39. Оновні джерела та риси права Московської держави.

Перший період: Основним законодавчим актом залишилась Руська Правда, уставні грамоти(Двинська(1397), Білозерська(1488р.). Найвизначнішою памяткою був Судебник 1497 року. Поклав початок кріпосним відн, закріпивши Юр.їв День. Охоплював норми крим,КПр. права. Характерним було знищення общинної земельної власності(землі переходили до поміщиків). Розрізняли договори купівлі-продажу, позики. Спадкувати міг син, а у разі смерті сина – дочка. Досить повно судебник регламентував кримінальне право. Злочин – лиха справа. Хлоп – розглядувався як суб.єкт злочину. Виникли нові злочини – проти д. В покаранні відігравало роль покарання. Процес починався чолобитною. Як докази застосовувалися документи, акти, грамоти.Другий період: Судебник 1550р.(містив ознаки судебника 1497р., але були вирішені питання феод землеволодіння) Стоглав1551р. (стосувався церковних питань), уставна книга Розбійного приказу 1555р.(норми крим. Права і процесу), Соборне уложення 1649р.(звід Законів Росії). Три види феодального землеволодіння: власність держави, вотчинні землеволодіння помістя. Розвинені договори купівлі-продажу, найму, позики. Злочин - лиха справа, передбачалось широке застосування смертної кари, жорстока система покарань, Суд, повинен був дотримуватися вимог закону. Третій період: маніфести, церковні та уставні грамоти, статути(військовий статут 1716р., Морський статут тощо) Діяло Соборне уложення. Земля належала державі. Перелічувалося коло осіб, яким не належало укладати договори: божевільні, марнотратники, малолітні, особи, засуджені до смерті. Договори: міни, купівлі-продажу, найму, підряду. Шлюбний вік для чоловіків – 20, жінок -17. Заборонялося вступати в шлюбособам, старшим 80 років, розірвати шлюб модна було тільки у випадку засудження. Під зл. розумілося порушення закону, діяння, що наносять шкоду і збитки д. Зл–реліг, держ, службові, військ. Проста і кваліфікована смертна кара, заслання на каторжні

40. Передумови. Політичні течії та етапи Англійської революції.

Революція пороходила під релігійними знаменами. В її основу були покладені вимоги пануючої церкви про відновлення старих звичаїв. Вона виступила проти монархії не в союзі з народом, а союзі з новим дворянтвом. Розрізняють такі етапи: І етап: пресвітаріанський(1640-1648рр.), владу захопила торгово-фінансова буржуазія, верхівки дженрі, які бажали встановити консттуційну монврхію.

ІІ етап: індефендентський(1648-1653рр.) буржуазно- аристократична республіка перетворилась в станову монархію. ІІІ етап: диктаторський(1653-1659рр.) – привів до ліквідації монархії. Збереження земл ленлордів, рішення аграрного питання не на користь селян – основна причина революції.

Сформувались 3 течії: пресвітаріани – буржуазія і верхівка дженрі, хотіли обмежити королівську владу, очистити церкву від пережитків католицизму; індепенденти – середнє і мілке дворянство, хотіли створити конституційну монархію. Передбачали проголошення невід.ємних прав і свобод народу. В ході революції з індепендентської течії виділилися левелери – ремісники та селяни, вимагали втілення ідеї суверенності, загальної рівності, проголошення республіки та дигери – селяни, що виступали за знищення власності на землю.