- •Предмет психології як науки.
- •Структура. Завдання і стан сучасної психології.
- •Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
- •Поняття про психіку. Функції психіки. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
- •Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
- •Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Відмінності психіки людини від психіки тварин.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •«Мова» та спілкування тварин.
- •Принципи психології.
- •Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
- •Методи загальної психології.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Ілюзії, галюцинації та їх причина.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Умови ефективного запам’ятовування.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Мисленнєві дії та операції. Логічні форми мислення. Логічні форми мислення.
- •Класифікація та види мислення.
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Прийоми (способи) створення образів уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Роль уяви у різних видах творчості, розвиток уяви. Взаємозв’язок мислення та уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.
- •Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Локус контролю. Вольова регуляція поведінки. Можливості виховання та самовиховання волі.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Умови привертання та розвитку уваги. Підтримка уваги в процесі діяльності.
- •Активність і діяльність.
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності.
- •Зміст і структура діяльності.
- •Основні види людської діяльності.
- •Опанування діяльністю. Навички та вміння. Етапи та чинники формування продуктивності навичок.
- •Індивідуальні особливості діяльності людини.
- •Головні відмінності людської діяльності від активності тварини.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Психологічний захист особистості.
- •Потреби та мотиви особистості. Спрямованість особистості.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Структура спілкування.
- •Засоби спілкування.
- •Види мови і мовлення.
- •Функції мови і мовлення. Відмінності між мовою і мовленням.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •2. Акустичні (звукові):
- •3. Тактильні (пов'язані з дотиком.);
- •Взаємини та ставлення. Соціальні ролі та соціальний статус.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Референтні групи та особистість.
- •Соціометрія та референтометрія.
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Вплив темпераменту на діяльність.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
- •Формування та розвиток здібностей.
Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
Основні процеси: збудження і гальмування.
На КВПГМ одночасно діє велика кількість різноманітних подразників, але реагує вона не на всі, ігноруючи значну їх кількість, оскільки збудження одразу ж гальмується.
Гальмування і збудження як процеси відбуваються одночасно.
Закони ВНД:
Закон іррадіації та концентрації нервових процесів. При певних обставинах збудження та гальмування поширюються у КВПГМ, викликаючи збудження чи гальмування інших ділянок КВПГМ або ж знову зосереджуючись (концентруючись) в пункті свого виникнення. При концентрації збудження в одній ділянці КВПГМ, інші ділянки в цей час гальмуються. Завдяки цьому закону виникають образи, думки, почуття, які або підсилюють, або гальмують діяльність.
Закон взаємної індукції нервових процесів. Збудження та гальмування взаємодіють між собою (як це описано в першому законі), і ця взаємодія здійснюється за законом індукції. Розрізняють два види індукції: 1) позитивна (гальмування в одній ділянці викликає збудження в інших ділянках, і діяльність в таких випадках підсилюється, зростає увага до змісту діяльності), 2) негативна (збудження в одній ділянці викликає гальмування в тих ділянках, які раніше були активними, проявляється при відхиленні від основної діяльності і зосередженні на сторонніх подразниках).
Гальмування нервових процесів буває безумовним (зовнішнім) та умовним (внутрішнім). Зовнішнє гальмування – наслідок дії сильного стороннього подразника. Воно може проявлятися у вигляді так званого «замежового гальмування», коли сила збудження перевищує можливості реагування нервових клітин. В таких випадках не тільки не зростає сила реакції, а навпаки – сила реакції зменшується або гальмується зовсім. Гальмівні процеси, що виникають у ситуаціях перенапруження, захищають клітини мозку від руйнування (захисне гальмування).
Внутрішнє гальмування також обумовлюється зовнішніми впливами, але воно є наслідком послаблення тимчасових зв’язків, якщо умовний подразник, на який був вироблений умовний рефлекс, не підкріплюється деякий час – в цьому випадку утворені нервові зв’язки гальмуються, рефлекс згасає (наприклад, забування іноземної мови без достатньої практики).
Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
Аналітико-синтетична діяльність мозку – вища регуляція взаємовідносин організму із середовищем, складна діяльність КВПГМ стосовно диференціації численних подразників і встановлення між ними різноманітних зв’язків. Аналітико-синтетична діяльність здійснюється за допомогою аналізаторів – відносно автономних органічних структур, які забезпечують переробку специфічних фізичних впливів і проходження нервових імпульсів по всіх рівнях нервової системи.
Структура аналізатора включає: рецептор (призначений для сприймання різних видів енергії і перетворення її на енергію нервового імпульсу), нервові волокна (аферентні, що йдуть у напрямку ЦНС, та еферентні, що йдуть від ЦНС до периферії), відповідні відділи ЦНС.
Аналітико-синтетична діяльність мозку визначається здатністю аналізаторів розрізняти впливи подразників, вони реагують на них диференційовано. Разом з аналітичною діяльністю КВПГМ здійснюється синтетична діяльність – виникнення системи тимчасових нервових зв’язків між різними ділянками кори головного мозку.
Орієнтації в довкіллі забезпечується як аналізом інформації, так і синтезом.
Специфічна аналітико-синтетична діяльність людини забезпечується наявністю мови.
Діяльність кори великих півкуль – це сигнальна діяльність за своїм змістом. Розрізняють дві сигнальні системи: перша сигнальна система (притаманна як людині, так і тваринам, включає в себе сигнали, що визначаються предметами, їх властивостями та станом. В її основі лежать відчуття, сприймання тощо); друга сигнальна система (притаманна лише людині, її подразником є слово як специфічний сигнал).
Поряд із аналітичною діяльністю мозок здійснює синтетичну діяльність, яка забезпечується утворенням тимчасових нервових зв’язків.
Система тимчасових нервових зв’язків утворює динамічний стереотип, який є результатом повторюваних подразників і дозволяє виконувати певні дії автоматично.
Динамічний означає можливість його зміни. Стереотип – закріпленість, цілісність, тенденція до повторення та автоматичне протікання.
Значення динамічного стереотипу: полегшує виконання стандартних дій, забезпечує тривале збереження досвіду у звичних умовах, забезпечує найкраще використання минулого досвіду в нових умовах.
Умови виникнення динамічного стереотипу. Динамічний стереотип утворюється швидше та ефективніше, якщо подразники діють в певній системі, в певному порядку, в певній послідовності і пов’язані із емоційними переживаннями.