Шкала та критерії оцінювання знань студентів з курсу

Кількість набраних балів	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS	Критерії оцінювання
86-100	5 «відмінно»	А	Глибокі теоретичні знання з дисципліни, повні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, вільне володіння методами виконання практичних завдань та їх безпомилкове вирішення, чітка аргументована позиція щодо можливостей вирішення проблем документування управлінської діяльності.
79-85	4 «добре»	В	Вільне володіння програмним матеріалом та методами виконання практичних завдань, однак з недостатньо повним їх обґрунтуванням та порушенням логіки викладення. Мають місце незначні помилки при вирішенні практичних завдань.
71-78	4 «добре»	С	Достатні теоретичні знання з дисципліни та вміння виконувати стандартні практичні завдання. Мають місце окремі помилки у відповідях на поставлені питання. Відсутність чіткої аргументованої позиції при вирішенні практичних завдань.
66-70	3 «задовільно»	Д	Достатні теоретичні знання з дисципліни, наявність певних навичок щодо вирішення практичних завдань. Відповіді на поставлені питання недостатньо аргументовані з наявністю окремих суттєвих помилок.
60-65	3 «задовільно»	Е	Мінімально допустимий рівень теоретичних знань з дисципліни. Володіння основним понятійним апаратом. Можливість вирішення окремих практичних завдань за допомогою викладача. Неповна відповідь на поставлені питання із допущенням суттєвих помилок.
35-59	2 «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	FХ	Недостатні теоретичні знання та недостатнє володіння основними поняттями і категоріями дисципліни, невміння вирішувати практичні завдання
0-34	2 «незадовільно» (з обов'язковим повторним вивченням дисципліни)	F	Відсутність теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни.

Глосарій

1. Агресивна стратегія ризик-менеджменту — концентрація на захопленні часток ринку, швидкому рості активів і капіталу, в тому числі з використанням напівзаконних способів.

2. Альтернативність (як риса ризику) – необхідність вибору з кількох можливих варіантів рішень.

3. Апетит до ризику – рівень прийнятих організацією ризиків відповідно до інтересів власників

4. Безпосередній об’єкт загроз на підприємстві — це ресурси організації (її активи, тобто фінансові ресурси, інформація, обладнання, тобто матеріальні ресурси, персонал, тобто людські ресурси, а також напрями самого бізнесу).

5. Випадкові фактори – це ті, щодо яких відомі необхідні для опису випадкових величин характеристики: закони розподілу чи хоча б їхні перші моменти — математичні очікування і дисперсії.

6. Відомі ризики - часто зустрічаються і можуть бути враховані з високим ступенем імовірності

7. Втрата – ненавмисне скорочення вартості в результаті небезпеки.

8. Господарський ризик підприємства (економічний) – ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією на внутрішньому і зовнішньому ринках товарно-грошовими, і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

9. Декларація з ризик-менеджменту розробляється начальником відділу управління ризиками, затверджується вищим керівником, виражає філософію компанії стосовно управління ризиком і містить сформульовану письмово стратегію ризик-менеджменту.

10. Диверсифікація - розподіл ризику за рахунок розподілу капіталу, активів між різними об'єктами вкладення.

11. Дисперсія - ступінь відхилення очікуваного значення від середньої величини (середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результатів)

12. Ділові ризики (бізнес-ризики) - ризики безпосередньо пов'язані з діловими операціями компанії на її ринках постачання і збуту, тобто з її бізнесом.

13. Економічний аспект ризику проявляється в загрозі доходу поточного періоду та загрозі доходам майбутніх періодів.

14. Загальний об’єкт загроз на підприємстві — реалізація намірів компанії

15. Імовірність — це можливість одержання певного результату.

16. Інтегральний підхід до ризик-менеджменту (стратегічний ризик-менеджмент, комплексний ризик-менеджмент) - орієнтації на управління ризиками всієї компанії в цілому.

17. Кількісна оцінка ризику це визначення його розміру, приписування ризику числового значення

18. Класифікація ризиків – це систематизація безлічі ризиків на підставі певних ознак і критеріїв, що дозволяють об'єднати підмножини ризиків у більш загальні поняття.

19. Коефіцієнту ризику - співвідношення максимально можливого розміру втрат та обсягів власних фінансових ресурсів підприємства

20. Комплексна система управління ризиками – система в рамках якої здійснюється управління всіма видами ризиків, пов’язаними з діяльністю компанії (бізнес-ризиків, фінансових, операційних та інших), а також формується показник, який відображає рівень ризику в цілому по компанії.

21. Консервативна стратегія ризик-менеджменту передбачає збереження того, що вже створено, відмову від розширення бізнесу, якої б то не було експансії на ринку.

22. Короткочасні ризики – ті, що загрожують підприємству протягом кінцевого відомого проміжку часу.

23. Кредитний ризик (включаючи ризик погашення) - ризик того, що учасник-контрагент не виконає свої зобов'язання повною мірою або до встановленої дати, або у будь-який час після цієї дати.

24. Лімітування — це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту і т. п.

25. Майновий (фізичний) аспект ризику полягає у загрозі втрати майна та цінностей

26. Мета аналізу ризиків – одержання інформації про структуру, властивості об’єкта і наявні ризики.

27. Настанови з ризик-менеджменту – це пакет документів з нормативних, інструктивних та робочих матеріалів ризик-менеджера, потрібних для розробки програм управління ризиками які визначають конкретні дії.

28. Невизначені фактори ризику – це фактори ризику про які ймовірнісні судження про відсутні і у кращому разі можливі наслідки підтверджуються заданням діапазонів зміни їхніх числових значень.

29. Невизначеність –неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду їх реалізації, так і з погляду виду їх прояву.

30. Обмеження ризиків за рахунок лімітування операцій – це підхід при якому застосовується обмеження кількісних характеристик окремих груп операцій, виділених по їхньому чи типу або по особах, що несуть відповідальність за операції;

31. Організація ризик-менеджменту – це система заходів, спрямованих на раціональне поєднання усіх його елементів в єдиний технологічний процес управління ризиком.

32. Підприємницький ризик — це ймовірність загрози втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності.

33. Політика ризику – сукупність заходів, метою яких є реально знизити небезпеку прийняття неправильних рішень і скоротити їх потенційні негативні наслідки на різних стадіях функціонування підприємства.

34. Помірно-агресивна стратегія ризик-менеджменту — те або інше поєднання збереження існуючого становища підприємства з прагненням до захоплення часток ринку, збільшення прибутку і тощо. При цьому використовуються законні способи боротьби з конкурентами.

35. Постійні ризики – ті, що безупинно загрожують підприємству в даному географічному районі або у певній галузі економіки.

36. Правила максимуму виграшу полягає у тому, що з можливих варіантів ризикованих вкладень капіталу обирається той варіант, який дає найбільшу ефективність результату (виграш, доход, прибуток) за умов мінімального або прийнятного для інвестора ризику (ґрунтується на теорії ігор).

37. Правила оптимального коливання результату полягає у тому, що з можливих рішень обирається те, при якому імовірність виграшу та програшу для одного й того ж ризикового вкладення капіталу має невеликий (а краще найменший розрив), тобто найменшу величину дисперсії, середнього квадратичного відхилення, варіації.

38. Правило оптимальної імовірності результату полягає у тому, що з можливих рішень обирають те, при якому імовірність результату є найкращою і прийнятною для інвестора, тобто задовольняє фінансового менеджера.

39. Процес управління ризиками - це роботи, пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризиків і прийняттям рішень, що включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій.

40. Процесний підхід – це розгляд всієї діяльності компанії як сукупності взаємодіючих процесів, що протікають всередині організаційної структури й реалізують ціль її існування

41. пряме директивне управління ризиками - підхід до управління ризиками, у рамках якого при проведенні окремої операції оцінка передбачуваних ризиків доводиться до вищого керівництва організації, що приймає остаточне рішення про доцільність проведення операції.

42. Ризик – це міра очікуваної невдачі, небезпека настання несприятливих наслідків, можливий збиток або невдача в комерційній справі.

43. Ризик — це об'єктивно-суб'єктивна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситу­ації неминучого вибору й відображає ступінь досягнення очікува­ного результату.

44. Ризик банкрутства – небезпека повної втрати підприємцем власного капіталу і нездатності його розраховуватися за взятими на себе зобов’язаннями.

45. Ризик в абсолютному вираженні визначається величиною можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) чи вартісному (грошовому) вимірі, якщо тільки збиток піддається такому виміру

46. Ризик підприємства (чи економічний ризик) - це комбіна­ція 1) події, пов'язаної з діяльністю підприємства і яка впливає на нього, 2) імовірності цієї події та 3) її наслідків, що унеможливлюють досягнен­ня запланованих цілей і в остаточному підсумку позначаються на доходах підприємства.

47. Ризик у менеджменті – це властивість системи під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників переходити із стану нормального функціонування (працездатності) або нормальної реалізації будь якого виду діяльності, у тому числі і зовнішньоекономічної, у стан відмови, у результаті чого з’являється імовірність невиконання поставлених цілей і як результат недоотримання запланованого доходу і можливі втрати.

48. Ризик як економічна категорія – це подія, яка може відбутися чи не відбутися і спрямована на досягнення привабливої мети, досягнення якої пов’язане для людини з елементами небезпеки, загрозою втрати чи неуспіху.

49. Ризик як історична категорія виникає на нижчій сходинці цивілізації і є усвідомленою людиною можливою небезпекою.

50. Ризик-менеджмент – система управління ризиком і економічними, а найчастіше фінансовими, відносинами, які виникають в процесі цього управління, це система оцінки ризику, управління ризиком і фінансовими відносинами, які виникають в процесі бізнесу.

51. Ризик-менеджмент в широкому розумінні це — мистецтво і наука про забезпечення умов успішного функціонування будь-якої виробничо-господарської одиниці в умовах ризику.

52. Ризик-менеджмент у вузькому розумінні— це процес розробки і впровадження програми зменшення будь-яких збитків, які можуть виникнути.

53. Ризик-менеджмент як наукова дисципліна – це - синтетична наукова дисципліна, яка вивчає вплив на різні сфери діяльності людини випадкових подій, що завдають фізичного і матеріального збитку.

54. Ринковий ризик - ризик втрат, зафіксованих на балансових і позабалансових позиціях компанії в результаті змін ринкових цін, зміни значень параметрів ринку (таких як процентні ставки, курси валют, ціни акцій або товарів, кореляція між різними параметрами ринку і мінливість цих параметрів)

55. Самострахування являє собою форму створення страхових (резервних) фондів безпосередньо в господарюючому суб’єкті. Основна задача самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності

56. Селективні ризики (лат. - вибір, добір) - це ризик неправильного вибору видів вкладення капіталу, виду цінних паперів для інвестування в порівнянні з іншими видами цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля.

57. Середньоквадратичне відхилення – міра можливої розбіжності величини з прогнозованим значенням

58. Ситуація невизначеності характеризується тим, що ймовірність настання результатів рішення чи подій у принципі не встановлювана (її не можна вгадати і вирахувати).

59. Ситуація ризику – виникає якщо існує можливість кількісно і якісно визначити ступінь ймовірності настання того чи іншого варіанта події

60. Спекулятивні ризики - виражаються в можливості одержання як позитивного, так і негативного результату.

61. Стан відмови системи – це стан, що веде до порушення заданих функцій і невиконанню поставленої перед системою мети.

62. Стан працездатності системи – це стан, при якому система забезпечує виконання заданих функцій (досягнення поставленої мети).

63. Стратегічний ризик – можливість настання неочікуваної події, яка знижує здатність керівників своєчасно і якісно розробляти і реалізовувати стратегію управління підприємством.

64. Стратегія ризик-менеджменту - це мистецтво управління ризиком у невизначеній господарській ситуації, яке ґрунтується на прогнозуванні ризику та використанні прийомів його зниження.

65. Стратегія управління - це спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети за допомогою визначеного набору правил і обмежень для прийняття рішень.

66. Ступінь ризику – імовірність настання випадку втрат, а також розмір можливих збитків від нього

67. Суб’єкт управління в ризик-менеджменті – це спеціальна група людей об'єднана у відділ або окремі функціональні виконавці (фінансовий менеджер, менеджер по ризиках, спеціаліст по страхуванню, аквізитор, актуарій, андеррайтер і інші), які через різні заходи та методи управлінського впливу здійснюють цілеспрямоване функціонування об’єкту управління.

68. Сутність правила "оптимального поєднання виграшу та величину ризику" полягає у тому, що менеджер оцінює очікуваний розмір виграшу та ризику і приймає рішення щодо вкладення_капіталу у ту справу, яка дозволить одержати очікуваний виграш і одночасно уникнути значного ризику.

69. Тактика управління - це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах

70. Управління ризиком - спеціальний вид менеджерської діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на результати роботи підприємства.

71. Управлінські ризики (організаційні) - це ризики, пов'язані з внутрішньою організацією роботи підприємства та здійсненням як основних так і специфічних функцій управління ним.

72. Фактор (чинник) ризику – це причини або рушійні сили, які породжують ризикові процеси.

73. Фінансовий аспект ризику проявляється в загрозі доходу, структурі власності та капіталу, тобто загрозі стійкості функціонування підприємства.

74. Хеджування як метод зниження ступеня ризику — це система заходів, що дозволяє виключити або обмежити ризики фінансових операцій в результаті несприятливих змін курсу валют, цін на товари, процентних ставок тощо в майбутньому.

75. Чисті ризики характеризуються тим, що вониа практично завжди несуть в собі втрати для підприємницької діяльності (означають можливість одержання негативного чи нульового результату).

76. Якісна (дескриптивна) оцінка ризику - це визначення всіх конкретних видів ризику, що виникають у процесі діяльності підприємства.