44. Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.

Емоційна індивідуальність визначається такими складовими: 1) індивідуально-типологічні характеристики темпераменту; 2) емоційні риси характеру; 3) суб’єктивна цінність переживання.

Виховання емоцій і відчуттів людини починається з найранішого дитинства. Найважливішою умовою формування позитивних емоцій і відчуттів є турбота з боку дорослих. Та дитина, якій не вистачає любов і ласка, зростає холодним і нечуйним. Для виникнення емоційної чуйності також важлива відповідальність за інше, турбота про молодших братів і сестри, а якщо таких немає, то про домашніх тварин. Необхідно, щоб дитина сама про когось піклувалася, за когось відповідав.

Ще одна умова формування емоцій і відчуттів у дитини полягає в тому, щоб відчуття дітей не обмежувалися тільки межами суб'єктивних переживань, а отримували свою реалізацію в конкретних вчинках, в діях і діяльності. Інакше легко можна виховати сентиментальних людей, здатних лише на словесне виявлення, але не здатних на неухильне втілення свого відчуття в життя.

45. Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.

Почуття — стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів.

Почуття формуються в процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов

У процесі формування особистості почуття організо­вуються в ієрархічну систему, в якій одні з них здобувають провідне місце, інші залишаються потенційними, нереалі­зованими.

до складу емоцій входять настрої, афекти й нижчі та вищі почуття. Нижчі почуття передбачають задоволення або незадоволення природних потреб, а також відчуття (почуття), пов'язані із самопочуттям (утома, млявість тощо). Вищі почуття виникають у зв'язку із задоволенням або незадоволенням суспільних потреб людини.

Моральні почуття. Це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей і до себе самої. Вони нерозривно пов'язані з нормами поведінки, прийнятними в певному суспільстві, з оцінкою відповідності цим нормам дій, вчинків, намірів людин

Почуття честі. Це високі моральні почуття, що характеризуються ставленням людини до самої себе і ставленням до неї Інших людей.

Інтелектуальні почуття. З'являються в процесі переживань, які пов'язані з розумовою, пізнавальною діяльністю людини. Такими є почуття любові до знань, почуття нового, здивування, сумніву, впевненості, невпевненості.

Естетичні почуття. До естетичних почуттів належать почуття краси, прекрасного, які породжуються явищами природи, результатами праці людей, мистецькою і творчою діяльністю.

46. Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.

Воля – форма психічного відображення, що проявляється в здатності до вибору дій, пов’язаних з подоланням зовнішніх чи внутрішніх перешкод.

Функції: 1) спонукальна (здатність до мобілізації, активізації зусиль на шляху до досягнення мети; 2) гальмівна (стримування, спрямоване на зменшення мотивації, обмеження небажаної активності).

Воля є важливим компонентом психіки людини, нерозривно пов’язаної з мотивами, пізнавальними та емоційними процесами;

Вольові дії за своєю природою причинно зумовлені, виникають в процесі активної взаємодії з середовищем;

Вольові властивості (якості) особистості являють собою стійкі психічні утворення;

Вольова активність має складну психологічну структуру і включає в себе 1) ставлення до зовнішніх впливів; 2) мотивацію; 3) свідому саморегуляцію