- •Предмет психології як науки.
- •Структура. Завдання і стан сучасної психології.
- •Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
- •Поняття про психіку. Функції психіки. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
- •Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
- •Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Відмінності психіки людини від психіки тварин.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •«Мова» та спілкування тварин.
- •Принципи психології.
- •Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
- •Методи загальної психології.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Ілюзії, галюцинації та їх причина.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Умови ефективного запам’ятовування.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Мисленнєві дії та операції. Логічні форми мислення. Логічні форми мислення.
- •Класифікація та види мислення.
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Прийоми (способи) створення образів уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Роль уяви у різних видах творчості, розвиток уяви. Взаємозв’язок мислення та уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.
- •Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Локус контролю. Вольова регуляція поведінки. Можливості виховання та самовиховання волі.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Умови привертання та розвитку уваги. Підтримка уваги в процесі діяльності.
- •Активність і діяльність.
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності.
- •Зміст і структура діяльності.
- •Основні види людської діяльності.
- •Опанування діяльністю. Навички та вміння. Етапи та чинники формування продуктивності навичок.
- •Індивідуальні особливості діяльності людини.
- •Головні відмінності людської діяльності від активності тварини.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Психологічний захист особистості.
- •Потреби та мотиви особистості. Спрямованість особистості.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Структура спілкування.
- •Засоби спілкування.
- •Види мови і мовлення.
- •Функції мови і мовлення. Відмінності між мовою і мовленням.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •2. Акустичні (звукові):
- •3. Тактильні (пов'язані з дотиком.);
- •Взаємини та ставлення. Соціальні ролі та соціальний статус.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Референтні групи та особистість.
- •Соціометрія та референтометрія.
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Вплив темпераменту на діяльність.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
- •Формування та розвиток здібностей.
Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
Спілкування -_ взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру
За метою виділяють наступні функції спілкування (Л.Карпєнко)
1) Контактна. Метою цієї функції є встановлення контакту як стану спільної готовності до прийому та передачі повідомлення взаємоорієнтованості.
Інформаційна. обмін повідомленнями
Спонукальна. Полягає у стимуляції активності партнера в спілкуванні,
Координаційна. Полягає у взаємному орієнтуванні і узгодженні дій для організації спільної діяльності.
Функція розуміння. адекватне сприймання, і розуміння партнерами один одного (намірів, установок, переживань, станів).
Амотивна. Передбачає цілеспрямоване збудження у партнера потрібних емоційних переживань (обмін емоціями) чи несвідомий «обмін емоціями
Управління відносинами (функція встановлення стосунків) - усвідомлення і фіксування свого місця в системі міжособистісних та інших зв'язків спілкування
Функція здійснення впливузміна намірів, установок, думок, поглядів, рішень, уявлень, потреб, дій, активності, смаків, норм та стандартів поведінки, оцінки партнера.
В.В.Знаков виділяє наступні функції спілкування:
а) організація спільної діяльності;
б) зізнання людьми один одного;
в) формування і розвиток міжособистісних стосунків.
Структура спілкування.
Спілкування - складний процес, у якому виділяють три взаємопов'язані аспекти:
комунікативний;
інтерактивний;
перцептивний.
Комупікативпий-аспект спілкування забезпечує обмін інформацією; обмін між учасниками різною інформацією: знаннями, думками, почуттями. Спілкування розглядається не тільки як процес передачі інформації, але і її створення.
Інтерактивний аспект - регулює взаємодію партнерів у спілкуванні; передбачає певний вплив на іншу людину, зміну її поведінки та діяльності.
Перцептивний аспект спілкування - Спілкуючись, люди намагаються емоційно оцінювати один одного, зрозуміти вчинки, спрогнозувати поведінку інших, змоделювати власну.
Цього досягають завдяки використанню механізмів соціальної перцепції:
Ідентифікація - уподібнення себе іншій людині, яка відіграє важливу роль у спілкуванні і взаємодії; процес ототожнення себе з іншим індивідом чи групою, основою якого є емоційний зв'язок.
Емпатія - реалізується як емоційний відгук на потреби іншого, тісно пов'язаний з ідентифікацією.
Емпатія може бути адекватною і неадекватною (одні люди радіють чужому горю, інші співчувають).
Егоцентризм - зосередження індивіда тільки на власних інтересах і переживаннях, що спричинює його нездатність зрозуміти іншу людину
Рефлексія - перцептивний механізм, який реалізується як внутрішнє уявлення людини про дутику тих, із ким вона контактує.