- •Предмет психології як науки.
- •Структура. Завдання і стан сучасної психології.
- •Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
- •Поняття про психіку. Функції психіки. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
- •Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
- •Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Відмінності психіки людини від психіки тварин.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •«Мова» та спілкування тварин.
- •Принципи психології.
- •Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
- •Методи загальної психології.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Ілюзії, галюцинації та їх причина.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Умови ефективного запам’ятовування.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Мисленнєві дії та операції. Логічні форми мислення. Логічні форми мислення.
- •Класифікація та види мислення.
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Прийоми (способи) створення образів уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Роль уяви у різних видах творчості, розвиток уяви. Взаємозв’язок мислення та уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.
- •Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Локус контролю. Вольова регуляція поведінки. Можливості виховання та самовиховання волі.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Умови привертання та розвитку уваги. Підтримка уваги в процесі діяльності.
- •Активність і діяльність.
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності.
- •Зміст і структура діяльності.
- •Основні види людської діяльності.
- •Опанування діяльністю. Навички та вміння. Етапи та чинники формування продуктивності навичок.
- •Індивідуальні особливості діяльності людини.
- •Головні відмінності людської діяльності від активності тварини.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Психологічний захист особистості.
- •Потреби та мотиви особистості. Спрямованість особистості.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Структура спілкування.
- •Засоби спілкування.
- •Види мови і мовлення.
- •Функції мови і мовлення. Відмінності між мовою і мовленням.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •2. Акустичні (звукові):
- •3. Тактильні (пов'язані з дотиком.);
- •Взаємини та ставлення. Соціальні ролі та соціальний статус.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Референтні групи та особистість.
- •Соціометрія та референтометрія.
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Вплив темпераменту на діяльність.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
- •Формування та розвиток здібностей.
Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
Для психічних функцій характерна функціональна асиметрія – півкулі мозку виконують різні функції: права півкуля контролює ліву половину тіла, її сенсорні та рухові функції, ліва – здійснює контроль правої половини тіла. У 90% людей домінує ліва півкуля, в якій розміщені центри мовлення. Взаємозв’язок психіки та мозку проявляється також у відносно автономних блоках головного мозку, які забезпечують функціонування психічних явищ (за О.Лурією). Перший блок – блок підтримання рівня активності, включає глибинні відділи середнього мозку, ретикулярну формацію, лімбічну систему. Порушення цього блоку призводять до сонливості, байдужості, нестійкості уваги. Другий блок – забезпечення діяльності пізнавальних процесів, він слугує для отримання і переробки інформації. Анатомічно це задні та скроневі відділи мозку. Порушення його – це втрата чутливості (зорової, слухової, рухової). Третій блок – блок контрою та саморегуляції. Анатомічно розміщений в передніх відділах кори головного мозку. Порушення його – порушення функцій мислення, поведінкової регуляції та самоконтролю.
Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
Основні форми прояву психіки (психічні явища):
Психічні процеси.
Психічні стани.
Психічні властивості.
Психічні процеси – динамічні відображення дійсності в різних формах психічних явищ, це протікання явищ. Психічні процеси поділяють на пізнавальні (увага, відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява та мовлення) та емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).
Психічні стани – виражений в даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, який проявляється в пониженій чи підвищеній активності особистості. Стани поділяються на пізнавальні та емоційно-вольові.
Психічні властивості – стійкі утворення, які забезпечують певний кількісно-якісний рівень діяльності та поведінки, типовий для даної людини. До властивостей відносять темперамент, характер, здібності (деякі дослідники виділяють ще спрямованість).
Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
Всім видам матерії притаманна властивість відображення – здатність реагувати на впливи.
Схематично розвиток можна зобразити таким чином: Фізичне відображення (здатність матерії реагувати на фізичний вплив) → фізіологічне відображення (реакції живої матерії на подразники із оточуючого середовища) → психічне відображення (свідомість та самосвідомість).
Виникнення психічного відображення пов’язане з подразливістю, тобто здатністю організмів реагувати на сигнали, що безпосередньо не пов’язані з виживанням. Така здатність визначається як чутливість, завдяки якій виконувалась сигнальна функція – тварина пристосовувалася до зовнішнього середовища.
Існує декілька точок зору щодо виникнення психіки: так званий «антропопсихізм» (психіка властива лише людині), «панпсихізм» (психіка є властивістю будь-якої матерії), «біопсихізм» (психіка як властивість лише живої матерії), «нейропсихізм» (психіка властива організмам, які мають нервову систему).
Розвиток психіки у тварин підпорядковується законам спадковості, мінливості та природного добору. Розвиток психіки людини визначається як біологічною еволюцією, так і суспільно-історичними закономірностями.
Всім видам матерії притаманна властивість відображення – здатність реагувати на впливи.
Схематично розвиток можна зобразити таким чином: Фізичне відображення (здатність матерії реагувати на фізичний вплив) → фізіологічне відображення (реакції живої матерії на подразники із оточуючого середовища) → психічне відображення (свідомість та самосвідомість).
Виникнення психічного відображення пов’язане з подразливістю, тобто здатністю організмів реагувати на сигнали, що безпосередньо не пов’язані з виживанням. Така здатність визначається як чутливість, завдяки якій виконувалась сигнальна функція – тварина пристосовувалася до зовнішнього середовища.
Існує декілька точок зору щодо виникнення психіки: так званий «антропопсихізм» (психіка властива лише людині), «панпсихізм» (психіка є властивістю будь-якої матерії), «біопсихізм» (психіка як властивість лише живої матерії), «нейропсихізм» (психіка властива організмам, які мають нервову систему).
Розвиток психіки у тварин підпорядковується законам спадковості, мінливості та природного добору. Розвиток психіки людини визначається як біологічною еволюцією, так і суспільно-історичними закономірностями.
Стадії розвитку психіки, механізми відображувальної діяльності.
1. Сенсорна. Це стадія елементарної чутливості. Характерна для тварин з сітчастою та вузловою нервовою системами (медузи, черви). Механізми відображувальної діяльності – інстинкти (система безумовних рефлексів).
2. Перцептивна. Стадія предметного сприймання. Характерна для ссавців, в яких розвинений головний мозок, забезпечує здатність синтетичного відображення дійсності. Механізми – навички (умовні рефлекси), які дають можливість як відображати ситуацію, так і прогнозувати її.
3. Стадія найпростішої інтелектуальної діяльності. Характерна для вищих тварин (мавпи, дельфіни), забезпечує можливість виконання так званих «двофазних завдань», коли є стадія орієнтування та стадія виконання. Механізми – елементарні мислительні дії, що встановлюють зв’язки та відношення між предметами.