- •1 Поняття римського права.
- •2. Система римского права
- •3. Предмет римського права
- •4. Періоди розвитку римського права.
- •5. Рецепція римського права
- •6. Роль та значення римського права для сучасного юриста.
- •1.Поняття та види джерел права
- •2. Звичаєве право та закон
- •3. Едикти магістратів
- •5.Кодифікація римського права
- •1.Виникнення суду
- •2 Загальні поняття про легісакційний, формулярний та екстраординарний процеси.
- •3.Поняття та види позовів
- •4 Особливі засоби преторського захисту.
- •5. Позовна давність
- •1.Суб'єкти права
- •2.Правовий статус римських громадян
- •3.Правовий статус латинів.
- •4.Правовий статус перегринів.
- •5.Правове становище рабів
- •6.Правовий статус вільновідпущеників
- •8.Юридичні особи
- •1.Поняття та види сім'ї
- •2.Поняття та види шлюбу.
- •3.Правові відносини подружжя.
- •4.Правові відносини батьків та дітей.
- •2.Класифікація речей: речі в обігу та вилучені з обігу; манципні та неманципні; родові та індивідуальні; речі споживчі та неспоживчі;
- •3.Класифікація речей: подільні та неподільні; речі прості, складні та складені; плоди; речі тілесні та безтілесні.
- •2.Правові наслідки визнання набувача речей добросовісним і недобросовісним.
- •3.Встановлення та припинення володіння.
- •4.Захист володіння.
- •1.Поняття та зміст права власності.
- •2.Види власності.
- •3.Спільна власність.
- •3.Ємфітевзис і суперфіцій.
- •3.Право застави (заставне право)
- •2.Виникнення зобов’язання.
- •3.Сторони в зобов’язанні.
- •4.Виконання зобов’язань та відповідальність за невиконання або неналежне їх виконання.
- •5.Гарантії виконання зобов’язання.
- •6.Припинення зобов’язання.
- •Договір. Загальні положення
- •1.Поняття і види договорів.
- •2.Умови дійсності договорів.
- •3.Зміст договору.
- •4.Укладення договору.
- •Окремі види договорів
- •1.Вербальні договори.
- •2.Літеральні договори.
- •3.Реальні договори (позика, позичка, зберігання).
- •4.Консенсуальні договори (купівля-продаж; найму речей, робіт, послуг; доручення; товариства).
- •5.Безіменні контракти та їх види.
- •6.Пакти та їх види.
- •1.Загальні положення про спадкування.
- •2.Спадкування за ius civile
- •3.Спадкування за преторським правом (bonorum possessio).
- •4.Спадкування за заповітом.
- •5.Спадкування за законом.
6.Правовий статус вільновідпущеників
Вільновідпущеник (libertini) - це відпущений на свободу раб. За загальним правилом, він формально набував правового статусу свого господаря, що відпустив його на свободу (звільнив з рабства). Однак правоздатність вільновідпущеника не співпадала з правоздатністю тієї категорії, правове положення якої він набував. Він не міг укласти шлюб з вільнонародженою римською громадянкою аж до початку принципата, а шлюб вільновідпущеника з особою сенаторського звання заборонявся до юстиніанівського періоду. В сфері публічних відносин вільновідпущеник обмежувався в праві служити в римських легіонах, а в I ст. н.е. втратив право участі в народних зборах.
Навіть після звільнення з рабства не припинявся у вільновідпущеника залишалися певні обов'язки перед колишнім господарем. Вважалося, що вільновідпущеник був зобов'язаний володарю своїм громадянським життям, як син зобов'язаний батькові фізичним життям. Відносини між вільновідпущеником (клієнтом) і його колишнім господарем (патроном) називались патронатом. Фактично ці відносини були подальшою експлуатацією колишнього раба.
Вільновідпущеник був зобов'язаний надавати патрону всілякі особисті послуги, а у випадку потреби - аліментувати не тільки патрона, а й його дітей та батьків. Вважалося неприпустимим висунення вільновідпущеником звинувачення проти патрона, що абсолютно позбавляло його судового захисту від свавілля колишнього господаря. Навіть після смерті вільновідпущеника його майно успадковував патрон.
Статус libertini розповсюджувався тільки на саму особу, звільнену з рабства. Її нащадки вже вважалися вільнонародженими (ingenui).
7.Правовий статус колонів
Дослідники римського права вважають, що колонат виник у I ст. н.е., а правове закріплення цей інститут отримав у період абсолютної монархії.
Колони (coloni) - це категорія юридично залежних людей. У класичну епоху колон був орендарем землі, який юридично не залежав від орендодавця, а перебував з ним лише у договірно-зобов'язальних відносинах. У період імперії, коли з одного боку, прилив рабської сили зупинився із завершенням загарбницьких війн, а з іншого - зросла смертність рабів через їх жорстоку експлуатацію, колони стали економічно важливою фігурою для господарського життя Риму. Римські землевласники почали здавати землю в оренду вільним людям дрібними ділянками за натуральний оброк чи з покладанням на орендаря обов'язку обробляти ще й землю землевласника.
Колони представляли собою найбіднішу частина населення і не мали достатніх засобів для успішної обробки землі, в результаті чого змушені були позичатися у землевласників. Неможливість своєчасно повернути позику призводила економічної залежності колонів від орендодавців. Колон не міг залишити орендовану ділянку, не розрахувавшись з боргами. Таким чином, в III - IV ст. н.е. колонат набуває форму залежного утримання.
У період абсолютної монархії податкова політика імператора призвела до прикріплення колонів до земельних ділянок, які вони обробляли. Цінність землі визначалася з урахуванням колона, що її обробляв. Таким чином, не тільки землевласник був заінтересований в тому, щоб колон не залишав ділянку, але й держава. На цьому ґрунті фактична безправність колонів стала перетворюватись на юридичну.
У IV ст. н.е. закон заборонив вільним орендарям, які сиділи на чужих землях, залишати їх. А у 357 р. було введено заборону на відчуження земельної ділянки окремо від колонів. Так з'явилась нова категорія залежних людей, що мали певну правоздатність, але вельми обмежену в її здійсненні. Колон мав право вступати в шлюб і мати майно, але якщо колон самовільно залишав землю, землевласник засобами віндикації мав право витребувати його назад, тобто правове становище колона мало чим відрізнялось від раба. Однак колони не були рабами, юридично вони залишались вільними, але прикріпленими до землі. Колонат був зародком феодалізму, а колон - попередник кріпака. Не тільки сам колон, а і його діти вважались приписаними до даного наділу. Колонат став спадковим. Зростає і особиста залежність колонів від земле володільців, які здійснювали над ними суд і розправу безконтрольно.