52. Причини, основні етапи, особливості французької революції 18ст.

Велике значення в процесі утворення капіталістичного ладу має Французька революція1789-1794рр. Вона була наслідком глубокого протистояння між капіталістичним засобом виробництва і системою феодальних відносин, головною перепоною був абсолютизм. У 18 ст. ще більше проявився паразитичний характер монархії, коли двір брав із казни гроші для розкошувань. Французькі революціонери мали чітку програму боротьби за буржуазну демократію. Вони за основи взяли лозунги: « свобода, рівність, братерство». Революційна ситуація склалася таклож в результаті кризи, неврожайних років, голодних бунтів. У відповідь на намагання короля Людовіка 16 розігнати Установчі збори, працюючі всього парижу піднялись на повстання, що стало початком революції.

3 етапи: 14 липня 1789-10серпня 1792рр. – представники ліберального дворянства і буржуазії проводять рядантифеодальних заходів. У Франції встановлюється Конституційна монархія. ІІ преіод: 10 серпня 1792р. – 2 червня 1793р. – влада перейшла до рук жирондистів. Проголошується республіка

2 червня 1973р. – 27 липня 1794р. – до влади прийшли якобінці.

53. Декларація прав людини і громадянина 1789р.

У цьому документі фрмулювались найвадливіші а имоги революційної буржуазії. На її зміс значний вплив мали ідеї просвітителів і Деклараія незалежності США.У декларації містилися відомоті про невід.ємні права людини і громадянина, до яких належать: свобода, рівність, право приватної власності, безпека, супротив гніту. Була проголошена свобода робити все, що не приносить шкоди іншим. Власність розглядувалась, як святе право, ніхто не міг бути позбавлений приватної власності. Закон розглядувався, як висловлення спільної волі, при чому у його створення могли брати участь всі, хто забажає. Декларація закріпила правав людей на висловлення своїх думок, в тому числі і релігійних, Закріплювалось положення презумпції невинуватості, але Декларація не відображала радикальних вимог щодо аграрної реформи.

54. Суть політичного режиму якобінської диктатури

Народне повстання 1793 р. главою якого був повстанський комітет Призької комуни призвело до вигнання жирондистів із конвенту і встановлення диктатури якобінців. Вони зруйнували залишки феодального строю, створили основу для розвитку капіталістичних відносин. Найважливішою була проведена аграрна реформа. Селянським общинам були повернені їх землі. Поділена земля стала приватною власністю селян. Були скасовані всі феодальні права. Часто якобінці ідступали від принципів свободи. Так в 1793р. конвент ввів смертну кару за спекуляцію. Були встановлені максимальні ціни на продовольство.Але була сформована система допомоги біднякам. Створений комітет загального спасіння, революційний трибунал.

55. Конституції Франції 1791,1793,1795рр.

Форма правління. 1791 – Конституційна монархія. Виборче право: громадяни були поділені на активних і пасивних. Активні могли брати участь у виборах. Це були чоловіки старші 25 років, які певний час проживали на даній території, платили прямий податок, не менше вартості 3 робочих днів, не були прислугою, Для виборців – дохід 300-400 робочих днів. Оновні принципи: Передбачала свободу пересування, зібрань, звернення до влади з особистими петиціями, свободу віросповідання, передбачаося введення безплатної освіти. Законодавча влада належала буржуазії, виконавча – королю.Він був главою, головнокомандуючим, міг призначати на дипломатичні посади оголошувати війну, накладати вето. Законодавча на лежала Національним Законодавчим зборам, які обиралися на 2 роки і не могли бути розпущені королем. Збори могли притягувати міністрів до відповідальності.

1793 – республіка. Виборче право: для чоловіків – з 21 року. Основні принципи: Французька республіка визнавлася єдиною і неподільною. Законодавчий корпус збирався 1 раз на рік, міг тільки пропонувати закони. Закон набирав сили після 40днів, після розсилки його в департаменти. Виконавча рада складалася з 24 осіб, які повинні були обиратисянаціональними зборами.

1795р. - форма правління – республіка, виборче право: вімінялось загальне виборче право і був введений великий майновий ценз. Принципи: законодавча влада – Рада старійшин і рада пятисот, виконавча влада – директорії, але ця конституція не могла закріпити економічної і потітичної стабільності.