- •Предмет психології як науки.
- •Структура. Завдання і стан сучасної психології.
- •Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
- •Поняття про психіку. Функції психіки. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
- •Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
- •Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Відмінності психіки людини від психіки тварин.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •«Мова» та спілкування тварин.
- •Принципи психології.
- •Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
- •Методи загальної психології.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Ілюзії, галюцинації та їх причина.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Умови ефективного запам’ятовування.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Мисленнєві дії та операції. Логічні форми мислення. Логічні форми мислення.
- •Класифікація та види мислення.
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Прийоми (способи) створення образів уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Роль уяви у різних видах творчості, розвиток уяви. Взаємозв’язок мислення та уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.
- •Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Локус контролю. Вольова регуляція поведінки. Можливості виховання та самовиховання волі.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Умови привертання та розвитку уваги. Підтримка уваги в процесі діяльності.
- •Активність і діяльність.
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності.
- •Зміст і структура діяльності.
- •Основні види людської діяльності.
- •Опанування діяльністю. Навички та вміння. Етапи та чинники формування продуктивності навичок.
- •Індивідуальні особливості діяльності людини.
- •Головні відмінності людської діяльності від активності тварини.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Психологічний захист особистості.
- •Потреби та мотиви особистості. Спрямованість особистості.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Структура спілкування.
- •Засоби спілкування.
- •Види мови і мовлення.
- •Функції мови і мовлення. Відмінності між мовою і мовленням.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •2. Акустичні (звукові):
- •3. Тактильні (пов'язані з дотиком.);
- •Взаємини та ставлення. Соціальні ролі та соціальний статус.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Референтні групи та особистість.
- •Соціометрія та референтометрія.
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Вплив темпераменту на діяльність.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
- •Формування та розвиток здібностей.
Принципи психології.
Принцип детермінізму. Розкриває причини виникнення психіки у філо- та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та властивостей людини.
Принцип відображення. Всі психічні функції за своєю природою є відображувальними. Психічне відображення має сигнальний характер. Сигнальність характеризується високою вибірковістю та випережуваністю. Психічне відображення є знаково опосередкованим, воно активне на будь-якому рівні.
Принцип єдності психіки та діяльності. Конкретизує два попередні принципи. За цим принципом психіки та діяльність не тотожні і не протиставні – вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній ідеальний план діяльності, а діяльність, у свою чергу, визначає особливості розвитку психіки.
Принцип розвитку психіки. Кожному рівню психіки відповідає свій рівень детермінанти. В процесі становлення особистості типи розвитку представляються неоднозначно, вони мають інтегральний характер, характеризуються нерівномірністю та домінуванням одного чи іншого. Особистісні якості закладаються під час ігрової, навчальної чи трудової діяльності.
Системно-структурний принцип. Психіка є складною системою взаємопов’язаних елементів, в якій окремі прояви розглядаються як складові елементи цілого. Психіка виступає при цьому як складна відкрита система із зворотними зв’язками.
Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
Підготовчий етап. Визначення теми, проблеми, стану питання, завдань дослідження, наукових та емпіричних гіпотез, підбір інструментарію досліджень.
Збір фактичних даних. Використання різних методів та методик дослідження.
Кількісна та якісна обробка отриманих даних. Застосування методів математичної статистики та методів якісного аналізу.
Інтерпретаційний. Пояснення, формулювання висновків.
Методи загальної психології.
Категорії психологічних методів за Ананьєвим, який в основу категорії методів поклав ідею завершеного циклу психологічних досліджень:
Організаційні методи:
Лонгітюдний (тривале дослідження, не менше 3-5 років)
Порівняльний (співставлення характеристик декількох груп досліджуваних)
Комплексний (усестороннє обстеження об’єкта)
Емпіричні методи, або методи збору наукових даних:
Обсерваційні (методи спостереження та самоспостереження)
Експериментальні (різні види експериментів: природні, лабораторні тощо)
Психодіагностичні (опитування, тестування, проективні методики)
Праксиметричні (методи аналізу процесів та продуктів діяльності)
Біографічні (вивчення життєвого шляху особистості, документації).
Методи обробки результатів:
Кількісні (на основі математичної статистики)
Якісного аналізу (контент-аналіз, розробка типологій, опис випадків).
Інтерпретаційні методи:
Генетичний (пояснення результатів в категоріях розвитку)
Структурний (характеристика типів зв’язку між окремими компонентами структури).