапи розвитку.
- •1. Слово у сценарії. Діалог, закадровий текст, ремарка, надпис. Роль напису у німому та звуковому кіно.
- •2. Драматургічні засоби художньої виразності кадру. Фільм місце втілення кіносценарію.
- •3. Напрям романтизму в європейському музичному мистецтві 19 ст.
- •1. Кінематографічне мислення письменників докінематографічної доби. Монтажне мислення кінодраматурга.
- •2. Художня тропіка як засіб образотворення. Метафора і метонімія.
- •3. Основні тенденції розвитку російського музичного мистецтва на рубежі 19-20 ст.
- •1. Класичні жанри: трагедія, комедія, драма. Витоки жанрів та їх особливості.
- •2. Екранний час та метраж. Різноманіття сценарних форм: від етюду, кіноновели до сценарію повнометражного фільму.
- •3. Імпресіонізм у музичному мистецтві кінця 19 ст. – початку 20 ст.
- •1. Екранний образ. Структура екранного образу і його різноманітність. Прототип. Уява. Продуктивна уява.
- •2. Матеріал. Тема. Проблема. Ідея.
- •3. Пісня – провідний жанр радянського музичного мистецтва 20-х – 40-х років.
- •1. Деталь. Функції та види кінематографічної деталі. Вплив на сюжет.
- •2. Задум. Джерела задуму та його критична оцінка. Дисципліна праці сценариста. Щоденник спостережень. Записник. Сновидіння. Диктофон. Відбір.
- •3. Д. Д. Шостакович, с. С. Прокоф’єв – видатні представники російського радянського музичного мистецтва.
- •1. Конфлікт, як генератор дії. Центральний та другорядні конфлікти. Взаємозв'язок мотивації й конфлікта.
- •2. Заявка, експлікація як способи викладу задуму. Від задуму до сценарію.
- •3. Творча діяльність композиторів «Могучої кучки».
- •1. Телевізійні жанри: телесеріал, створення та види.
- •2. Кінофільм як видовище. Особливості екранних видовищ. Сприйняття. Організація вражень глядача.
- •3. Риси подібності та відмінності кіно і музики.
- •1. Сюжет і фабула. Динаміка взаємин. Основи сюжетотворення. Логічність дії і обґрунтованість мотивацій.
- •2. Перипетія та катарсис у драматургії.
- •3. Творча діяльність українських композиторів 19 ст., традиції та новаторство.
- •1. Герой (персонаж). Типи (стереотипи), персонажі. Створення героя і способи досягнення ідентифікації. Мотивації та перешкоди героя. Персонаж і автор.
- •Створення героя. Мотивація, перешкоди.
- •2. Зміст і форма. Діалектика взаємин. Відповідність форми та ідеї.
- •3. Шляхи розвитку музичного мистецтва країн Західної Європи і сша у другій половині 20 ст.
- •1. Характер як сукупність особливих рис темпераменту, вад і достоїнств. Ідентифікування глядача з дієвою особою. Вчинок. Характер, що провокує конфлікт, рухає сюжет.
- •2. Сцена та епізод у драматургічному творі. Другий план. Паралельна дія.
- •3. Музика, як виражальний засіб кінематографа.
- •1. Драматургічна ситуація. Драматична колізія. Конфлікт. Перипетії.
- •2. Телевізійні жанри: реклама та кліпи.
- •3. Радянський музичний театр 20-х – 40-х років.
- •1. Специфічні особливості діалога. Підтекст. Фільми, де домінує діалог.
- •2. Телевізійні жанри: ток-шоу. Телегра.
- •3. Продовження і розвиток традицій в українській музиці на межі 19-20 ст.
- •1. Жанр як рівень умовності спілкування з глядачем. Стиль. Види і жанри в кінодраматургії. Новаторські пошуки жанрового різноманіття.
- •2. Ритм, як елемент композиції. Ритм і темпоритм.
- •3. Нові художні напрями і течії в музичному мистецтві країн Західної Європи і сша у першій половині 20 ст.
- •1. Загальна характеристика композиції та її елементи.
- •2. Форми сценарного запису. Формат і особливості сучасного сценарію.
- •3. Музичний фільм: різновиди і специфіка кожного з них.
- •1. Драматургічний сенс комунікацій. Діалог, монолог, закадровий голос, написи.
- •2. Документальний фільм. Стадії роботи над сценарієм: визначення теми, концепції, фази збирання матеріалу, проведення інтерв’ю, пошуку у кіноархівах.
- •3. Музика українського художнього кіно у другій половині 20 ст.
- •1. Науково-пізнавальний фільм. Вивчення проблеми. Робота з науковим консультантом. Пошук образного вирішення фільму.
- •2. Телевізійні жанри: журналістське розслідування.
- •3. Музика, як вид мистецтва: специфіка, засоби виразності.
- •1. Телевізійні жанри: телеспектакль. Телефільм.
- •2. Відмінності німого й звукового сценарію. Органічна німота. Приклади з кіно.
- •3. Провідні кіно композитори, їх творчий доробок.
Створення героя. Мотивація, перешкоди.
Как сценарист, вы должны тщательно изучить ваших героев — с каждой из трех сторон. Если вы не знаете ваших персонажей внутренне и внешне, они не смогут эффективно действовать в вашей истории.
Многие преподаватели советуют, прежде чем вы приступите к писанию самого сценария, составить полные биографии ваших героев, по крайней мере главных из них. По меньшей мере, надо написать план биографии ваших героев от рождения до появления в вашей истории, чтоб быть уверенным, что вы их знаете не хуже, чем ваших близких друзей. Даже если этот подготовительный материал не найдет применения в сценарии, ваши герои будут действовать гораздо более естественно и результативно, если вы будете знать историю их жизни.
На начальном этапе у вас, вероятно, есть основанная на замысле и логике идея, кто будет героем вашей истории. Возможно, вы ясно представляете себе и других персонажей, включая их физический облик, особенности характера и биографии. Но когда-нибудь вы столкнетесь с необходимостью создавать характер из ниоткуда, из самого схематического о нем представления.
Вы можете оказаться в одной из двух типичных ситуаций:
1. Вы уже имеете в виду характер, основанный или на реальности (из жизни или экранизации), или созданный вашим воображением, и вам лишь надо убедиться, что характер действует в сюжете достаточно эффективно.
2. Вам надо создать характер «из ничего».
В любом случае, вы должны представить себе качества, необходимые данному персонажу, и как каждое из этих качеств проявляется в процессе развития истории. Начнем с детального описания и изучения героя, со всеми необходимыми по ходу дела соображениями. Затем перейдем к другим типам главных героев (мстительным, рефлектирующим, романтическим), затем к второстепенным персонажам.
1. Герой должен вызывать симпатию
2. Герой должен оказаться в опасности
3. Герой может вызывать любовь зрителя
4. Познакомьте зрителя с героем как можно скорее.
Вы должны позаботиться о решении проблемы идентификации немедленно. Создайте симпатию к герою, опасность для него, вызовите у зрителя любовь к нему, как только он будет представлен на экране.
Лишь после того как вы создадите идентификацию, вы можете заняться демонстрацией его пороков. Вы можете сделать героем кого угодно. Убийцы, диктаторы и растлители малолетних — все уже побывали в положительных героях, но сперва позаботьтесь о сопереживании, а потом показывайте отрицательную сторону вашего героя. В противном случае зритель не будет ему сочувствовать.
2. Зміст і форма. Діалектика взаємин. Відповідність форми та ідеї.
Форма - змістовна, зміст - формальний. Вони взаємопроникні і нероздільні. Не правильно вважати, що, наприклад, стакан - це форма, а молоко - його зміст. Вони нерозривні у своїй взаємодії - это и есть диалектика взаимоотношений
3. Шляхи розвитку музичного мистецтва країн Західної Європи і сша у другій половині 20 ст.
Білет 14